Громад ПЦУ на Буковині досі вдвічі менше, ніж УПЦ МП: чому так

Про це йдеться у відповіді Чернівецької ОВА на запит "Молодого буковинця".

ПЦУ на Буковині підпорядковується 166 релігійних громад

У Чернівецькій області налічується 379 релігійних громад, які належать до УПЦ МП. Найбільше їх у Чернівецькому районі – 214 релігійних громад, Вижницькому – 49, Дністровському – 95. Водночас Православній церкві України підпорядковується 166 релігійних громад.

З 2019 року у 43 населених пунктах області відбулися збори громадян, які вирішили змінити канонічне підпорядкування з Української православної церкви московського патріархату на Православну церкву України.

З початку повномасштабної агресії релігійні громади 25 населених пунктів перейшли від УПЦ до ПЦУ: у 2022 році – 6 релігійних громад, у 2023 році – 12, у 2024 році – 7.

Також у Чернівецькій області зареєстровано 293 протестантські релігійні організації. До УГКЦ належить 29 релігійних організацій.

Римсько-католицька церква на Буковині налічує 24 релігійні організації.

Громади іудейського спрямування становлять 12 релігійних організацій.

Древлеправославна церква України поширена в 9 громадах, мусульманських організацій на Буковині є 3.

"Досі спрацьовує чинник маніпуляції назвами"

У Чернівецькій області переходи громад до ПЦУ відбуваються менш інтенсивно, ніж у сусідніх областях. І на це впливає низка чинників, каже доктор філософських наук, доцент кафедри філософії та культурології ЧНУ Олександр Бродецький. За його словами, якщо порівнювати Чернівецьку область із сусідніми областями Галичини (Івано-Франківською, Тернопільською), то дається взнаки незмірно більша представленість тут парафій підросійської УПЦ. Їх на момент повномасштабного вторгнення було понад 400. І за неповні три роки від того часу змінили юрисдикцію небагато православних парафій. А в Чернівцях досі не відбулося жодного переходу. 

"Є лише факт непродовження міською радою договору оренди на два храми, якими користувалися громади УПЦ. Одна із цих храмових споруд – історична усипальниця митрополитів Буковини і Далмації. Громада і священник не змінили юрисдикцію попри втрату храму. Громада другого з таких храмів перебуває в судових тяжбах із міською владою. Досі спрацьовує чинник маніпуляції назвами. Адже чимало вірян банально вірять, якщо в назві є слово "українська", то це і є показник українськості. Вникати в теми мови богослужіння, культурної ідентичності, ментальної та громадянської позиції церковних лідерів, фактів їхньої діяльності (бодай за останні 10-15 років) такі люди часто вважають для себе зайвим, не вартим, щоб докладати для цього зусиль", – пояснює науковець.

Читайте також: На Львівщині залишилося лише три громади УПЦ МП: які саме

Шлях до заборони в Україні УПЦ МП

Проукраїнські політичні сили та громадські рухи виступали з вимогою зупинити функціонування УПЦ МП ще з перших років Незалежності. Але тільки після повномасштабного російського вторгнення, коли правоохоронці почали масово документувати факти сприяння ворожій армії з боку структур та ієрархів церкви Московського патріархату, за це питання предметно взялася влада. 1 грудня 2022 року президент Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО щодо заборони діяльності в Україні релігійних організацій, пов'язаних із центрами впливу в Росії. Підготовка та розгляд відповідного урядового законопроєкту зайняли майже рік.

Найбільший спротив відповідний законодавчий процес мав з боку депутатських груп "Платформи за життя та мир" і "Відновлення України", куди входять колишні "регіонали" Януковича і Медведчука, та певних середовищ всередині "Слуги Народу".

Зрештою в жовтні 2023 року законопроєкт "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій" (№8371), що забороняє УПЦ МП, проголосували в першому читанні.

У березні 2024 року комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував парламенту ухвалити в другому читанні та в цілому законопроєкт про заборону релігійних організацій, які пов'язані з Росією

21 квітня депутати від двох фракцій заблокували трибуну, вимагаючи винести на голосування парламенту, зокрема, законопроєкт про заборону УПЦ МП.

2 травня Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики звернувся до апарату парламенту з вимогою пояснити відсутність на сайті ВР тексту законопроєкту про заборону московського патріархату. 3 травня в апараті ВРУ заявили, що кінцевий варіант порівняльної таблиці до законопроєкту про заборону Московського патріархату надали 1 травня Головному юридичному управлінню.

Народний депутат Микола Княжицький, коментуючи в ефірі Еспресо затягування голосування закону щодо заборони УПЦ МП, зазначав, що  це пов'язано з лобізмом проросійських депутатів.

28 травня представники українських громадських організацій і рухів виступили зі спільним закликом до керівництва парламенту та владної більшості невідкладно ухвалити закон про заборону РПЦ і постанову про деколонізацію назв населених пунктів України.

Наприкінці червня спікер Ради Руслан Стефанчук сказав, що в парламенті триває збір підписів щодо закону про заборону Московського патріархату, тож законопроєкт внесуть до залу, коли зберуть 240 підписів. 

21 липня 2024 року стало відомо, що 70 депутатів Верховної Ради України виступили з ультимативною вимогою до керівництва парламенту і президентської фракції щодо остаточної заборони УПЦ МП. Серед них були й представники партії влади "Слуга Народу".  

22 липня у Верховній Раді деякі представники партії "Слуга Народу" й ОПЗЖ у коаліції відмовилися ставити законопроєкт стосовно заборони УПЦ (МП) в Україні. 23 липня нардепи з різних фракцій заблокували трибуну Ради, вимагаючи прийняти законопроєкт про заборону діяльності російської церкви.

1 серпня комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики заявив про кампанію з дискредитації законопроєкту №8371 про заборону релігійних організацій, пов'язаних з РФ.

10 серпня Зеленський анонсував "рішення, яке зміцнить нашу українську духовну незалежність". 

Народний депутат Володимир В'ятрович зазначив, що законопроєкт про заборону УПЦ (МП) планують проголосувати в серпні. А нардеп Микола Княжицький 16 серпня повідомив, що законопроєкт №8371, який забороняє діяльність УПЦ (МП), розглянуть на найближчому пленарному засіданні Ради.

17 серпня Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій (ВРЦіРО) підтримала законодавчу ініціативу щодо заборони діяльності релігійних організацій, повʼязаних з Росією.

• Нагадаємо, наприкінці жовтня ПЦУ провела перше богослужіння в усипальниці митрополитів у Чернівцях. Перед тим, у серпні, міська рада Чернівців відсудила в УПЦ МП та повернула у свою власність каплицю-усипальницю Буковинських митрополитів. Судові процеси тривали майже рік.