Підземне "місто в місті": таємниці й легенди давнього Острозького замку

"Еспресо.Захід" розповість про цікаву історію замкового комплексу Острога, з якого збереглися декілька веж і в’їзних брам.

Про що у статті:

• Історія Острозького замку;
• Архітектурні особливості фортеці;
• Таємниці та легенди Острозького замку.

Історія Острозького замку

Фото: Вікіпедія

Про місто Острог уперше згадують в Іпатіївському літописі під 1100 роком, тобто ще 900 років тому тут вирувало міське життя і вже були певні фортечні укріплення дерев’яного характеру. Відомо, що ці укріплення були зруйновані навалою монгольських військ у 1241 році. Тому наступні сто років в Острозі були точно не найлегшими, адже без фортеці й через часті напади татар місто занепадало.

Однак ситуація змінилася у XIV столітті, коли після занепаду Галицько-Волинського князівства тут точилася боротьба за вплив між поляками й литовцями. Тоді історія дізналася про першого з роду руських князів Острозьких – Данила Острозького, який боровся з військами короля Польщі і розпочав будівництво замку в Острозі. Він створив кам'яну вежу-донжон. Так Острог став надійною резиденцією князів Острозьких, які з кожним роком здобували все більше влади й багатства. Близько 1430 року навколо Острога спорудили потужні укріплення з вежами, оточені ровом і валом.

Фото: Вікіпедія

Фактично у XVI столітті у всій Речі Посполитій не було багатшого магната, ніж Костянтин Василь Острозький, який мав у своєму розпорядженні близько 1 млн га землі (це більше, ніж площа теперішньої Чернівецької області) та тисячі сіл і сотню міст. Саме за його старання перебудували замок в Острозі та створили міські ворота у стилі ренесансу. Щобільше, він заснував відому всім Острозьку академію, де зібрав видатних науковців і педагогів того часу, щоб ті примножували тодішню православну культуру, яка потерпала від дедалі більших впливів католицького домінування поляків. Тут друкар Іван Федоров видав славнозвісну "Острозьку Біблію ", яка була надрукована тодішньою давньоукраїнською мовою і стала першим повним виданням Біблії церковнослов'янською мовою.

У середині XVIІ століття, коли розпочалася національно-визвольна війна українців під проводом Богдана Хмельницького, замок в Острозі неодноразово зазнав нападів з боку козацьких військ, а згодом і московських. Це призвело до руйнувань маєтності Острозьких, чий князівський родовід остаточно згас, а ті, хто залишився, спольщилися та стали католиками. Тому вже не було кому відбудовувати замок і розвивати православну культуру в Острозі. Коли ж у кінці XVIII століття Острог став частиною Російської імперії і лінія кордону перенеслася на сотні кілометрів на захід, фортеця остаточно втратила своє захисне значення, а замкові споруди поступово почали розбирати на камінь.

Фото: Вікіпедія

Однак декілька давніх споруд збереглися. З 1913 по 1915 рік Муровану вежу реконструювали та адаптували під бібліотеку та музей. У 1981 році Острозький замок став історичним заповідником та охороняється державою. Зараз тут діє Острозький краєзнавчий музей.

Архітектурні особливості фортеці

Фото: Вікіпедія

Замок має своєрідну архітектуру, яка поєднує елементи кількох стилів: і готики, і ренесансу, і бароко. Основні збережені споруди замку включають:

Вежу Муровану – найстаріша частина замку, яка слугувала для оборони. Зараз башта є триярусною спорудою з пісковику та цегли, у плані наближається до прямокутника. З півдня, заходу та сходу укріплена контрфорсами, що з'явилися у XV-XVII століттях.

Круглу (нову) башту – зведена у XVІ столітті. Це триярусна споруда з каменю та цегли, укріплена трьома контрфорсами, кругла у плані з вирізом у вигляді трапеції з боку замкового двору. Верхні яруси обох веж наприкінці XVI століття набули ренесансного вигляду. В плані вежа має обриси неправильного кола діаметром близько 13 метрів. У кожному ярусі – декілька бійниць для ведення артилерійського вогню.

Фото: Вікіпедія

Луцька надбрамна вежа – зведена для захисту міста на підходах з боку Луцька. Відігравала роль центральної ланки в оборонній системі міста. Рідкісний зразок оборонної споруди – барбакан. З 1985 року тут діє Музей книги і друкарства.

Татарська надбрамна вежа – зведена поблизу так званого татарського передмістя, відігравала важливу роль в оборонній системі міста. На сьогодні збереглася значно гірше, ніж Луцька надбрамна вежа. Обидві башти було побудовано у другій половині XV – на початку XVI століть із пісковику. Це триярусні споруди, у плані є з'єднанням овалу з прямокутником.

Фото: Вікіпедія

Богоявленський собор – збудований 500 років тому на замковій горі. З північної частини, кількаметрові за товщиною стіни також виконувала оборонні замкові функції. Цей храм називають візитівкою Острога, його зображення є на гербі міста, а свого часу було на князівських печатках. Також цей собор був ще й усипальницею родини князів Острозьких. Кілька сотень років він стояв пусткою через руйнування, яких зазнав під час війни у XVII століття. У кінці ХІХ століття собор фактично перебудували, залишивши без змін тільки збережену північну частину.

Фото: соцмережі

На жаль, не збереглися давні мури, які оточували вежі замку, однак їхні основи ще можна побачити при розкопках.

Таємниці та легенди Острозького замку

Замок в Острозі, як і саме місто, оповите різноманітними легендами. Зокрема, дослідник минулого Микола Бенюк видав цілу книжку "Історія та легенди давнього Острога", де зібрав з десяток найбільш популярних легенд, більшість яких, звісно, пов’язана з родиною Острозьких і замком.

Фото: соцмережі

Привид Гальшки

Кажуть, що в місячні ночі, особливо в кінці весни та на початку літа, з моста, що веде на Нове місто (частина Острога), можна побачити фігуру молодої дівчини, яка ходить у білій довгій сорочці по балкону й верхньому поверху Острозького замку. То привид нещасної Гальшки, княжни Острозької, яка покінчила життя самогубством.

На початку XX століття у цій частині Острога було здійснено вбивство. Цікаво, що вбивці, коли розповідали судді про подробиці, згадували про привид Гальшки, який з’явився під час злочину, а з рук княжни начебто виходив вогонь. Від побаченого вбивці впали без тями. Так їх і заарештували. Про цю подію навіть писали в тодішніх газетах, зокрема у "Київському листку", де назва статті звучала як "Психоз чи масова галюцинація".

Підземні ходи зі скарбами

Фото: Вікіпедія

Існує багато легенд про підземні ходи Острозького замку. Вважається, що вони сполучають замок з іншими важливими місцями в місті й за його межами, наприклад з Острозькою академією. Ці ходи, за переказами, використовувалися для таємного виходу із замку під час облоги, а також для транспортування скарбів.

Не так давно будівельники, розкопуючи землю для прокладання комунікацій, випадково натрапили на рештки старовинної забудови ІХ ст. Виявили ряд підвальних приміщень XV – XVII століть. Проте найцікавішими знахідками є поселення ІХ ст., з яких починалося місто.

Історики переконані, що від замку князів Острозьких є підземний хід до Свято-Троїцького Межиріцького монастиря-фортеці, розташованого за чотири кілометри від Острога. Побудований у XV ст., він був родинним монастирем князів Острозьких. Щобільше, під час екскурсії замком Острозьких вам покажуть місця, звідки могли подавати сигнал факелом чи ліхтарем спостерігачам у монастирі. За переказами, за цим сигналом із монастиря до замку підземним тунелем надсилали карету, запряжену кіньми. У самому замку Острозьких зберігся великий колодязь, яким спускалися у підземелля.

У Острозі є цікава легенда про підземне "місто під містом". За нею у кінці XVII – на початку XVIII ст. єзуїти прагнули відкрити таємницю острозьких підземель, але хто заходив туди, не повертався.

У той час був засуджений до страти молодий хлопець-злодюжка. Йому запропонували спуститися в підземелля, а якщо повернеться – обіцяли помилування. Домовилися обв'язати його мотузкою. Дали смолоскип. Обумовили знаки подачі інформації: якщо трапиться щось – смикнути раз за мотузку, якщо спускатиметься на ще один поверх униз – двічі, а якщо треба тягнути його вгору – смикнути тричі. Хлопець пішов у підземне місто. Довго його не було. За сигналами єзуїти нарахували шість поверхів. Аж тут мотузка страшенно засіпалася. Ледве живого витягли його нагору. До мотузки був прив'язаний старий сивий дід, на якого перетворився хлопець. Він відмовився говорити, що бачив унизу… Тоді двері в підземний хід вирішили замурувати… Їх і досі шукають. Кажуть, що хлопець побачив страшних охоронців, які й досі стережуть багатства роду Острозьких, що заховані в тих підземеллях.

Читайте також: Найбільша фортеця Львівщини: таємниці та легенди занедбаного Старосільського замку