Навіщо будувати трамвайну колію на Миколайчука, якщо у нас може впасти міст на Ковча, – Ігор Зінкевич

Міст над залізничною колією на перехресті вулиць Т. Шевченка – о. Омеляна Ковча, який з’єднує мікрорайон Рясне з рештою міста і через який їде увесь транспорт, який прямує з міста до пункту пропуску Краківець, є одним з найнебезпечніших у Львові. Цей міст ще у 2008 році офіційно визнали аварійним та непридатним до експлуатації, однак місто так і не спромоглось збудувати новий шляхопровід.

"Ми щороку обстежуємо міст на Ковча. Його стан не покращується – ситуація критична. Я намагаюсь усіма силами доносити до мера, що це – першочергове питання. Для мене видатки на будівництво нового мосту на Ковча – це пріоритетні видати. Але, схоже, пріоритетом для всіх він стане, коли старий міст впаде. Це відрубає пів мікрорайону від решти міста. З Рясного в центр можна буде добратись хіба що через Брюховичі", – каже депутат Львівської міської ради Ігор Зінкевич. 

Помилка проєктантів за 1,5 млн грн

До слова, у бюджеті Львова проєкт будівництва нового шляхопроводу на Шевченка – Ковча регулярно з’являється з 2017 року. У 2020 році Львівавтодор навіть провів тендер на визначення підрядника. Його виграла компанія "Онур конструкціон інтернешнл", яка запропонувала виконати роботи за 39,3 млн грн. Однак роботи так і не почали – "Онур" виявив помилки в проєкті. Зокрема, там було закладено замало металу, аби новий міст міг витримувати навантаження. Відтак проєктанту повернули проєкт на доопрацювання. До слова, сам проєкт місту обійшовся в майже у 1,5 млн грн.

Проєктант переробив проєкт своїм коштом, але вартість будівництва через збільшення кількості металу та зростання цін збільшилась майже у двічі, на 30 млн грн. У 2023 технічна експертиза оцінила будівництво нового моста біля аварійного на вул. Ковча у Львові  уже у 114 млн грн.

Міст на Ковча став заручником сміттєпереробного заводу

Львівська міська рада цього року вирішила взяти кредит на будівництво шляхопроводу 46,2 млн грн млн грн. Але цю позику чомусь об’єднали з позикою на добудову сміттєпереробного заводу та ще двома дрібнішими проєктами. 12 вересня сесія Львівської міської ради погодила отримання 840 млн грн кредиту в "Ощадбанку", з яких 718 млн мали піти на добудову сміттєпереробного заводу на Пластовій та 46,2 млн грн на міст на Ковча. Однак уже за кілька днів стало відомо про проблеми з польським підрядником, який будує сміттєпереробний завод, а пізніше суд взагалі зупинив будівництво. Відтак погоджений кредит місто так і не вибрало.   

"Неприємна ситуація з цим кредитом. У мерії пояснюють, що у місті є велика потреба як у сміттєпереробному, так і у мості на Ковча. Коли залучаєш інвестиційні кошти, їх "вибити", якщо об’єднати проєкти. Принаймні так пояснювали у мерії, – каже Ігор Зінкевич. – Я вважаю, якби у нас було два окремі кредити, то був і контроль за фінансами кращий, і розуміння пріоритетності та хто за що відповідає. Тим більше, що за реалізацію цих проєктів відповідають різні комунальні підприємства. Тому мені логіка об’єднання цих проєктів до кінця не зрозуміла. Так, нам потрібні кредитні кошти на цей проєкт, але якщо не виходить з кредитом, треба починати роботи за власні кошти".

Депутат вважає, що для початку робіт не потрібно мати повністю всю суму відразу. Крім того, у місті є менш пріоритетні проєкти, на які скеровують кошти, тож їх можна було б скерувати на будівництво цього шляхопроводу. 

"Для чого будувати трамвайну колію на Миколайчука, коли може впасти міст на Ковча і відрубає пів мікрорайону, – каже Ігор Зінкевич. – Нам потрібен новий міст, аби можна було починати роботу над старим. Можна починати початкові роботи, підписувати договори з компаніями. Можливо, підрядник виконати частину робіт в борг. Але проблема у нашому місті – поки мер не скаже, ніхто нічого не робить. Якби міський голова сказав, робіть з цим мостом хоч щось, кошти б знайшлись".

Депутат каже, що наполягатиме на тому, аби у бюджеті Львова на 2025 рік обов'язково заклали стрічку - будівництво шляхопроводу на Шевченка - Ковча. 

Що відомо про старий міст на Ковча

Перший металевий шляхопровід з кам’яними опорами на теперішній  вул. О. Ковча був побудований ще у 1888 р. У 1946-му роках його "осучаснили".  За даними Львівської міської ради, вже у  1960 році були зафіксовані перші ознаки деформації кладки стояків моста,  у кладці зворотних стін з'явилися тріщини через збільшення постійного навантаження. У 1974 році розкриття тріщин становило 4 мм, у 1982 році – 20 мм на лівому стояку та 12 мм на правому. З 2000 р. розпочалася активізація розвитку тріщин.

• У 2023 році директорка департаменту фінансової політики Вікторія Довжик заявляла, що  місто може перерозподілити бюджетні кошти, аби почати будувати міст на Ковча.