Полька Кароліна Романовська подала перший приватний запит Зеленському щодо ексгумації жертв Волинської трагедії

Про це йдеться на сайті Onet.

Вона звернулася до президента України Володимира Зеленського, а також до Українського інституту національної пам’яті з проханням гідно поховати 18 осіб, у тому числі членів її родини, вбитих у селі Угли нинішньої Рівненської області. 

"Інститут національної пам’яті Польщі вже дев’ять разів звертався з проханням про ексгумацію жертв Волинської різанини, але кожного разу відповідь України була негативною. Вирішення цих питань раз і назавжди, безсумнівно, допомогло б не лише розбудувати польсько-українські відносини, а й позбавило б Росію інструменту пропаганди, яким Москва вміло користується, час від часу підливаючи олії у вогонь", – вважає український історик Анатолій Курносов. 

"Ми разом подаємо заявку на ексгумацію. Поляки та українці, як частина нашого польсько-українського товариства примирення. , – пояснює Романовська. – Польський уряд та польський Інститут національної пам’яті неодноразово подавали такі заявки, пробували і щоразу отримували відмову. Наскільки мені відомо, це одна з перших заяв такого типу від приватної особи. Чи вийде?", - пояснила Романовська.

Довідково

Волинська трагедія (у польській історіографії пол. Rzeź wołyńska, "Волинська різанина") – взаємні етнічні чистки польського та українського населення, здійснені Українською повстанською армією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту, радянських партизанів та українського та польського цивільного населення у 1943 році під час Другої світової війни на Волині. Йдеться про десятки тисяч загиблих.

Як відомо, у 2016 році польський Сейм ухвалив резолюцію, визнаючи події на Волині геноцидом. Офіційно цей день називається – "Національний день пам'яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої". Тодішній президент України Петро Порошенко одразу висловився, що "жалкує про це рішення Сейму", кажучи, що багато хто захоче "використати це для політичних спекуляцій". Відтоді українські політики й дипломати наголошують, що трагічні події на Волині є "спільним болем обох країн" і поляки не мають бути категоричними у своїх судженнях, щоб політизувати питання.    

Однак серед польських політиків продовжують лунати фрази, що "Україна не вступить в ЄС з Бандерою", як сказав міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський у 2017 році, або, що "Україна зможе вступити до Євросоюзу лише після ексгумації жертв Волинської трагедії", як сказав заступник глави МЗС Польщі Павел Яблонський у 2023 році. Тобто це питання для поляків дуже політизоване.

У 2023 році Сейм Польщі ухвалив резолюцію про вшанування пам'яті жертв Волинської трагедії у її 80-ті роковини, заявивши, що польсько-українське примирення повинно включати "визнання провини і вшанування пам'яті жертв".

Тож, процес порозуміння триває. Яскравий цьому приклад, спільне вшанування пам’яті жертв Волинської трагедії президентом України Володимиром Зеленським та президентом Польщі Анджеєм Дудою у 2023 році.

• Волинська трагедія: як події 1943 року досі відлунюються в українсько-польських стосунках