Донецький нардеп Тарута хоче забудувати заповідник біля Пікуя вітровими електростанціями. Екологи б'ють на сполох
Вододільний Верховинський хребет у Карпатах має дуже високу природну цінність. Це місце, де збереглося біотичне різноманіття та беруть початки річки Стрий, Ріка та Латориця. Найвідомішою вершиною хребта є гора Пікуй. Сам вододільний хребет простягається Львівською, Закарпатською та Івано-Франківською областями
На Закарпатті місцеві жителі, екологи та туристи б'ють на сполох через підготовку до будівництва вітрових електростанцій поблизу гори Пікуй та меж природоохоронних зон і туристичних маршрутів. У ситуації розбиралося "Еспресо.Захід".
У червні 2022 року стало відомо, що на території Вододільного Верховинського хребта око поклали компанії, які займаються альтернативними джерелами енергії, а саме вітропарками.
Так, компанія ТОВ "УК" Вітропарки України"з червня минулого року вже кілька разів намагалася отримати дозвіл на розміщення вимірювальних щогл у Тур’є-Реметівській сільській раді. Однак, місцеві депутати відмовляють компанії, оскільки бояться порушення місцевого, насправді унікального, ландшафту.
27 вересня 2022 року “Вітропаркам” погодили проведення метеорологічних досліджень на території Нижньоворітської громади.
15 листопада 2022 року депутати Жденіївської сільської ради погодили тим же "Вітропаркам України" проведення метеорологічних досліджень на своїй території.
Обидві громади розташовані поблизу гори Пікуй.
Згідно з даними YouControl, засновниками ТОВ "УК" Вітропарки України" є Мкртчан Едуард Олегович та офшорна компанія з Кіпру "ЕЙЧСІ ВІНДПАРКС ЮКРЕЙН ЛІМІТЕД". "Вітропарки України" входять до групи "Індустріальний союз Донбасу", бенефіціарами якої є Сергій Тарута – олігарх, підприємець та політик, та Олег Мкртчан.
Після досліджень, у лютому 2023 року, у Нижньоворітській громаді розпочали процедуру оцінки впливу на довкілля планової діяльності – "будівництво, експлуатацію й обслуговування…ВЕС "Нижні Ворота", але вже від ТОВ "Вітряний парк Верховинський". Ймовірно, дослідження "Вітропарків України" Тарути показали позитивний результат, оскільки з’явилося відразу декілька претендентів на встановлення вітряків.
На початку березня 2023 року на сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України оприлюднено три повідомлення про планову діяльність щодо спорудження вітряків у Нижньоворітській територіальній громаді.
Перше повідомлення від ТОВ "Вітряний парк Верховинський", який засновано всього 5 місяців тому, – про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля. Згідно з повідомленням, планується будівництво вітрової електростанції "Нижні Ворота" біля сіл Біласовиця, Латорка та Тишів Нижньоворотівської громади. На електростанції планується встановити 30 вітряків потужністю від 4,8 до 5,5 МВт.
Ще одне повідомлення – від ТОВ "Вітряний парк Щасливий" щодо тієї ж діяльності, на тій самій території, лише з однією відмінністю – замість 30 вітряків мова йде про один. І назва ВЕС – "Нижні Ворота-2".
Третє аналогічне повідомлення – від ТОВ "Вітряний парк Островський" щодо нового будівництва ВЕС "Нижні ворота-1" також з одним вітряком.
Як розповідає "Еспресо.Захід" екологиня Мар’яна Теслович, отримати екологічне погодження на будівництво легше на один вітряк, чим одразу на 30. І це своєрідна стратегія, оскільки всі нові дороги й інфраструктуру для ВЕС будуватимуть однаково. Тому, страхуючися, під виглядом різних компаній штурмують повідомленнями відповідні органи.
Поки компанії в очікуванні оцінки впливу на довкілля, екоактивісти та місцеві жителі б’ють на сполох.
Фото: Зберегти Пікуй. На фото – схема з нанесеним ареалом, де можуть бути розміщені вітряки (помаранчевим кольором)
"Перше, що є загрозливим, – це те, що суб'єкт господарювання не вказує, де точно будуть розміщені вітряки. Ми розуміємо, що сама по собі вітрова електростанція не є поганою ідеєю. Тут важливим є те, на якій території вона буде. Те, що нам дають знати, – це Вододільно-Верховинський хребет. Відповідно, цей хребет має високу природну цінність. Там збереглися осередки біотичного різноманіття і т.д. Оскільки ми не знаємо конкретних місць розташування вітряків, то й не маємо розуміння, яка буде мережа доріг до установок, де вони проходитимуть, чи вирубуватиметься ліс тощо. Наразі ми написали свої пропозиції до суб'єкта господарювання та очікуємо, коли він опублікує звіт оцінки впливу на довкілля. Там уже має бути конкретна інформація, – розповідає Мар’яна Теслович. – Якщо говорити виключно про хребет, то маємо розуміти, що вітровий потенціал найкращий буде на його вершині. Близько до вершини підходять межі національного парку "Бойківщина". Він має вищий рівень заповідності. Там можуть пролягати міграційні шляхи таких великих ссавців як ведмідь бурий, кіт лісовий. Фрагментація природних середовищ існування зменшить їм території, де вони можуть мігрувати та відтворюватися. Це призведе до скорочення їхньої популяції, а ці тварини занесені до Червоної книги України".
Як повідомляє Наталія Вишневська, керівниця ГО "Зберегти Пікуй", у зоні ймовірного зведення ВЕС перебувають заказник "Либохорівський", ботанічний заказник загальнодержавного значення "Пікуй", ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Пікуй", національний природний парк "Бойківщина", ландшафтний заказник місцевого значення "Бескид".
Кожна вітроенергетична установка займатиме 0,5 га цінних земель, при проведенні будівельних робіт передбачені зсуви, ерозії, підтоплення. Діяльність зачепить водотік і вплине на режим річки Латориця. Територія під ВЕС є сейсмічно хиткою, тому будь-яке втручання може мати негативні наслідки. Передбачені нові під'їзні дороги, розриття, рух важкої техніки, шумове та електромагнітне навантаження на населення та довкілля.
Ймовірно постраждають популярні туристичні маршрути на гору Пікуй з села Біласовиця, адже взимку підійматися на гору повз ВЕС буде небезпечно.
"Дані з повідомлення про планову діяльність серйозно насторожують, адже у ньому закладені негативні наслідки для довкілля та суттєві ризики для безпеки населення. Ми категорично проти спорудження ВЕС поряд із заповідниками або на їхній території, також негативними є наміри забудувати Вододільно-Верховинський хребет. Це надзвичайно цінні природні території, які надають екосистемі послуги. В умовах жахливих екологічних наслідків російської агресії піддавати деградації рекреаційні та унікальні природні території на Закарпатті є необдуманим кроком", – наголосила Наталія Вишневська.
- Актуальне
- Важливе