В Ужгороді п'яний працівник військкомату побив дружину військового. Деталі інциденту
В Ужгороді працівник обласного ТЦК в стані алкогольного сп'яніння побив жінку на вулиці. Постраждала звернулась до поліції, але розповідає, що розслідування справи затягують, а слідчий, який нею почав займатись, раптово пішов у відпустку
Про це потерпіла Тетяна Новак розповіла в коментарі для "Еспресо.Захід".
Що сталося?
Інцидент трапився 25 червня в Ужгороді. Офіцер ЗСУ Євгеній Голюк із дружиною зайшли купити продукти в магазин, де до них почав чіплятися нетверезий мужчина в цивільному одязі.
"Його перші слова були до мого чоловіка: "Ти воював чи з….ся (втік)?". Женя спокійно відповів, що воював. Відповідь мужика не задовольнила і він продовжив на підвищених тонах допитуватись: "а де? а як? а нащо поїхав на нуль? а чо зараз не там?". Мій чоловік спокійно зазначив, що служить в 15-му гірсько-штурмовому батальйоні, після оборони Соледару визнаний обмежено придатним", – розповіла Тетяна Новак.
Відповідь чоловіка не задовольнила і він розпочав штовханину в крамниці. Конфлікт продовжився на вулиці. Поки чоловік телефонував у поліцію, нападник накинувся на дружину, завдавши їй ударів у щелепу та скроню, а потім утік.
Нападником виявився працівник Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки майор Костянтин Варі. Поліція знайшла хулігана в його помешканні, тест на алкоголь показав 2.04 проміле. У Тетяни зафіксували забій щелепи.
Розслідування справи
Кримінальне провадження розпочали за статтею 125 ч.1 (умисне легке тілесне ушкодження). Розслідуванням справи займається дізнавач Ю. Турус. Однак, як додала пані Тетяна, з п'ятниці він пішов у відпустку, хоч раніше казав, що з понеділка, 3 липня, викликатиме її та її чоловіка, як свідка, на допити.
"Щоразу, коли ми з чоловіком приходимо у відділок, його постійно доводиться довго чекати, його шукають. До речі, він щоразу намагається не розмовляти зі мною в кабінеті. Пробує підійти десь у курилці, на рецепції, чи ще десь у кутку, в кулуарах. Він намагається не приділити мені часу, сказати 2-3 фрази в коридорі й піти, поки я не "переварила інформацію" і не відреагувала", – каже потерпіла.
Вона вважає, що в поліції ставляться без ентузіазму до розслідування цієї справи та навмисне затягують процес.
"Я зрозуміла, що щось іде не так із моменту судмедекспертизи. Судмедексперт, який був адекватний і справді приділив мені час, усе зробив, оглянув, виміряв синець… А потім глянув на довідку з травмпункту і сказав, що це взагалі не документ, і тут навіть печатки немає. Судмедексперт сказав, що нам потрібно печатки та супровідний лист від слідчого, бо без цього він не зможе дати нам висновки. Натомість Турус, коли я йому це сказала, зробив великі очі, мовляв, я вперше про таке чую. Це було ще в понеділок, 26 червня", – розповіла Новак.
Кілька днів слідчий не виходив на зв'язок, аж поки потерпіла з чоловіком сама не приїхала у відділок. Туруса вони бачили в четвер, а вже наступного дня на подружжя чекала несподіванка.
"У п'ятницю судмедексперт мав отримати додаткові документи. Я зателефонувала в Ужгородське бюро судмедекспертизи, де мені повідомили, що ніяких документів не отримали. Я тоді подзвонила у відділок і зненацька дізналася, що дізнавач Турус уже у відпустці. Намагалася пояснити свою ситуацію і з'ясувати, що мені робити. Та зі мною говорили так: "Я навіть не знаю, що вам сказати", "Людина в відпустці", "Людина у відпустці, приходьте в понеділок", "Можливо, вам хтось щось десь допоможе", – каже пані Тетяна.
Сьогодні потерпіла з чоловіком мають намір знову іти до поліції. А перед тим вирішили надати справі розголосу, щоб справу "не замнули".
Сторони конфлікту
Тетяна Новак двічі переселенка. Вперше переїхала у 2014 році із Феодосії до Києва. Напередодні повномасштабного вторгнення Тетяна та Євгеній перебралися до Ужгорода. В Криму жінка вивчала журналістику в Національному таврійському університеті. Працювала в різних ЗМІ. Її чоловік 24 лютого мобілізувався й одразу поїхав на фронт.
"Залишившись сама, я намагалась працювати журналістом. Але морально було дуже важко, тому почала займатись ще зооволонтерством, доглядати за безпритульними кішками", - додає вона.
Про нападника відомо те, що він не вперше потрапляє у схожі інциденти.
"У себе на районі він добре відомий. Схоже, те, що сталось, було шоком лише для мене і чоловіка. Ніхто з присутніх там людей не здивувався. Казали – ну це Костя, він такий. Згадували, що він уже бив якусь жінку", – розповідає Тетяна.
З Костянтином Варі з того часу потерпіла не бачилася і не спілкувалася.
"Коли ми їхали того дня у відділок, а заява була написана та ще не зареєстрована, мені телефонували з Закарпатського ОВК. Теж був якийсь майор, я не запам'ятала прізвища. Він намагався домовитися, щоб зустрітися і мирно вирішити. "Ви ж розумієте, ваш чоловік військовий і він військовий, треба домовлятися". Ми відмовилися і сказали, що будемо реєструвати заяву", – зазначила Новак.
Офіційна реакція
В Закарпатському ТЦК вже відреагували на інцидент, що набув публічного розголосу.
"Щодо даного випадку призначено службову перевірку, за результатами якої буде прийнято однозначне та справедливе рішення, про що буде повідомлено додатково! Командування Закарпатського ОТЦК та СП суворо засуджує будь-якого роду фізичне насилля, особливо в стані алкогольного спʼяніння, та має нульову толерантність до людей, які скоюють такі вчинки, а надто до військовослужбовців! Запевняємо, що з нашого боку будуть здійснені усі необхідні заходи, у найкоротші терміни буде встановлено подробиці та прийнято усі необхідні рішення!", – йдеться в повідомленні
Відреагували на резонансну справу і в поліції. Там запевнили, що проводять досудове розслідування у справі щодо нанесення жінці тілесних ушкоджень співробітником ТЦКСП.
"В поліції готують матеріали для повідомлення йому про підозру. Відповідно до санкції статті, йому загрожує від штрафу до виправних робіт на строк до одного року", – зазначили правоохоронці.
Що далі?
Зараз Тетяна Новак почуває себе вже краще, якщо говорити про фізичний бік справи.
"Щелепа ще болить, але не критично. Була ще нудота, запаморочення, але зараз уже цих симптомів нема. А от морально справді важко. Мене ніхто ніколи не бив, а тут ще й офіцер ЗСУ. Від цього мені стає ще гірше. Мені це не вкладається в голові. І для мого чоловіка це також дуже важко, адже це ж начебто в глобальному сенсі його побратим. Вони з однієї структури й тут таке стається", – каже жінка.
Після розголосу в соцмережах Тетяна отримала багато рекомендацій і порад від юристів. Зараз шукає адвоката, який би взявся за її справу.
"Шанси на успіх у цій справі, вважаю, є, хоч і невеликі. Головне, надати цій справі резонансу. Бо це не лише особиста справа, а справа суспільного інтересу. Бо Україна змінюється", – підсумувала жінка.
- Актуальне
- Важливе