WWF про забудову Карпат вітряками: Проблема не в компаніях, а в державній політиці

Високогір’я Карпат перебуває під прицілом енергетичних кампаній. Унікальні місця, як от полонина Руна, донедавна хребет Боржава та інші цінні території через місцеві громади намагаються "колонізувати" вітровими електростанціями. 

З одного боку, ми можемо чути аргументи про користь такої діяльності з економічної точки зору, однак екологи, зважаючи й на досвід Європи, запевняють, що унікальній флорі та фауні Карпат буде завдано великої шкоди.

Місцеві громади годують казками про робочі місця та власну електроенергію

Як розповів "Еспресо.Захід" Михайло Богомаз, керівник напрямку "Ліси" Всесвітнього фонду природи WWF-Україна, зараз існує кілька таких проєктів:

"На сьогодні існує декілька проєктів та планів забудови вітряками Карпатських хребтів. Наприклад, для багатьох відомий хребет Боржава вдалось станом на зараз відстояти від забудови вітроенергетичними об'єктами, суд став на сторону екогромадськості та місцевих мешканців. Полонина Руна, вершини Красна і Гостра, а також Вододільний хребет — це карпатські об'єкти, на яких є нам відомі плани будівництва вітропарків. Вони перебувають на різних стадіях погодження або вже будуються. Зокрема, почали зводити перші вітряки на Вододільному хребті".

Читайте також: Як "Вітряні парки України" руйнують заповідні Карпати

Михайло Богомаз додає, що місцеві громади "купляють" казками про свою електроенергію та робочі місця, але насправді все не так:

"Основні аргументи для громад — електроенергія та робочі місця. Але насправді будівництво самих вітрогенераторів та сукупної інфраструктури потребує підрядників зі спеціальною технікою. А вироблена електроенергія потрапляє у загальну мережу. Такими самими казками годують місцеві громади під час будівництва інших об'єктів, наприклад, малих ГЕС".

Експерт WWF також резюмує, що однією з проблем є відсутність чітких правил розбудови альтернативних джерел енергії в Україні:

"Державна політика мала б чітко визначити території, які, з одного боку, сприятимуть розвитку вітроенергетики, а з іншого, виключити з таких планів цінні природоохоронні та інші важливі природні території. А також спростити зміну цільового призначення земель, наприклад, сільськогосподарських угідь або земель промисловості. І тут питання не стільки в конкретних фірмах, не стільки в їх назвах, а у відсутності чітких, в тому числі природоохоронних, правил розбудови альтернативних джерел енергії, зокрема вітрової".

Читайте також: Забудова вітряками полонини Апецька на Закарпатті: у WWF розповіли про ризики