Гальмо на шляху до ЄС: Україна ігнорує екологічне питання та затягує реформи

"Еспресо.Захід" поспілкувався з юристкою Ольгою Мелень-Забрамною з "Екологія-Право-Людина" та керівником напряму "Ліси" Всесвітнього фонду природи WWF-Україна Михайлом Богомазом.

Як зазначила Ольга Мелень-Забрамна, Єврокомісія деталізує, що треба зробити Україні, щоби вступити до Європейського Союзу в частині адаптації до законодавства і як Україна виконує Угоду про асоціацію, яку ми підписали ще у 2014-му році. 

Виконання умов ЄК і запровадження необхідних законів  у сфері захисту довкілля мало б мати великий пріоритет, проте навіть до повномасштабного вторгнення, як зазначають в "ЕПЛ", процес рухається дуже повільно. 

"В попередньому звіті ми отримали двійку і ми тепер знову її отримали у сфері апроксимації, у сфері охорони довкілля. Тобто, в принципі, прогресу майже ніякого не було", – каже вона.

Деякі реформи вже довго "висять"

Навіть якісь напрацювання Міністерства захисту довкілля в результаті просто "підвішуються" на невизначений термін.

Як приклад, юристка ЕПЛ наводить реформу екологічного контролю.

"У звіті Єврокомісії також вказана ця реформа. Ми ніяк у другому читанні не можемо прийняти закон про державний екологічний контроль. Міністерство має дуже серйозно за цей за цей законопроект взятися і допомогти його також адвокатувати й працювати з парламентом", – додає вона.

Міндовкілля гальмує шлях України до ЄС

Ольга Мелень-Забрамна додає, що Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів донедавна ставив не ті пріоритети.

"Вони роблять недостатньо, й недостатньо активно комунікують з парламентом. Звичайно і сама Верховна Рада може блокувати якісь екологічні ініціативи, не без цього. Але також тут негативно вплинула зміна міністрів. Зараз у нас нова міністерка, а до того був Руслан Стрілець, який робив видимість роботи. Його пріоритетом була цифровізація. Проте, коли немає нормального законодавства, то цифровізація нам не дуже помічна", – зазначила вона.

Юристка додає, що у Міндовкілля дуже слабкий інституційний потенціал: на цей час треба розробити близько 600 підзаконних, законних нормативних актів і міністерство з цим не справляється.

Щобільше, каже Ольга Мелень-Забрамна, є експерти та фахівці, які б допомогли у цьому, але Міндовкілля несерйозно ставиться до таких проєктів. 

"Навіть у період війни законотворча робота є дуже важливою і до неї серйозно мають ставитись у Міндовкіллі. Невиконання вимог ЄК і відсутність нормального екологічного законодавства є великою перешкодою на шляху до Євросоюзу. Ба більше, в деяких випадках ми можемо залишитися і без фінансування, бо Ukraine Facility (програма фінансової підтримки України від Європейського Союзу на 50 мільярдів євро у 2024-2027 роках) передбачає деякі реформи для цього". 

Охорона лісів у поганому стані

Михайло Богомаз, керівник напряму "Ліси" Всесвітнього фонду природи WWF-Україна, зазначає, що зокрема це сталось через скасування переліку інвазійних видів дерев (всі провідні природоохоронні недержавні організації закликали не робити цього). 

"Щобільше, саме прийняття переліку інвазійних видів дерев у Звіті ЄС за 2023 рік був відзначений як проривний крок українського уряду. Інші напрацювання в частині протидії поширення та використання інвазійних видів поки лише в початковій стадії реалізації", – додав він. 

Також наголошено на відсутності  прогресу в прийнятті законопроєкту №4461 про Смарагдову мережу (він досі лежить мертвим вантажем у Верховній Раді України) та охорони оселищ та птахів (тут взагалі жодних напрацювань станом на зараз).

"Окрім того, є конкретна вимога  щодо приведення українського законодавства в частині відповідності Регламенту ЄС щодо знеліснення та деградації лісів. Основна задача даного Регламенту унеможливити потрапляння на ринок ЄС продукції, отриманої внаслідок вирубки лісів, та знизити темпи глобального знеліснення, деградації пралісів та інших лісів природного походження", – коментує Михайло Богомаз.

Також ЄС у своєму звіті відзначив, що вся документація, яка стосується оцінки впливу на довкілля й стратегічної екологічної оцінки, має бути у відкритому доступі, щоб уникнути випадків вилучення оцінки впливу на довкілля на проєкти, пов'язані з лісовим та сільським господарством.

Завдання на 2025 рік

У своєму звіті Євросоюз пропонує Україні такі три пріоритети у сфері екологічної та кліматичної політик на наступний рік: 

Розв'язати питання із застосуванням двох основних механізмів запобігання екологічній шкоді: оцінки впливу на довкілля (ОВД) та стратегічної екологічної оцінки (СЕО). 

Оновити відповідні документи в рамках Паризької угоди про зміну клімату та ратифікувати Кігалійську поправку до Монреальського протоколу. 

Відновити роботу системи моніторингу, звітування та верифікації викидів парникових газів від промисловості та прийняти дорожню карту впровадження системи торгівлі викидами.

"Але ми не можемо дозволити собі виконувати лише по три пріоритети щороку. Зважаючи на величезний обсяг роботи у сфері довкілля і зміни клімату, а також наше прагнення якомога швидше стати членом Європейського Союзу, ці темпи є неприпустимими. Адже такими темпами наближення до acquis ЄС, і до передвступної готовності, забере не одне десятиліття", – зазначила Наталія Андрусевич з Центру "Суспільство і довкілля".

Читайте також: У Міндовкілля прокоментували забудову високогір'я Карпат вітряками