Впливові галичанки. Тревел-блогерка Софія Яблонська, яка здійснила навколосвітню подорож і стала "своєю" серед тубільців

Юні роки

Народилась Софія Яблонська в сім'ї священика у селі Германів (нині Тарасівка, Львівського району) 15 травня 1907 року. На початку Першої світової війни, 1915 року,  батько Софії, переконаний москофіл, повіз сім'ю до Росії. Втім уже 1921-го сім'я Яблонських повернулася до рідного краю.

Софія навчалась у драматичній школі, вступила до учительської семінарії, вчилась у Національній комерційній академії у Львові. Цікавилася драматургією, займалася на курсах акторського мистецтва та керувала двома кінотеатрами.

20-літньою дівчиною покинула рідні краї й поїхала в світ шукати кращої долі. З 1927 року навчалася в Парижі, де потоваришувала зі Степаном Левинським, українським письменником, мандрівником і дипломатом, який був захоплений культурою Сходу. Перебуваючи в середовищі французьких митців, зацікавилась ідеями подорожей до екзотичних країн.

Далека подорож на Схід і реакція на Батьківщині

У грудні 1928 року вирушила в першу далеку мандрівку до Північної Африки, в Марокко. Касабланка-Маракеш-Маґадор-Тарудан-Аґадір – такий маршрут здійснила Софія Яблонська за чотири місяці.

За два роки по приїзді до Парижа підписала контракт з товариством "Опторг Юнан-Фу" щодо створення документальних нарисів і поїхала в навколосвітню подорож. Через Порт-Саїд, Джибуті, Цейлон – у французький Індокитай. Далі відвідала Лаос, Камбоджу, китайську провінцію Юньнань, Сіам, Малайський архіпелаг, Яву та Балі, острів Таїті, Австралію й Нову Зеландію. Потім ще й Північну Америку – США та Канаду. 

У передмові до авторської книги Яблонської "Про батька. З мого дитинства" Юрій Клиновий писав: 

"Коли п'ять років пізніше, на кошти книгарні НТШ появилась книжка її репортажів "Чар Марокка", вони обоє (і книжка, і авторка) стали зараз літературною і не лише літературною сенсацією Західної України. Бо ж ця частина України, безмежно убога в часі тяжкої економічної кризи, а ще до того пригнічена й експлуатована немилосердною польською владою, не могла дозволити на виїзд до Парижу (тоді – столиці світового гріхопадіння), молодій дівчині. Виїзд Софії Яблонської до Парижу, давав старшим паням добрий привід для того, щоб ахати від здивування і не приховувати обурення".

А в тодішній газеті "Експрес вечорній" була стаття про молоду письменницю, яка мандрувала вже тоді до Китаю і там вийшла заміж.

Захищати честь Софії Яблонської став француз Жан Арден. Директор товариства "Опторг-Юнан-Фу" у своєму листі до "Експресу" написав: "Після зрілої надуми я дійшов до переконання, що негідним було б мовчати, коли, менше або більше іронічними натяками, заатаковано жінку, для якої я маю глибоку й непохитну пошану". Згодом на бік Яблонської стала українська преса, зокрема тодішня українська критика, українські жіночі кола й українська молодь.

Читайте також: Впливові галичанки. Дарія Ребет, незламна діячка, одна з лідерок українського націоналістичного руху

Рецензію на книгу Софії Яблонської "Чар Марокка" писав найвидатніший на той час західноукраїнський критик Михайло Рудницький.

"Минулого року прийшов до мене рукопис із Парижа із проханням перечитати і зробити з ним, що завгодно. Це ж і книжка "Чар Марокка": барвистий стиль, жива обсервація, життєрадісна усмішка. Головно стиль: він, і тільки він, є виявом таланту. Все інше: чужі слова, граматичні помилки, правопис, можна завсіди перед другом виправити, поперекреслювати, повирізувати. Ока, яким автор глядить на світ, вставити в текст не можна".  

Після навколосвітньої подорожі, в січні 1935 року, Софія Яблонська приїхала відвідати маму, сестру і брата. 22-річна письменниця провела творчі зустрічі та публічні виступи. Жіноче товариство школи імені Шевченка запросило Софію виступити перед старшими ученицями. Її постать була популярною серед феміністично налаштованої молоді тодішньої Галичини.

Останній приїзд додому та повоєнне життя

1939 року Софія востаннє приїхала до Галичини, встигла побачитися з родиною та друзями, а в липні покинула українську землю назавжди. Кілька місяців жила в Парижі, а 29 вересня 1939 року прибула в Індокитай.

П'ятнадцять років Софія прожила в Китаї, де познайомилася і одружилася з французом Жаном Уденом. Народила і виховала трьох синів – Алана, Данка Мішеля і Жака Мірка.

Другий твір "З країни опіуму та рижу" був написаний у 1936 році. Також Яблонська написала "Далекі обрії" (у 2 частинах, 1936 і 1939), збірки нарисів і оповідань "Дві ваги – дві міри".

У всіх виданнях вміщувала власні фотографії, які вдало ілюстрували побут і культуру екзотичних країв і народів.

Читайте також: Відомі жінки Галичини. Ольга Франко - мама, яка шокувала сучасників

За власним проєктом Софія Яблонська побудувала кілька вілл на острові Нуармутьє. В архітектурі використала простий вандейський стиль. Знову повернулася до літературної творчості написала повість-спогад "Розмова з батьком", в якій торкнулася свого дитинства і всього рідного. Книгу видали посмертно 1977 року. Загинула в автомобільній катастрофі дорогою до Парижа 1971 року. 

Про Софію Яблонську написала книгу українська письменниця Оксана Забужко. Вона має назву "Теура Софія Яблонська" і представляє світові й Україні визначну українську фотографку, письменницю, мандрівницю, кінодокументалістку. 

Читайте також: Впливові галичанки. Климентина Авдикович. Як бідна вдова стала королевою солодощів

До слова, "Теурою" – "червоною птахою" – Софію назвали тубільці острова Бора-Бора, де вона однією з перших з’явилася з фото- та кінокамерою. Місцеві визнавали її "своєю". "В Індокитаї, Єгипті, Цейлоні, Балі, Таїті, Новій Зеландії – скрізь у світі знімала "живу" картину життя, а не модні на той час постановки", – написала в своїй книжці Оксана Забужко. 

"Впливові галичанки" – це проєкт "Еспресо. Захід", в якому ми розповідаємо про видатних особистостей, що змінили історію Галичини або вплинули на неї, а також про те, як діяльність тих чи інших жінок відобразилася на житті галичан. 

Ілюстрації – з книги Оксани Забужко "Теура Софія Яблонська".

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.