У Міндовкілля прокоментували забудову високогір'я Карпат вітряками

Забудова високогір’я Карпат вітровими електростанціями все більше турбує екологів та активістів. Крім доброчесності компаній, які претендують на унікальні території, та локальної влади, екологів цікавить позиція Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів. 

До прикладу, Михайло Богомаз, керівник напрямку "Ліси" Всесвітнього фонду природи WWF-Україна, у коментарі "Еспресо.Захід" сказав, що державна політика мала б чітко визначити території, які, з одного боку, сприятимуть розвитку вітроенергетики, а з іншого, виключити з таких планів цінні природоохоронні та інші важливі природні території.

Фото: Віктор Микита

Відтак "Еспресо.Захід" звернулося до Міндовкілля з низкою питань.
 

Чи існують в Україні чіткі правила впровадження зеленої енергетики? Якщо ні, то чи розробляє міністерство таку програму?

Наразі немає визначених Міндовкіллям чітких правил з планування та будівництва вітрових електростанцій.

У країні діє Закон України "Про альтернативні джерела енергії", який визначає правові, економічні, екологічні та організаційні засади використання альтернативних джерел енергії та сприяння розширенню їх використання у паливно-енергетичному комплексі. Щодо виокремлення спеціальних вимог до планування та будівництва вітроелектростанції наразі діє ДСТУ 8292:2015 "Вітроенергетика. Вітрові електричні станції. Приєднання до електроенергетичної системи".

Тобто будівництво вітрових парків є врегульоване національним законодавством.

Документом, який визначатиме чіткий порядок здійснення оцінки впливу на довкілля таких об’єктів, можуть бути методичні рекомендації зі складання звіту з оцінки впливу на довкілля у цій галузі, які розробляє Міндовкілля, у випадку донорських програм.

Є щонайменше кілька проєктів зведення ВЕС на високогір'ї Карпат, на унікальних територіях: полонини Руна і Красна, вершина Гостра, а також Вододільний хребет. Чи має Міндовкілля власну позицію щодо такої забудови?

Фото: Save Пікуй Кожну справу, щодо якої здійснюється процедура оцінки впливу на довкілля, розглядають спеціалісти на предмет відповідності вимогам законодавства, а також допустимості цієї діяльності на довкілля.

Поки можемо ідентифікувати виключно об’єкт, який планується на полонині Руна. Так, 14 червня 2024 року ТОВ "Вітряний парк Турянський", там розпочато процедуру ОВД (Оцінка впливу на довкілля).

Стосовно полонини Красна і вершини Гостра та Вододільного хребта, оскільки, відсутні детальна інформація щодо конкретної діяльності, наразі за цими назвами неможливо визначити, чи здійснюється процедура оцінки впливу на довкілля щодо діяльності на цих територіях. 

При цьому зауважимо, що цінні території з екологічної точки зору виділяються у природоохоронні об’єкти, щодо яких законодавством встановлені заборони та обмеження на їх використання. Це  обов’язково враховується при розгляді проєктів ВЕС.

Читайте також: Забудова вітряками полонини Апецька на Закарпатті: у WWF розповіли про ризики

Тобто, попри критику екологів, ці будівництва ВЕС не порушують українського законодавства 

Міндовкілля при оцінці впливу на довкілля певними компаніями аналізує звіти, надані ними, забезпечує проведення громадських слухань й надалі видає висновки. У них, окрім всього, встановлюються чіткі умови проведення діяльності при будівництві ВЕС.

Водночас в таких висновках викладені й умови щодо здійснення післяпроєктного моніторингу, які спрямовані на ідентифікацію можливих негативних впливів на довкілля.

Поки, за результатами виданих висновків, порушень законодавства з оцінки впливу на довкілля не було зафіксовано.

Однак, Міндовкілля брало участь у судовому процесі проти забудови Боржави вітряками. Суд заборонив будівництво. Чим цей кейс інший від інших?

Фото: Врятуй Боржаву

Щодо кейсу по Боржаві зазначаємо, що будівництво вітряків було заплановане прямо по хребту, який є центром об’єкту Смарагдової мережі Polonyna Borzhava (SiteCode: UA0000263). Тобто планувалося будівництво низки вітряків вздовж всього об’єкту Смарагдової мережі, що дійсно могли спричинити негативний вплив на його функціонування.

Щодо інших проєктів ВЕС у Карпатах (щодо яких Міндовкілля видало висновки про допустимість реалізації, – ред.) лише деяка частина з них входить до територій, що належать до об’єктів Смарагдової мережі та розташовані на периферійних частинах даних об’єктів.

За результатами проведення досліджень спеціалісти визначили, що можливі негативні впливи від будівництва вітрових електростанцій є допустимими, в тому числі для об’єктів Смарагдової мережі.

Знову ж таки, місце розташування об’єктів будівництва полонини Боржава не мало відповідних доріг та під’їзних шляхів, а це спричиняло б необхідність здійснення значних обсягів рубок в особливо цінних територіях на відміну від тих, щодо яких видано висновки про допустимість провадження планованої діяльності, які розміщуються в місцях з розвиненою інфраструктурою та не потребують значних територій для будівництва під’їзних доріг.

Чи комунікує Міндовкілля з активістами та екологами у цьому контексті? ГО “Збережи Пікуй” зазначили, що Міндовкілля не врахувало жодних зауважень громадськості при ОВД для будівництва 14 вітряків в Нижньоворітській громаді.

Міндовкілля завжди відкрите до конструктивного діалогу та враховує думку громадськості. Щодо тверджень ГО "Save Пікуй", вони не відповідають дійсності, адже, усі зауваження та пропозиції громадськості, що надходили до Міндовкілля в рамках здійснення процедур з оцінки впливу на довкілля розглядалися у встановленому законодавством порядку, а зауваження (в тому числі й ГО "Save Пікуй") враховувалися у звітах про громадське обговорення.

До прикладу, ГО "Save Пікуй" надавалися зауваження щодо можливих пошкоджень об’єктів рослинного світу, що охороняються Червоною книгою України, у зв’язку із чим Міндовкіллям було враховано це зауваження повністю.

Нагадаємо, що проблема забудови Карпат ВЕС не нова. Ще у 2022 році місцеві жителі виступили проти вітряків на полонині Руна. У березні 2023 року на Закарпатті місцеві мешканці, екологи та туристи почали бити на сполох через підготовку до будівництва вітрових електростанцій поблизу гори Пікуй та меж природоохоронних зон і туристичних маршрутів. Раніше, у червні 2022, року стало відомо, що на території Вододільного Верховинського хребта око поклали компанії, які займаються альтернативними джерелами енергії, а саме вітропарками. Як повідомляла тоді Наталія Вишневська, керівниця ГО "Зберегти Пікуй", у зоні ймовірного зведення ВЕС перебувають заказник "Либохорівський", ботанічний заказник загальнодержавного значення "Пікуй", ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Пікуй", національний природний парк "Бойківщина", ландшафтний заказник місцевого значення "Бескид". 

У жовтні керівництво ГО "Зберегти Пікуй" зафіксували на Боржавському хребті розриття полонини завдовжки з 30 метрів на спуску між Плаєм та Великим Верхом.

Багато проєктів ВЕС, які зосередженні на високогір'ї Карпат, планує будувати ТОВ "Вітряні парки України". Детальніше про це можна прочитати тут. Загалом, на Закарпатті збиралися реалізувати відразу декілька великих проєктів з будівництва вітрових електростанцій на найпопулярніших туристичних локаціях.

До слова, 10 липня Західний апеляційний господарський суд визнав незаконним виділення 54 ділянок за 39 договорами про оренду землі під будівництво ВЕС (вітроелектростанцій). Мова про забудову полонини Боржава. 

• Вже осінню стало відомо про наміри забудови ще однієї полонини - Апецької.
• Також у WWF поділися своїми оцінками щодо забудови високогір'я Карпат вітряками енергетичних кампаній, через що знищуються унікальні екосистеми