Впливові Галичанки. Олена Антонів, яку називали мадонною політв'язнів

Нині минає 36 років із дня смерті Олени Антонів.

"Еспресо.Захід" розповість про українську лікарку та правозахисницю, яка, ризикуючи потрапити під переслідування, допомагала репресованим та їхнім родинам, часом зі своїх скромних заощаджень.

Олена Антонів народилася 17 листопада 1937 року в Бібрці на Львівщині, в патріотичній родині. Під час ІІ Світової війни певний час проживала в селі Переволока Бучацького району Тернопільщини. Закінчила середню школу в 1955 році. Під час арештів української інтелігенції проживала у Львові.

Мати Олени Антонів, Наталія Коцюмбас, і батько, Тимофій Антонів, завжди підтримували учасників Визвольного руху – від січових стрільців до шістдесятників. А на саму Олену і її майбутній світогляд вплинули жахливі картини тисяч закатованих енкаведистами політв'язнів у тюрмах Бібрки та Львова, відкритих під час німецької окупації.

У спогадах про маму Тарас Чорновіл пише:

"Мама народилася за польської влади. Коли в 1939-му прийшли "асвабадітєлі", дід (мамин батько) вирішив, що чому б їх не привітати у свій спосіб. Вивісив над хатою збережений від поляків синьо-жовтий прапор. За таке вітання тоді сотні людей поплатилися б життям, а їхні родини, в кращому випадку, навічно поїхали б освоювати вічну мерзлоту. Добре, що баба побачила це раніше за кирзаків. Дивом рідних не кинули за ті пару страшних років у тюрму НКВД, звідки була одна дорога… Трошки згадувала мама, а більше розповіла одна зі старших родичок, як після нападу німців на СРСР у тюрмі безперервно ревів якийсь трактор, а часом включали сирену. Тільки червона наволоч утекла з міста, ще до приходу німців, люди, які боялися перед тим навіть до вікон підійти, кинулися до воріт тюрми. А звідти реально (не метафора й не гіпербола!) витікав потік людської крові. В’язнів спершу стріляли, а потім уже різали й кололи…", – пригадує Тарас Чороновіл.



Читайте також: Впливові галичанки. Анна Дольська, львів'янка, причетна до українсько-шведського союзу Івана Мазепи

1961 року закінчила лікувальний факультет Львівського медінституту. Потім працювала у Львівському обласному протитуберкульозному диспансері.

У ці ж роки зійшлася з колом активної національно-свідомої молоді, брала участь у культурологічних проєктах і громадському житті Львова та Києва, була членом Клубу Творчої Молоді.

У 1963 році одружилася із В'ячеславом Чорноволом і переїхала у Вишгород, де 1964 року в подружжя народився син Тарас. 

"Були в маминому житті два дуже різні, але дуже видатні й надзвичайно жертовні чоловіки: В'ячеслав Чорновіл і Зеновій Красівський. З моїм батьком познайомилася на початку 1960-х. Він приїхав тоді до Львова уже сформованим патріотом та борцем, але абсолютно незорієнтованим у всій передісторії новітнього руху опору. В ті часи зайти в інтернет чи, хоча б, у бібліотеку й пошукати щось про ОУН, УПА, Січових Стрільців було неможливо (першого не існувало, а за другу безплідну спробу вмить потрапиш у список КДБ). В університетських гуртожитках він зміг зустріти нових активних і готових до розвитку національної ідеї людей. Але діткнутися до ще живих історичних коренів зумів лише у нашому домі на Спокійній, 13. Після дуже важкого їхнього розлучення не дуже хотів на цьому акцентувати, але таки згадував мені (особливо після загибелі мами), скільки зумів там для себе відкрити", – пише у спогадах Тарас Чороновіл.

Читайте також: Впливові галичанки. Дарія Ребет, незламна діячка, одна з лідерок українського націоналістичного руху

Олена Антонів підтримувала зв'язки з Іваном Світличним, Євгеном Сверстюком, Аллою Горською та іншими шістдесятниками. Виготовляла, зберігала і розповсюджувала самвидав. Зі спогадів сина Тараса Чорновола, часто після звільнення з таборів в'язні зупинялись у їхньому помешканні:

"Я не знаю, чи в нашій хаті колись переховувалися підпільники, чи звідси їм передавали допомогу. Може, так, може й ні. Але коли під час хрущовської відлиги дуже багато в’язнів сибірських концтаборів змогли вернутися додому, чомусь саме в нашій хаті вони частенько зупинялися на ніч, щоб далі рушити до рідних сіл чи місць визначених на поселення".

Читайте також: Впливові галичанки. Климентина Авдикович. Як бідна вдова стала королевою солодощів

Під час арештів 1965 року жила у Львові. Її дім був своєрідним політичним клубом, де збиралися шістдесятники, колишні повстанці, творча інтелігенція. Організовувала вечори Тараса Шевченка, свята. Так, у 1972 році готували  різдвяний вертеп, участь в якому брали також Василь Стус, Ірина Калинець, Стефанія Шабатура. Після вертепу всіх їх заарештували.

"У нас же був видатний сусід підпільний священик Герман Будзинський (про його трагічне й героїчне життя багато написано). І саме в нашій хаті доволі часто він проводив нелегальні Служби Божі для ширшого кола вірян".

У 1979 році одружилась вдруге з Зеновієм Красівським. У той час Олена Антонів займалася розповсюдженням матеріалів Української Гельсінської Спілки, таємно возила їх у Москву для передачі закордонним журналістам.

Після арешту чоловіка 12 березня 1980 року не могла влаштуватися на жодну роботу. Їй погрожували фізичною розправою. У 1980-1985 роках багато часу провела в Тюменській області, розділивши долю чоловіка-засланця.

Читайте також: Впливові галичанки. Тревел-блогерка Софія Яблонська, яка здійснила навколосвітню подорож і стала "своєю" серед тубільців

З початком горбачовської відлиги мала в планах продовжити боротьбу за Українську Державність. Утім 2 лютого 1986 року Олена Антонів трагічно загинула на очах у чоловіка, потрапивши у Львові під вантажівку.

Згадуючи про свою маму, Тарас Чорновіл писав: "Набагато пізніше, років через десять після її загибелі, я спілкувався з львівськими художниками Сільвестровими. Засиділися за північ, говорили про різні життєві обставини. І тут художник, не знаючи, що я син Олени, почав розказувати, що колись помирав від туберкульозу, його вже, фактично, списали, але раптом про нього взнала одна добра лікарка диспансеру й виходила, витягнула майже з того світу. Згадав мамине прізвище й ім’я… А за підтримку й порятунок людей, які опинилися в політичних зонах, про неї потім сказали: "Олена Антонів – мадонна політв’язнів". 

"Впливові галичанки" – це проєкт "Еспресо. Захід", в якому ми розповідаємо про видатних особистостей, що змінили історію Галичини або вплинули на неї, а також про те, як діяльність тих чи інших жінок відобразилася на житті галичан. 

Фото з архіву Тараса Чорновола

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.