Олег Дуда - про масштабні ремонти у Львівському онкоцентрі, введення платних послуг та вплив війни кількість онкохворих

Минає 100 днів, відколи лікар-хірург і депутат обласної ради Олег Дуда офіційно очолив Львівський онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр. Про те, що вже вдалося зробити за цей час у  найбільшій онкологічній лікарні на заході України, хто фінансує масштабні проєкти центру та наскільки змінилася діагностика та лікування онкохворих за останні 10 років, Олег Дуда розповів в інтерв’ю "Еспресо.Захід".

Пане Олеже, якими були ваші перші 100 днів на посаді? Чи є вже результати, якими можете похвалитися?

Ми активно працювали увесь цей час. По-перше, налагодили нормальну комунікацію з місцевою владою, з Міністерством охорони здоров'я. Це вже дало свої плоди. Ми отримали комп'ютерний томограф і лінійний прискорювач. Це два дуже важливі засоби для діагностики та лікування онкозахворювань.

По-друге, ми за цей час зробили вісім проєктно-кошторисних документацій для реалізації проєктів, які мають перетворити наш онкоцентр на сучасну лікарню. Зокрема, йдеться про проєкт ядерного центру та проєкт корпусу медикаментозної онкології. Це наше майбутнє, бо ставимо собі амбітні цілі розвитку онкологічного хабу для всього західного регіону. Власне, ми вже покриваємо дуже багато таких вузьких ділянок в онкології, які практично не лікують більше ніде в Україні. 

Завдяки співпраці з місцевою владою до нас за останні два роки вперше поїхав маршрутний автобус. Досі пацієнти ходили пішки зі Стрийської. Ці 800 метрів – велика відстань для хворої людини. Зараз облаштовуємо площу перед в'їздом в онкоцентр. Вона буде доступна для маломобільних людей. Маємо комплексний план розвитку онкоцентру, тож розуміємо, як ми будемо розвиватись, які будуть у нас території, що де має бути розташоване.

Радіологічний хаб для західного регіону

Чи допоможе компютерний томограф, який отримали від міністерства, розвантажити черги, на які скаржаться пацієнти? 

Це буде другий томограф у нашому онкоцентрі. Раніше у нас теж було два томографи, але один безповоротно зламався (він відпрацював понад 14 років, тож ми лишилися з одним), тому виникли певні черги. Нам дуже складно працювати з одним томографом, бо використовуємо його не лише для діагностики, а й плануємо лікування променевої терапії. Це велика кількість хворих, тому ми реалізували цей проєкт з МОЗ. Крім того, в рамках транскордонної співпраці очікуємо отримати третій томограф – тоді ми закриємо свою потребу в комп'ютерних томографах.

На сьогодні томограф від МОЗ уже встановлений. Але він іншої фірми, ніж в нас були раніше, тому наші працівники мають пройти навчання, і після цього ми його відразу ж запустимо.

Щодо нового лінійного прискорювача, то адаптовуємо під нього бункер (це робиться під конкретний апарат). Гадаю, у перших числах нового року ми його запустимо. Цей прискорювач дає можливість лікувати дуже точно, таргетно проводити променеве лікування онкологічних хворих. 

У нас уже є два нові ліній прискорювачі, один старенький – йому також 14 років, він практично вичерпав свій ресурс. Тобто загалом у нас буде три нові прискорювачі. Так реалізовуємо концепцію радіологічного хабу, тому що довколишні області (Франківськ, Тернопіль) мають по одному прискорювачу. Якщо він ламається, його треба довго ремонтувати, очікувати запчастини, а люди не можуть перервати лікування. Тож ми готові, аби вони приїхали до нас і продовжили лікування.

Також  проводимо ремонт у відділенні променевої терапії. Там були не дуже гарні умови, натомість буде сучасне відділення. На  50% виконані роботи у приймальному покої та реабілітаційному відділенні. Збираємося запровадили амбулаторну реабілітацію для онкологічних хворих. У приміщенні, яке раніше не було залучене, робимо ендоскопічне відділення. 

У планах багато розробок, зокрема реконструкція старого корпусу, де є поліклініка.

Розкажіть про майбутній ядерний центр. Коли він може запрацювати?

Йдеться про надсучасну діагностику ПЕТ - КТ – позитронно-емісійну томографію. Нині люди, які потребують такого обстеження, їдуть до Кракова чи Києва.  Ми працюємо над цим проєктом з Міністерством охорони здоров'я України  та Львівським національним медуніверситетом. 

Від того, який буде циклотрон за потужністю, залежить, яка має бути будівля – для цього не достатньо окремого кабінету. Можливо, в наступному році реалізуємо перший етап цього центру. Це глобальний проєкт, який буде розрахований щонайменше на два-три роки.

Якими будуть джерела фінансування таких грандіозних проєктів в онкоцентрі?

Залучаємо різні джерела фінансування. Насамперед в усіх проєктах частково долучаємося своїми коштами, аби всім було зрозуміло, що ми зацікавлені в їх реалізації. Залучаємо кошти і місцевого бюджету, і Світового банку, МОЗ, медичних закупівель, грантові кошти. Ми використовуємо всі ресурси для того, щоб якнайшвидше зробити зміни в онкологічному центрі. 

Повірте, за три місяці ми вже дещо зробили. До кінця року, думаю, будемо мати що показати. Онкоцентр у будовах, у ремонтах. Так, з цим пов’язано багато незручностей, але розуміємо, що тільки так можна створити нові умови.

Медичні заклади, зокрема поліклініки, скаржаться на те, що НСЗУ скорочує фінансування за програмою медгарантій через запровадження коригувальних коефіцієнтів. Яка ситуація з оплатою за тими пакетами послуг, які має Львівський онкоцентр?

За деякими пакетами ми отримуємо менше, за іншими навпаки – більше. При співпраці з НСЗУ важливо розуміти, що є кошик послуг. І коли цей кошик послуг збільшується, то ціна буде зменшуватися. Тому в амбулаторному пакеті, де в основному це консультації, застосовувався коефіцієнт, який зменшив вицінку одного випадку. Тому в нас за амбулаторним пакетом також трошки зменшилась оплата. Натомість зросла оплата за хірургію, за радіологію, за хімієтерапію. Лікарня матиме кошти тоді, коли матиме багато пацієнтів. Медичним закладам, які тримаються на одному, наприклад, амбулаторному пакеті, буде складно вижити. 

Активно співпрацюємо з НЗСУ щодо внесення нових послуг у пакети. Річ у тім, що ми робимо багато оперативних втручань, які ще не мають вицінки.

 Хірургічні втручання в онкології – це не просто зробити операцію на одному органі чи забрати його. Часто одне оперативне втручання зачіпає відразу декілька органів, і це, по суті, декілька операцій в одній. Це складна хірургія, яка часто пов’язана з хімієтерапією (під час операції пацієнту вводять "хімію"). У нас є нові опції, які ніде не використовують у нашому регіоні. Це рідкісні послуги, тому НЗСУ їх не бачить. Відтак звертаємося до НСЗУ, аби ці послуги вносили в пакети.

Препарати для стандарної хімієтерапії закупили за кошти онкоцентру

Чи плануєте запроваджувати платні послуги в лікарні?

Плануємо. Поки що в нас платних послуг нема, але ми розробляємо цілу систему таких. Наступного року буде нова постанова, яка розширює можливості платних послуг. Це дуже непростий процес. По перше, ми зробили нову структуру в лікарні, де роз'єднали бухгалтерію з економікою. Зараз економічний відділ працює над тим, щоб вицінити правильно ті платні послуги, які дадуть нам змогу їх ввести. Аби вони були і конкурентними, і правильно обрахованими. Скажімо, переконсультації гістологічних препаратів, аналізів і комп'ютерної томографії. Буває, що за ці послуги Національна служба здоров'я України вже заплатила іншій лікарні, тож переконсультація нашими спеціалістами може бути платною. Загалом платних послуг може бути багато, зокрема платні палати. 

Зараз ми активно працюємо в клінічних дослідженнях, за які також отримуємо певні кошти. Маємо багато гуманітарної допомоги – фармкомпанії, які надають нам дорогі препарати, які держава ще не може собі закупити. Десь 50% потреби у препаратах ми закуповуємо за кошти, які отримуємо від НСЗУ, тобто за кошти, які заробляємо. Скажімо, ми практично закрили дефіцит по стандартній хімієтерапії з наших коштів. Колись люди просто йшли в аптеку й купували ці препарати.  Зрозуміло, що ті таргетні препарати, яких немає в нашому переліку, імунні препарати, які є дуже дорогими, ми забезпечити не можемо. 

Торік перше ТМО відкрило онкологічне відділення і центр променевої терапії. Чи не конкуруєте ви за пацієнтів?

Конкуренція буде завжди і вона завжди впливає на якість надання допомоги. ТМО має хороші  умови, за три роки вони перетворилися на гарну європейську лікарню. Але ми ніколи не конкурували з закладами, які є на Львівщині. Ми конкурували з іншими онкоцентрами. Бо назвати, що ти займаєшся онкологією, – то таке дуже високе слово.  Ти маєш закрити онкологію від початку й до кінця, робити ті речі, які не вицінюються в НСЗУ. Важливо, що ми маємо той комплекс, який онкологію бере від самого початку, від скринінгу й до його завершення.

В онкології лікування – це комбінації різних видів лікування: хімієтерапія, хірургія, променева терапії. Ми, власне, відрізняємося тим, що в нас мультидисциплінарні команди: є спеціалісти в торакальній онкології, в колоректальній, в онкології голови і шиї. Це все різні команди спеціалістів.

Ми є єдиним закладом в Україні, який уклав договір про співпрацю з Американським товариством клінічної онкології. Це організація, яка запроваджує стандарти лікування у Сполучених Штатах. Їхня курація для наших мультидисциплінарних комісій, на яких ми ухвалюємо рішення про тактику лікування, дуже важлива. Бо в онкології рішення приймає не один спеціаліст. Світова практика показує: коли тактику лікування обирає мультидисциплінарна команда, результати на 10% кращі.

Зросла кількість пацієнтів, які вперше звертаються, коли рак уже 3-4 стадії

Чи вплинула тривала повномасштабна війна на кількість онкологічних захворювань в Україні?

Війна не вплинула безпосередньо на кількість онкологічних захворювань. За даними нашого обліку, кількість виявлених випадків раку не збільшилась. Але бачимо, що люди приходять в пізніших стадіях. У звіті за три квартали цього року ми виявили, що при раку грудної залози 25% приходять на третій-четвертій стадії – це вже занедбані випадки. При раку шийки матки – 35% занедбаних випадків. У  2019 році, до Covid-19, при раку шийки матки 15% пацієнток приходили на пізніх стадіях. І це не тільки наша статистика. Загалом в Україні ці показники ще гірші. 

На жаль,  в онкології зараз не працюють скринінгові програми так, як вони мали б працювати. Аби виявляти рак на ранніх стадіях, треба, щоб здорові люди обстежувалися. Частина пацієнток, які прийшли до нас уже на пізніх стадіях раку шийки матки, від початку повномасштабного вторгнення були за кордоном. Чомусь так склалося, що вони там вони не зайшли в систему охорони здоров'я. Розуміємо, що в нас війна, думки людей скеровані не на збереження власного здоров’я. Проте намагаємося мотивувати людей, проводимо скринінгові акції. Нещодавно у нас був місячник з раннього виявлення раку грудної залози, обстежили багато людей. 

Нам треба подолати стигму, що люди, які перевіряють своє здоров’я, шукають собі хвороби. Люди мають розуміти, що обстеження проходять не для того, аби знайти у себе хворобу, а для того, щоб переконатися, що ти здоровий. Адже якщо виявити хворобу на ранній стадії, коли вона ще не проявляється, вона легко лікується.

Як багато пацієнтів приймає Львівський онкоцентр?

У день консультуємо орієнтовно 300-350 людей – це багато. Чверть із них – з сусідніх областей.  Хімієтерапію в день отримує орієнтовно 120 людей, променеву терапію на лінійних прискорювачах – 180-200. Ми відмовилися практично від усіх старих апаратів. Цього року утилізували апарат, який працював на радіоактивному джерелі. Він до речі, був російського походження.  

Якщо говорити про операції, то найбільше їх було у доковідний 2019-й – ми провели 8,5 тис. операцій. Але цього року вже бачимо, що буде орієнтовно 9– 9,5 тис. операцій. Порівняно з минулим роком кількість операцій зросла на  25%. 

Це пов’язано з тим, що частину людей, яких раніше оперували за кордоном, тепер оперують у нас?

Не лише. До нас прийшли пацієнти з інших областей. Зараз в Україні  діє  екстратериторіальний принцип, коли будь-яка людина зі скеруванням від свого сімейного лікаря може отримати лікування в будь-якій лікарні будь-якого міста. 

При цьому ми бачимо частину пацієнтів, які були за кордоном, зіткнулися з їхньою охороною здоров'я, побачили, що там також є свої проблеми, зокрема черги, складно потрапити до лікаря, і приїхали лікуватись в Україну. Як це не дивно звучить, але ми провели багато операцій людям, які приїхали до нас з-за кордону. Тобто в чомусь є позитиви за кордоном, а в чомусь – у нас.

На Львівщині є 80 тис. людей, які перенесли онкологію 

Якщо говорити результати лікування онкології, наскільки вони поліпшилися за останні 10 років?

У Львівській області орієнтовно 2,5 млн жителів. Десять років тому пул онкологічних хворих, тобто людей, які перенесли онкологію, становив 60-64 тисячі. Зараз це 80 тисяч людей. Це і є показником того, що люди довше живуть після лікування. Якщо говорити про рак молочної залози, то колись 80% жінок, які звертались уже на 3-4 стадії, гинули до року. Тепер 80% переживає 5 років. Це велика різниця.

Ми бачимо, як діють надсучасні препарати, як змінилися методики в онкохірургії. Те, що колись вимагало величезної масакристої операції, тепер можна виконати лапароскопічно. У цьому плані ми дуже пішли вперед. Скажімо, в  колопроктології 85% операцій при раку товстої та прямої кишки проводять лапароскопічно і  людина вже на третій день іде додому. Колись після такої операцій пацієнти лежали у нас по два тижні, було багато ускладнень. Ми плануємо роботохірургію, тобто йдемо все далі й далі. 

Так, кількість випадків онкології у світі зростає, бо зростає середній вік людей, тож люди стикаються з діагнозами, до яких раніше просто не доживали. Але й діагностика та лікування онкології дуже сильно змінились і змінюватимуться з кожним роком.