Топ-10 скандалів у 2023 році на заході України. Частина 2

"Еспресо.Захід" підготував топ-10 скандалів року, які набули суспільного резонансу

Московські попи проти України

Дев'ять років війни не завадили значній частині українців залишитися вірними московському патріархату. УПЦ МП, хоча публічно заперечує зв'язок із Росією, продовжує підпорядковуватися Москві. Численні свідчення тому – побиття військового у Хмельницькому, розпалювання релігійної ворожнечі представником МП Лонгином на Буковині і навіть погрози вбивством незгідним із його церковною політикою.

На початку квітня до храму Хмельницького прийшов воїн ЗСУ Артур Ананьєв із закликом не відвідувати релігійні зустрічі УПЦ (МП). Його одразу ж побили і скрутили в самому храмі. Інцидент стався у Свято-Покровському кафедральному соборі УПЦ. Військового забрала до відділку поліція. Після побиття воїна на подвір'ї храму сотні людей зібралися на його підтримку. Відразу після події громада Свято-Покровського кафедрального собору зібрала понад 1 200 підписів на користь переходу з підпорядкування УПЦ (МП) до ПЦУ.

Ще один скандал з московським патріархатом розгорівся через висловлювання їхнього представника на Буковині Лонгина (Михайла Жара). Під час літургій він зневажливо відгукувався про Православну церкву України, називаючи її "церквою антихриста" і "сатанинською". СБУ повідомила йому підозру за розпалювання міжрелігійної ворожнечі. Судовий процес усе ще триває.  

На територію Банченського монастиря, де Лонгин був настоятелем, з обшуками прийшла СБУ. Пізніше буковинський фотограф Едгар Каланча заявив, що Банченський монастир і Лонгин нічого спільного з Богом не мають. Через це на його телефон почали надходити погрози, йому навіть погрожували вбивством.

Мобілізовані та працівники ТЦК

Фото: скріншот з відео

 

Доволі часто в резонансні скандали цього року потрапляли працівники ТЦК та СП. Бувало, що проводячи масштабну мобілізацію, вони не завжди обирали відповідні методи роботи, що призводило до конфліктів чи подальших розслідувань такої діяльності правоохоронними органами.

Так, на Львівщині керівник районного ТЦК та СП разом із очільником військово-лікарської комісії за гроші підробляли документи про непридатність до військової служби. А на Закарпатті п'яний співробітник ТЦК побив на вулиці дружину військового і через це втратив посаду.

Часто "вулична мобілізація" переростала в штовханину чи бійку. Такі випадки були зафіксовані в Чернівцях, у Тернополі, у Львові, де військкоми вибивали телефон із рук жінки, яка їх фільмувала, та на Закарпатті. Крім того на закарпатті працівники ТЦК прийшли з рейдами в оздоровчий центр "Косино" мобілізовувати чоловіків. Особливо гучними були скандали вже не вуличні, а ті, що відбувалися в приміщеннях ТЦК. Зокрема, йшлося про катування двох чоловіків у Тернополі, а також побиття й утримання впродовж шести діб чоловіка в Самборі. На кадрах розповсюдженого в мережі відео було видно, як військовий, тримаючи в руках пістолет, завдає цивільному ударів по голові та тілу, при цьому погрожуючи: "Ти не людина, с**а. В багажник, поїхали. Закопаю, на**й, ніхто тебе не знайде і шукати не буде. Ти що, с**а, маєш сумніви? Навіть поліція, яка приїде, шукати не буде". Саме в керівника Самбірського ТЦК працівники НАЗК виявили "необґрунтовані активи на понад 4,4 млн грн" –  низку об’єктів нерухомого майна. Також нерухомістю розжився син одного із львівських військкомів. Причому йому навіть не довелося за неї платити. Син керівника об’єднаного районного ТЦК міста Львова отримав подарунок у вигляді недобудованого будинку площею 638 кв. м та прибудинкової території в смт Брюховичі. При цьому жінка, яка подарувала будинок, пов’язана особистими стосунками з чоловіком, який перебуває на обліку в цьому ж ТЦК і є особою, придатною до проходження служби в умовах війни. НАЗК спрямувало цю справу до поліції.

Е-квиток: сумнівне задоволення за чужі гроші

У вересні міський голова Львова Андрій Садовий пригрозив розформувати департамент мобільності та вуличної інфраструктури ЛМР, якщо вони не запровадять е-квитка до кінця 2023 року. Чи то погроза подіяла, чи просто проєкт, розпочатий ще після Євро-12 і за понад 10 млн євро кредитних коштів, мав колись дати результати, але 11 грудня було офіційно оголошено – е-квиток у Львові запрацював.

Ще в листопаді в перший день продажу "ЛеоКарт", львів'яни придбали понад тисячу таких перепусток. Втім експерти відразу відзначали, що довгоочікувана новація виявилася зовсім не тим, чого очікували містяни. По-перше, немає функції електронного квитка, коли ти отримуєш право на проїзд упродовж певного періоду часу після валідації. Тобто відбулося скасування зручних для пасажирів 90-хвилинних електронних пересадкових квитків та одно- і триденних туристичних проїзних на електротранспорт. Не передбачена економії для тих, хто багато користується громадським транспортом (відсутні місячні чи річні абонементи). А електротранспорт у Львові став найдорожчим в Україні. Оглядачі відзначають, що фактично це не електронний квиток, а можливість безготівкової оплати за проїзд.

Уже з першого дня роботи так званого е-квитка львів'яни почали масово скаржитись на неробочі валідатори, малу кількість автобусів на маршрутах і фейкові квитки. У перший день запуску електронної оплати за проїзд у Львові виїхало на маршрут близько 90% комунального транспорту і 75-80% приватних перевізників. Наступного дня, 12 грудня, проблем користувачам "ЛеоКарт" додав збій у мережі "Київстар". Через хакерську атаку відбулися програмні збої, проблеми із зарахуванням коштів на баланс "ЛеоКарт" і з оплатою за проїзд. 

Через кілька тижнів після початку роботи е-квитка кількість скарг не вщухає. Люди повідомляють, що з балансу "ЛеоКарт" безпідставно списують гроші, а пасажирів, які оплатили проїзд безготівково, все одно штрафують. Повноцінну роботу електронного квитка у Львові чиновники обіцяють з літа 2024 року. Тоді, ймовірно, з'явиться можливість пересадки та місячні абонементи за проїзд.

Михайло Головко: від керівника обласної ради – під домашній арешт

У червні НАБУ та САП затримали голову Тернопільської облради Михайла Головка та двох заступників голови Тернопільської військово-цивільної адміністрації на отриманні хабаря. Детективи вилучили у нього 600 тисяч гривень. Загальна сума хабаря становила 2,4 млн грн. 

Наступного дня стало відомо, що в кабінеті Головка в ході обшуків знайшли предмети, схожі на вибухонебезпечні. 29 червня Головка звільнили з-під варти, оскільки за нього внесли заставу в понад 805 тис. грн, а вже 3 липня посадовець вийшов на роботу та дав першу пресконференцію після затримання.

Згодом голова Тернопільської облради вирішив піти на лікарняний, а 3 серпня апеляційна палата Вищого антикорупційного суду визнала незаконним вилучення коштів у нього. Через декілька днів апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відмовилася відсторонити його від посади, а вже 21 серпня Головко з браслетом на нозі повернувся до роботи. Йому повернули знайдені під час обшуків гроші, оскільки вони виявилися не його.

Фото: facebook/mihaylo.holovko

На початку жовтня стало відомо, що Головко знову пішов у відпустку. Цього разу за свій рахунок на 30 днів. 24 жовтня у Тернопільській облраді почали збирати підписи за його відставку. На сесії депутати проголосували за звільнення Михайла Головка з посади голови.

Сам він про цей скандала заявляв, що це все "провокація і підстава". 15 листопада прокурор САП звернувся до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу Головку, і вже через два дні йому призначили цілодобовий домашній арешт терміном на два місяці. Вищий антикорупційний суд продовжив строк розслідування справи за підозрою Головка, двох заступників керівника Тернопільської ОВА Ігоря Дем'янчука та Ігоря Гайдука в одержанні хабаря.

Пригоди Ірини Фаріон і її звільнення

Скандал розпочався з того, що колишня народна депутатка Ірина Фаріон в ефірі програми "Рандеву з Яніною Соколовою" заявила, мовляв, не може вважати українцями російськомовних українських військових. Вона назвала їх "москворотими биками, що ганьблять ЗСУ". Громадськість відреагувала на скандальні слова екснардепки, а Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець звернувся до Національної поліції України, СБУ та Нацради з питань телебачення і радіомовлення щодо дискримінації. 

Згодом на сайті університету "Львівська політехніка" оприлюднили офіційну позицію навчального закладу. Там уточнили, що Політехніка не несе відповідальності за висловлювання працівників і студентів поза університетом. Водночас студенти Львівської політехніки закликали правоохоронців перевірити заяви Фаріон.

Пізніше на своєму телеграм-каналі Фаріон повідомила, що отримала лист із підтримкою від студента з Криму Максима Глєбова. Вона виклала скриншот цього листа, не приховавши особистих даних хлопця. Потім окупанти заявили, нібито затримали цього студента і виклали відео з ним. На ньому юнак (імовірно, Глєбов) сидить у головному управлінні з протидії екстремізму МВС Росії у Сімферополі та на тлі російського прапора просить вибачення.

15 листопада стало відомо, що Служба безпеки України розпочала кримінальне провадження та призначила низку експертиз щодо висловлювань і публікацій колишньої народної депутатки. Врешті Ірину Фаріон звільнили з НУ "Львівська політехніка". Після цього біля навчального закладу відбувся мітинг на підтримку професорки. Колектив катедри української мови, де працювала Фаріон виступив проти звільнення колеги. 

7 грудня Фаріон звернулася до суду через її звільнення з львівського вишу. 27 грудня екснардепка і мовознавиця, відповідаючи на запитання, чи бореться за поновлення у "Львівській політехніці", сказала, мовляв, "нема за що боротися".

"А якщо вже говорити про боротьбу, то йдеться про те, що це безчинство, і так діяти не можна, за це мають бути покарані люди, які так діють, зокрема, ті, які натиснули на ректора, і він це підписав (наказ про звільнення. - ред.). Тому суди, зараз суд перебуває у процесі розвитку", - зазначила Ірина Фаріон.