Збудували, коли Колумб відкрив Америку: історія й легенди величного Дубенського замку

"Еспресо.Захід" розповість цікаву історію про родовий маєток князів Острозьких, який ніколи не був взятий ворогами через потужні  гармати та вдале розташування.

Як виник замок у Дубно

Фото: Олександр Білий, zamokdubno

Дубенський замок не виник на порожньому місці. Його поява була частиною багатовікової історії міста Дубно, яке мало важливе стратегічне та економічне значення ще задовго до будівництва замку.

Територія, на якій згодом з'явилося місто, була заселена з давніх часів. Однак перша писемна згадка про Дубно датується 1100 роком у "Повісті минулих літ", де місто фігурує як важливий укріплений пункт у Київській Русі. Місто розташовувалося на перетинних торгівельних шляхів, що сполучали різні частини Русі із західними територіями. Саме стратегічне положення на річці Іква та в центрі тодішньої Волині сприяло розвитку міста та його укріплень для захисту від ворогів.

Згідно з історичними даними, вже у XII столітті на місці сучасного замку існувало давньоруське городище — укріплене поселення, оточене валами й дерев’яними стінами. У той час місто виконувало роль фортеці, яка захищала прилеглі землі від кочівників, зокрема від половців. Через татаро-монгольську навалу в XIII столітті, оборонні укріплення були зруйновані.

У XIV столітті, після падіння Галицько-Волинського князівства, Дубно разом з іншими волинськими землями перейшло під владу Литви. У цей час місто знову почало відновлюватися і зміцнюватися, враховуючи нові загрози з боку Кримського ханства та Московської держави. Тодішні фортифікаційні споруди, ймовірно, були дерев’яними, але заклали основу для подальшого розвитку замкової структури.

У XV столітті, під владою князів Острозьких, Дубно остаточно закріпило своє значення як важливий політичний центр Волині. Відсутність сучасних фортифікацій змусили місцеву владу розпочати будівництво потужного замку. Князь Федір Острозький спорудив дерев'яно-земляне укріплення. Ця споруда була оточена земляними валами, огороджена дерев'яним частоколом по периметру і тісно забудована всередині житловими та господарськими приміщеннями.

Формальне заснування сучасного Дубенського замку пов'язане з іменем іншого князя - Костянтина Острозького, який у 1492 році розпочав будівництво кам'яної фортеці на місці старих укріплень. На той час князі Острозькі були одними з найбагатших і найвпливовіших магнатів Великого князівства Литовського, а згодом і об'єднаної Речі Посполитої. Острозькі планували створити в Дубно сучасну фортецю, яка б захистила їх володіння від нападів татар, що часто грабували волинські землі.

Фото: facebook.com/dubnocastle/

Князь Костянтин Острозький замінив старі дерев'яні укріплення на міцні кам'яні стіни, розпочав будівництво бастіонів і веж. Замок став не лише оборонною спорудою, але й адміністративним центром, де князі Острозькі управляли своїми володіннями та прийняли важливе рішення.

Замок розташований на березі річки Іква, що додало йому оборонного значення. Він із самого початку був побудований як фортеця з потужними стінами, вежами, бастіонами та глибоким ровом.

Протягом свого існування фортеця неодноразово перебудовувалася й укріплювалася. На початку XVII ст. князь Януш Острозький реставрував замок у стилі пізнього ренесансу. Тоді ж було добудовано два бастіони зі сторожовими вежами. Загалом замок був міцно укріплений 73 гарматами.

"В Дубно склалася унікальна ситуація, коли два замки співіснували. Старий доповнював собою оборону нового замку, це не має аналогів у фортифікаційному будівництві України, а також багатьох інших містах Європи”, – розповів місцевий історик Юрій Пшеничний.

Під замком були прокладені великі й довгі кам'яні підземні ходи-тайники, куди під час ворожих нападів ховалися місцеві жителі зі своїм майном. Тут також зберігалися запаси провізії для оборонців під час облоги. Історики вважають, що на території замку деякий час існувала також своя замкова церква.

Часи війн та облог

Фото: Вікіпедія

Замок неодноразово ставав свідком воєнних дій та облог. У 1506 році татари вперше здійснили спробу взяти Дубенський замок, але їм це не вдалося. Оборонці замку успішно відбивали атаки завдяки міцним стінам.

Пізніше найвідоміша облога відбулася під час Хмельниччини у 1648 році. Козацькі війська під проводом Максима Кривоноса намагалися захопити Дубно, але замок знову витримав облогу за допомогою потужної оборони. У той час місто й околиці сильно постраждали від нападів, проте сам замок вистояв.

У період XVIII століття замок пережив напади під час російсько-польських війн та шведських вторгнень. У 1703 році під час повстання Палія він витримав одну з найважчих обліг, коли війська під проводом Семена Палія намагалися взяти фортецю.

"Дубенський замок увійшов в історію як один із найстійкіших. Протягом п’яти століть його жодного разу не взяли штурмом, хоча спроб захоплення фортеці було чимало. Лише у ХVІІ столітті на місто нападали близько ста разів", - каже місцевий історик Юрій Пшеничний

Тож впродовж століть Дубенський замок так і ніколи не був узятий приступом. Однак свою справу зробив час та зміна історичних епох, коли великі замки втратили своє стратегічне значення.

Занепад та сучасний стан

Фото: соцмережі

З початком XIX століття, коли замок остаточно втратив своє стратегічне значення через зміни у військовій тактиці та технологіях, він почав занепадати. Російська імперія, до якої відійшли ці землі після поділів Речі Посполитої, не надала замку особливої ​​ уваги. Оборонні функції фортеці були зведені до мінімуму, а ремонтні роботи були зупинені через нестачу коштів у родини Любомирських, якій й належала фортеця. Частина замкових споруд була використана під адміністративні й господарські потреби, з'явився ще один палац, а інша частина залишилася без нагляду.

На території замку розташовані два палаци: з південного боку — старіший палац князів Острозьких, а навпроти нього, з північного боку — новіший палац князів Любомирських. У палаці Острозьких свого часу зберігалися цінні архіви, а також цінні метали, зокрема, золото й діаманти, а також давня зброя та обладунки.

Лише наприкінці XIX ст. замок був проданий військовому відомству, і відтоді тут почергово розташовувалися армійські частини: російського царя Миколи II, австрійського цісаря, армії УНР, поляків, червоноармійців, гітлерівців та радянських військ. Зокрема, у 1941 році в замку була в'язниця НКВД. Відразу після того, як Третій Рейх напав на СРСР у червні 1941 року, радянська влада масово вбивала тут в’язнів.

Великих руйнувань замку принесли дві світові війни, після яких він не мав належного догляду.

Фото: facebook.com/dubnocastle/

Фактично до 1991 року двері замку були зачинені для громадськості. Адже з 1945 року тут були радянські казарми. Коли ж замок знову відкрили для публіки, він потрапив під охорону держави як історична пам'ятка. Почалася його поступова реставрація.

Сьогодні Дубенський замок є важливою туристичною перлиною Рівненщини. На території збереглися численні його старовинні будівлі, включаючи князівські палаци, бастіони та вежі.

Замок також виконує роль музею, де відвідувачі можуть ознайомитися з експозиціями, присвяченими його історії, а також культурі й побуту давніх жителів краю. Крім цього, на його території регулярно проводяться історичні реконструкції, фестивалі, виставки та інші культурні заходи, які залучають відвідувачів з різних куточків України та світу.

Фото: Вікіпедія

Хоча замок зазнав чималих руйнувань від часу свого створення, та завдяки реставраційним роботам, які й до сьогодні продовжуються, він зберігся як унікальний зразок середньовічної оборонної архітектури України, єдиний в країні двобастіонний замок. Фортеця продовжує жити як своєрідний портал, який переносить своїх відвідувачів у минуле.

Легенди Дубенського замку

Фото: facebook.com/dubnocastle/

Дубенський замок є не тільки історичною перлиною України, але й місцем, яке оповите численними легендами. Протягом століть ця фортеця пережила багато битв, перебудов і політичних змін, що відобразилося й на фольклорі, який переповідає різноманітні легенди про замок.

Легенда про відважну наречену Дубенського замку

У ті далекі часи, коли князі Острозькі правили Волинню, замок був не тільки фортецею, а й місцем пишних бенкетів та родинних свят. Одного разу князь Острозький вирішив видати заміж свою племінницю. У великій залі замку, де стіни дихали величчю і давніми традиціями, почалися весільні урочистості. Знатні гості, лицарі, князі й княгині з'їхалися на цю подію, що мала стати найграндіознішим святом Волині.

У той час, коли музика лунала в бенкетному залі, на горизонті з'явилися вороги — татарське військо на чолі з сином хана. Татарські загони славилися своєю жорстокістю, і паніка швидко охопила гостей. Ніхто не знав, куди бігти. Святкування перетворилося на хаос: звуки танців і сміху змінилися на крики та плач.

Але посеред цього безладу одна людина не злякалася. Це була молода наречена у пишній весільній сукні. Її очі палали рішучістю. Не вагаючись ані хвилини, дівчина вибігла на оборонний вал замку.

Вона перестала бути просто нареченою, а стала захисницею свого роду. Побачивши гармашів, які готували зброю до бою, вона вихопила у них запал. Слідом за тим гримнув постріл: ядро, з гучним свистом прорізавши повітря, влучило прямо в шатро командира ворожого війська.

За переказами, у шатрі перебував сам син хана, який і очолював облогу. Коли ядро ​​влучило в шатро, юнак загинув на місці. Розгублені та розлючені татари, втративши свого лідера, не продовжили облогу. Ворожа армія відступила, залишивши замок недоторканим, а наречена стала героїнею.

Фото: соцмережі

Скарби князів Острозьких

Інша легенда розповідає про величезні скарби, які, нібито, заховані у підземеллях Дубенського замку. Згідно з переказами, князі Острозькі, багаті магнати й одні з найвпливовіших родів того часу, накопичили незліченні багатства, частину яких зберігали в замкових сховищах. Легенди свідчать, що ці скарби були настільки великі, що вистачило б на зведення кількох великих замків.

Однак, щоб захистити своє багатство від можливих нападів, князі нібито замурували частину цінностей у таємних кімнатах підземелля. Багато шукачів скарбів намагалися знайти ці багатства, але ніхто так і бачив їх. Звісно, що легенди кажуть, що над скарбами лежить стародавнє прокляття, яке стереже їх від чужинців. Вважається, що тільки нащадкам роду Острозьких можуть відкритися таємні двері до сховища з багатствами.

Підземелля замку і таємні ходи

Дубенський замок оточений ще однією легендою про таємні підземні ходи, які простягаються на кілька кілометрів під землею. Кажуть, що ці підземелля зв'язували замок із монастирями та іншими оборонними спорудами міста, забезпечуючи можливість для князів та захисників замку в разі облоги втекти.

Легенди свідчать, що в цих підземеллях ховали не тільки коштовності, але й в’язнів, яких замуровували за зраду або особливі злочини. Тому деякі місцеві мешканці й досі вірять, що вночі можна почути звуки кроків, стогону або навіть побачити тіні привидів тих, хто загинув у темряві підземних коридорів.

Голова турка, яка стала каменем

Ще однією цікавою легендою, пов'язаною із Дубенським замком, є історія про "кам'яну голову турка", яка, за переказами, була вмурована в одну зі стін замку. Легенда розповідає, що під час одного з турецьких нападів на місто, вороги взяли в облогу замок, але його не захопили. Один із турецьких воєначальників загинув під час бою, і місцеві жителі вирішили увічнити його поразку, замурувавши голову турка у стінах замку.

Кажуть, що ця голова має чарівні властивості, і той, хто її знайде, матиме особливі сили, що дозволять здобувати перемогу у війнах. Проте поки що нікому не вдалося знайти це місце, і кам'яна голова залишається лише частиною місцевих переказів.

Читайте також: Підземне "місто в місті": таємниці й легенди давнього Острозького замку