Як "Вітряні парки України" руйнують заповідні Карпати

Ще в червні 2022 року стало відомо, що на природоохоронні й унікальні території Карпат поклали око компанії, що займаються альтернативними джерелами енергії.

Тоді свої побоювання висловили екологи, бо такі масштабні проєкти дуже негативно вплинуть на флору та фауну Верховинського Вододільного хребта та нацпарків, які там є. До слова, найвідомішою вершиною хребта є гора Пікуй.

Керівниця громадської організації "Зберегти Пікуй" Наталія Вишневська розповіла "Еспресо.Захід", чи становить загрозу нова турбіна для екології і як, на думку екологів, встигли вже нашкодити "Вітряні парки України" Карпатам.

"Щодо першого вітряка, то критичних зауважень у нас тут немає, бо він встановлений близько до траси й не зачіпає природоохоронні території. Та проблема в тому, що в межах Нижньоворітської громади заплановано встановити ще 25 таких вітряків, і деякі з них заплановані біля природо-заповідного фонду", – коментує Наталія.

Відкрито два кримінальні провадження щодо діяльності "Вітряних парків України"

Наталя Вишневська розповіла, що самі екологи виявили значні порушення "Вітряними парками України" і на цей час відкрито 2 кримінальні провадження.

Зокрема, екологиня каже, що ця компанія на території заказника "Привододільний", на місці пішої туристичної стежки, влаштувала нову ґрунтову дорогу, зрубала та викорчувала цінні дерева – буки, явори, ялини, зняли ґрунтовий покров. Проте в заказнику заборонені будь-які рубки, а тим паче прокладання доріг.

"Фактично пошкоджена цінна лісова екосистема. У зоні ризику опинились оздоровчо-рекреаційні ліси, унікальні праліси та старовікові ліси. Повністю знищена туристична інфраструктура – офіційний синій туристичний піший маршрут на гору Хрести – гору Розсипанець, який перетворено на дорогу, придатну для проїзду автомобільної техніки", – йдеться у зверненні екологів до прокуратури.

Окрім цього, зауважують екологи, на землях комунальної власності Жденіївської громади, що входять до складу Вододільного хребта, важкою технікою прокладена дорога, знято альпійську та субальпійську рослинність, знято перший горизонт з дерниною, пошкоджені чорничники, створено умови для потужної ерозії, зсувів та площинного змиву поверхневих вод, відкрито пересування для джипінгу, що є прямим порушенням Земельного кодексу України та міжнародних природоохоронних зобов’язань України. 

І ще одне дуже важливе зауваження: землі комунальної власності, де почало господарювати ТОВ "УК "Вітряні парки України", були надані в користування згідно з рішенням Жденіївської селищної ради із грубими порушеннями земельного законодавства – без кадастрових номерів і прив’язки до конкретної території, без проєкту влаштування під’їзних доріг для встановлення метеорологічного обладнання та без будь-яких зобов’язань щодо рекультивації ділянок і застосування безпечних для довкілля технологій.

Як додає Наталя Вишневська, за цими фактами зараз відкриті два провадження – за ч. 1 ст. 239 КК України (Забруднення або псування земель) та ч.1 ст. 246 КК України (Незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу).

"Але ми підозрюємо, що ці кримінальні провадження свідомо затягують. "Вітряні парки України" заподіяли непоправної шкоди гірському ландшафту та природно-заповідному фонду України та порушили низку законів України та міжнародних угод, а реакції правоохоронних органів по факту немає", – каже Наталія.

Окрім всього цього, виникає логічне запитання: чому монтувати вітряки мають саме на таких цінних та унікальних карпатських територіях, у високогір’ї та в оточені цілої сім’ї заповідних зон.

"Фактично буде відбуватися потужне будівництво в межах туристичної рекреаційної зони, оточеної природно-заповідним фондом, яка зарезервована під Смарагдову мережу – територій особливого природоохоронного інтересу. Є ж інші місця, не такі унікальні", – додає Вишневська.

"Двісті гектарів бетону замість альпійських лук"

Фото: полонина Руна, автор: Михайло Барник

"Друга історія, яка зараз набуває розголосу, – це забудова вітряками полонини Руна. Це також діяльність "Вітряних парків України". Тут планують побудувати 30 вітряків. Окрім пересторог щодо того, що фактично на полонині можна ставити хрест, адже 30 бетонних фундаментів тут залишаться назавжди та будуть порушені ґрунти, жодних фахових досліджень не було проведено. Крім того, ця маса вітряків буде облаштована в безпосередній близькості до природно-заповідного фонду", – пояснює Наталія Вишневська.

Як розповіла вчена з Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України Олена Годлевська у подкасті "Головна обсерваторія", встановлення вітряків на полонині Руна біля орнітологічного заказника "Соколові скелі" призведе до фауністичної катастрофи для рукокрилих – кажанів.

6 лютого відбулися громадські слухання щодо цього питання 

"Під час слухань ніхто з присутніх так і не побачив власне детального плану, всіх схем і мап, альтернативного місця розташування 30 вітряків, жодного слова про те, які зауваження до детального плану та стратегічної екологічної оцінки надала громадськість", – каже Наталія. – Ведення слухань свідомо почали порушувати".

Спіч менеджера "вітропарків", за її словами, звівся до традиційних обіцянок дослухатися до громади та враховувати позицію людей які проти бетонування полонини, але на прямі запитання про порядок денний слухань і відсутність документів, що мали бути обговорені, він не зміг відповісти.

У підсумку місцеві жителі підтримали розвиток вітрової енергетики у громаді, але за умови альтернативного місця розташування. Проте забудовника такий компроміс не влаштував.

Загалом такі збори можна вважати зірваними. Як зазначили в організації "Зберегти Пікуй", під час громадських слухань і підготовки детального плану забудови полонина Руна було  порушено (лише вдумайтеся, який довгий список!):

• Закон України "Про стратегічну екологічну оцінку"
• Методичні рекомендації Міндовкілля здійснення СЕО
• Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"
• Закон України "Про природно-заповідний фонд України"
• Закон України "Про Червону книгу України"
• Закон України "Про охорону земель"
• Закон України "Про екологічну мережу"
• Міжнародну конвенцію про охорону дикої флори й фауни  та природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція) – полонина Руна є об'єктом міжнародної Смарагдової мережі "Полонинський Хребет" N UA 0000610
• Рамкову угоду про сталий розвиток Карпат
• Конвенцію про оцінку впливу на довкілля у транскордонному контексті (Протокол СЕО)
• Схему планування територій Закарпатської області
• Регіональну стратегію розвитку Карпат
• Звіт Стратегічної екологічної оцінки
• Регіональний список охоронних видів субальпійської фауни.

Тисячі закарпатців проти забудови високогір’я Карпат

У січні екоактивісти передали до Закарпатської прокуратури два звернення (одне з них колективне) разом із 2300 підписами мешканців Закарпаття щодо недопущення будівництва вітряків на високогір’ї Карпат. Зокрема, йдеться й про полонину Боржава, яку також хочуть знищити вітровими комплексами.

"Це будівництво змінить знайомі гострі обриси закарпатських вершин назавжди. Їх спочатку просто "зріжуть" важкою технікою, а потім те, що залишиться, врешті змиють дощі, залишивши по собі рвані ерозійні "рани", – йдеться в колективному зверненні громадян, яке можна було підтримати завдяки гугл-формі.

Як додають екологи, втручання будівельними роботами в ці хребти, які є важливими карпатськими вододілами, несе ризики зменшення водності у цілому регіоні. Усі річки, що беруть початок, наприклад, у підніжжі Боржавського чи Вододільного хребта, – притоки транскордонної Тиси.

Що відомо про ТзОВ "Управляюча компанія "Вітряні парки України"

Це компанія, яка вже понад 12 років є на українському ринку, і у 2022 році була релокована з Краматорська до Закарпаття. Згідно з даними YouControl, серед учасників і засновників компанії є офшорна Астрелла Холдінгз Лімітед, ТОВ "Промаудит" (яке має безпосередній зв’язок з Максимом Єфімовим, екснардепом з групи "Довіра") та кінцевий бенефіціар – Едуард Мкртчан.

"Вітряні парки України" входять до однієї групи впливу – групи братів Мкртчан, Едуарда та Рафаеля, та мають зв’язок, як уже очевидно, з групою Максима Єфімова, що у грудні 2023 року склав свій мандат нардепа. Він входив до групи депутатів "Довіра", що складалася з частини колишніх нардепів від нині забороненої партії ОПЗЖ.

Батько братів Мкртчан, Олег, раніше був генеральним директором однієї з найбільших корпорацій України – "Індустріального союзу Донбасу", де головою Ради директорів був олігарх Сергій Тарута. До слова, половина акцій корпорації належала російським інвесторам.