Найбільша фортеця Львівщини: таємниці та легенди занедбаного Старосільського замку

"Еспресо.Захід" розповість про історію та цікаві легенди колись величного замку, який уже тривалий час потребує реставрації.

Від неприступної фортеці до функцій складу й пивоварні: історія Старосільського замку

Фото: Фотографії Старого Львова

Уперше в літописах про цей замок згадують у 1448 році. Тоді це була дерев’яна фортеця. Через Старе Село на той час пролягав татарський шлях до Львова. Татари вчиняли часті набіги і брали людей в рабство. Тому й виникла фортеця, щоб захистити місцевих мешканців. 1498 року був спустошливий напад на Галичину турків і татар, які убили багатьох людей, деяких забрали в полон, спалили сільські будинки. Тоді постраждав і дерев'яний замок у Старому Селі.

У середині 16 століття княгиня Софія Тарнавська отримала Старосільський маєток у посаг, коли вийшла заміж за руського князя Василя Констянтина Острозького, який у підсумку став одним з найзаможніших магнатів тодішньої Речі Посполитої. Хоч князь бував у Старому Селі лише двічі, але започаткував будівництво церкви Усікновення Голови святого Івана Хрестителя, що функціонує й досі. Після смерті князя Василя-Костянтина Острозького старосільськими маєтками опікувалися його нащадки. Найвідомішим став його внук Владислав Домінік, князь Острозький і Заславський, який у 1642 році запланував збудувати оборонний замок у Старому Селі для надання сховку мешканцям навколишніх сіл.

Проєкт для будівництва розробив український архітектор (італієць за походженням) Амброзій Прихильний. Дослідники кажуть, що тоді у Старому Селі трудилися кілька тисяч працівників. Однак 1648 року під час козацького повстання Богдана Хмельницького, яке переросло у національно-визвольну війну, військо козаків, коли підійшло до Львова разом із союзниками татарами, захопило фортецю і зруйнувало її. Хоча гетьман Хмельницький, як свідчить його кореспонденція, запевняв князя щодо недоторканності його маєтностей і навіть видав окремий універсал, який забороняв козакам нищити маєтності князя Владислава Домініка Заславського-Острозького.

Після руйнування замку Владислав Домінік вирішив збудувати ще міцнішу споруду.

Коли ситуація стабілізувалася, фортецю оточили ровом і валами, ворота обладнали підйомним ланцюговим мостом. Дорога до замку вела через болото та греблю. Реконструкцію завершили у 1654 році, а сама будівля стала яскравим прикладом європейської низинної оборонної архітектури епохи Відродження. Фортеця була настільки міцною, що вже під час другого походу Богдана Хмельницького у 1655 році на Львів витримала облогу козаків, а згодом, у 1672 році, цей замок не здобули й турки.

Фото: Вікіпедія

На початку 18 століття замок змінив власника, бо у 1700 році старосільські маєтки перейшли до рук князів Любомирських. Ельжбета, донька великого коронного маршалка Станіслава Любомирського, передала Старе Село як посаг родині Сенявських, вступивши в шлюб з Адамом Миколою Сенявським, великим коронним гетьманом. Сенявські вирішили відреставрувати фортецю. Певний час тут навіть зберігався арсенал Львова. Тоді замок укріпили гарматами, моздірами та іншою зброєю.

Фото: Фотографії Старого Львова

Фортеця недовго була під покровом меценатів Сенявських, бо вже у 1731 році замок перейшов до княжого роду Чарторийських, які поступово занедбали споруду, адже жили далеко від цих маєтків та не цікавилися ними. Коли у другій половині 18 століття Річ Посполита була розділена і Галичина опинилася у складі Австрійської імперії, уряд не бачив військової цінності, щоб відновлювати її. У 1809 році фортеця стала власністю магнатів Потоцьких. Власне, тоді почалось остаточне руйнування будівлі. Потоцькі перетворили замкову резиденцію на пивоварню, винокурню, різні склади тощо. Поруч з’явилася залізнична колія, яка доповнила руйнування замку. У кінці 19 ст. пасажири потяга Львів - Чернівці могли дивуватися цій споруді, що з'являлася у вікнах невдовзі після початку мандрівки.

Останнім власником замку був граф Альфред Потоцький, який у другій половині 19 століття використовував частину приміщень замку як броварню. Після цього до замку ставилися таким же чином, зокрема в радянський час пам’ятку використовували як складські приміщення колгоспу. Наприкінці 80-х років минулого століття Старосільський комплекс задумали реконструювати – навіть розробили план, з південного боку поставили риштування, привезли цеглу. Однак на тому справа закінчилася і пам'ятка невдовзі перетворилася на смітник.

Легенди Старосільського замку

Фото: Фотографії Старого Львова

Напевно, кожен замок оповитий своїми таємницями та легендами, і замок у Старому селі – не виняток. Згідно з переказами, під час будівництва замку для міцності в будівельний розчин додавали курячі яйця, які звозили з усіх навколишніх сіл. Легенда розповідає про шляхтича, якого засудили до смертної кари за якісь злочини. Можновладці вирішили, що подарують йому життя, якщо він привезе два вози курячих яєць, не розбивши жодного. Чоловік виконав завдання, привіз яйця і жодного не розбив. Але коли всі дізналися, що вони зварені – його все одно стратили.

Якою була фортеця до занепаду

Фото: Фотографії Старого Львова

Замок займає значну площу (2 га) та побудований у формі неправильного п’ятикутника близького до трикутної форми. Стіни Старосільського замку збереглися відносно непогано: з шести башт до сьогодні вціліло три. Висота стін сягає 14-16 метрів, а їх ширина – понад 2 метри. Усі мури оздоблені аркатурою, а шість башт та фронтони прикрашені аттиками. Башти спроєктовані у вигляді корон з бароковою різьбою на камені, збереженою на східній вежі. Башти тут вищі від стін, саме цим досягається особлива монолітність усієї споруди.

На одній із веж замку вирізьблено герб з літерами WDXOYZWSLS (Wladysiav Dominik Xiaze Ostrogskiy Zaslawski Woievoda Sandomerski Lucki Starosta) – Владислав Домінік Острозький-Заславський, воєвода Сандомирський і Луцький староста, за кошти якого і створили ці мури.

Фото: Фотографії Старого Львова

На башті перед в’їздом у замок вирізьблений чорний орел, герб Радзивіллів і пам’ятка панування князя Михайла Радзивілла, за якого цю башту було збудовано. Із західної сторони ще дотепер існує другий в’їзд, над яким вирізьблено Леліву – герб Сенявських, найімовірніше, виконаний у першій половині XX ст.

Колись навколо мурів існувала вузька галерея, або хідник, на якій можна було розмістити дві хоругви для оборони мурів. Навіть сьогодні в стінах замку можна побачити розміщені через кожні 6 метрів бійниці: вгорі – для ручної зброї, а нижче – для гармат.

Фото: Фотографії Старого Львова

Всередині замку існували великі кімнати зі склепінням на першому поверсі, що за часів князівни Ізабелли Любомирської були перебудовані під броварню. Старосільське пиво славилось колись у Львові та його околицях.

У прибічних будівлях замку функціонувала фабрика "ROZOLISOW". Поза тими будівлями були шопи і склади, а також кінний млин для розмелювання солоду. З лівого боку замку, тобто під муром із західної сторони, була велика льодівня, приміщення якої збереглося до сьогодні, але перебуває в аварійному стані. Посередині замку колись була каплиця, на місці якої згодом виростили сад.

Читайте також: Сім чудес України: таємниці та цікаві факти про 45-метрову Хотинську фортецю

Колізії з відновленням замку

Фото: Вікіпедія

Тривалий час замок був нікому не потрібний і став величним історичним смітником.

У 2007 році фортецю вперше розчистили від дерев коштом переможниці Євробачення, співачки Руслани. У 2010 році Старосільський замок передали в концесію на 49 років генеральному директору ТОВ "Кріс" Михайлові Рибі, який обіцяв до 2012 року вивести пам'ятку з аварійного стану, до 2013 року – відновити одну з веж, до кінця 2015 року – ввести об'єкт в експлуатацію. Замок мав функціонувати як туристично-відпочинковий центр. Але навіть у 2015 році роботи так і не почалися, тому громада села почала вимагала скасувати концесію. Лише у 2022 році прокуратура звернулася до суду, аби скасувати договір про концесію. У 2023 році суд задовольнив позов Львівської обласної прокуратури до приватного товариства про розірвання концесійного договору та влітку повернув державі пам’ятку архітектури національного значення.

За словами координаторки проєкту "Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження" Наталії Войцещук, проблема об'єктів культурної спадщини, які перебувають на балансі Львівщини, полягає в тому, що, крім браку фінансування, їм не вистачає ще комплексного бачення реставрації. Тобто того, як об'єкту дати життя і як запустити його після реставрації.

Фото: ЛОВА

"Серед усіх об'єктів, які ми оцифрували, Старосільський замок знятий по-особливому. У цій зйомці ми робили геодезію, лазерне сканування та детальну фотограмметрію, щоб зробити 3D-модель замку з точністю до одного-двох сантиметрів. Тепер цю модель можна використовувати для проєкту реставрації, в архітектурних та інженерних кресленнях", –  розповів Юрій Преподобний, співзасновник компанії Skeiron, яка займалася цифровізацією замку.

Враховуючи стан і розміри замку, потрібні значні капіталовкладення, щоб надати фортеці туристичної привабливості. Тому влада шукає варіанти, хто б міг взятися за цей великий проєкт. Наразі може йтися лише про певні аварійні роботи, яких варто очікувати найближчими роками. Та навіть зараз замок вражає своїми розмірами й помпезністю, тому його точно варто побачити, враховуючи невелику відстань від Львова.

Фото: Вікіпедія

Читайте також: Сім чудес України: таємниці та цікаві факти про неприступну Кам'янець-Подільську фортецю