Еспресо. Захід
Інтерв’ю

Мене бентежить не сама ідея розповісти історію України в глобальному контексті, але непокоять шляхи її втілення, - В’ятрович про проєкт Пінчука

19 вересня, 2024 четвер
07:30

Рік тому зірки історичної науки Тімоті Снайдер, Сергій Плохій, Ярослав Грицак дали старт новому проєкту "Українська історія: глобальна ініціатива", мета якого написати нову історію України в контексті світової. Робота стартувала завдяки грошам бізнесмена Віктора Пінчука. Однак наразі цей проєкт викликає багато питань і не дає багато відповідей

Зміст

У чому суть проєкту "Українська історія: глобальна ініціатива"

Як можна дізнатися на сайті проєкту, над новою історією працює близько 90 науковців зі всього світу (більшість все ж з України). Це не лише історики, але й археологи, антропологи, соціологи та психологи тощо.

"Українська історія: глобальна ініціатива" шукатиме нового емпіричного і концептуального розуміння, використовуючи новаторський підхід у різних дисциплінах та застосовуючи нові технології для написання історії сьогодні. Ініціатива непрямо шукатиме відповіді на засадничі запитання, як-от: "Хто ми?", "Як уможливилась нація?", - йдеться на сайті проєкту.

Загалом завдання науковців, щоб протягом кількох років опрацювати 70 різних тем з історії України – від найдавніших часів до сьогодення та у підсумку представити працю на 3 млн слів. Про це нещодавно сказав голова академічної ради проєкту Тімоті Снайдер в інтерв’ю виданню Бабель. Науковець також наголосив, що цей проєкт великою мірою зосередить увагу довкола землі (річки, коні, пшениця та багато іншого), яку зараз називають Україною, а не стільки на персоналіях та звичній історії українців, що вчать у школі.

Тімоті Снайдер

Фото: www.pravda.com.ua

"Початок історії тут — це зустріч скіфів і греків, яка відбулася саме завдяки родючим ґрунтам, Чорному морю і річкам, які в нього впадали. Греки колонізували і збудували порти на всіх цих річках. Скіфи займалися землеробством і продавали грекам їжу. Із цього почалася ціла історія. Тому так, гори і ріки — це персонажі історії. Значно важливіші, ніж я і ви. … Люди мають розуміти — цей проєкт не є спробою вирішити проблеми XX століття. Він про останні 5 000 років. Коли ви усвідомлюєте, що Русь — це скандинави, а Київ, ймовірно, заснували хазари, виникає багато речей абсолютно іншого масштабу, про які потрібно подумати", - відзначив Снайдер.

Чи не стане Україна обʼєктом, а не субʼєктом

Однак не всі згідні з таким підходом, зокрема, історик, дослідник українського національно-визвольного руху, та народний депутат України Володимир В’ятрович у фейсбук написав критичний пост на інтерв’ю Снайдера, відзначивши, що "українців в його розповіді дуже мало".

"Я знайшов тут підтвердження головного для мене застереження до проєкту: в ньому Україна - це лиш територія. А значить обʼєкт, а не субʼєкт світової історії", - вважає В’ятрович, чий допис викликав хвилю обговорення в соцмережах.

"Еспресо.Захід" детальніше поспілкувався з дослідником історії Володимиром В’ятровичем на тему акцентів й викликів проєкту "Українська історія: глобальна ініціатива".

Володимир В'ятрович

Фото: фейсбук

 

Пане Володимире, чи запрошували вас долучитися до цієї групи з 90 науковців?

Ні, мене не запрошували в цей проєкт. І я розумію причини, чому мене не запрошували. Бо я системно і послідовно критикував інший історичний проєкт, який фінансувався Пінчуком. Мови йде про Меморіальний центр "Бабин Яр", де він працював спільно з російськими олігархами, і врешті проєкт завершився скандалом. Я думаю, що це була одна з причин, чому зі мною навіть не контактували. Відповідно, я так само не готовий працювати в рамках якогось проєкту, який дуже нагадує і має всі шанси повторити шлях попереднього проєкту Пінчука. Там теж була дуже солідна академічна рада, там теж говорилося про не втручання менеджменту і спонсорів в зміст. Але цього не сталося, тому я далеко не впевнений, що це станеться в цьому проєкті, попри те, що серед його учасників дуже багато поважних людей.

"Головним суб'єктом світової історії були й досі залишаються якраз національні спільноти, нації"

Чи вважаєте ви доцільним такі проєкти, адже чим більше науковців, тим більше спірних питань, відповідно в сумі ця праця може не об’єднувати, а лиш показувати якісь окремі акценти. Чому небезпечно багато говорити про територію, але мало про людей?

Чесно кажучи, я не уявляю, яким чином все це буде зведено до спільного знаменника. Тому що люди, які вже назначені, як співучасники цього проєкту, це науковці з різними підходами. Як людина, яка неодноразово брала участь у різних колективних роботах, і намагалася їх і організовувати, можу сказати, що це надзвичайно складно навіть тоді, коли мова йде про кільканадцять людей. А тут мова йде про дев'яносто людей. Присутній величезний географічний розмах, також величезний методологічний розмах. Тому мені важко уявити, яким чином це буде зведено в якийсь єдиний наратив. Але побачимо.

Загалом я, як історик, не дуже люблю колективні праці. Тому що в мене присутнє давнє якесь упередження щодо колективних праць, мені здається, що цікавіше все-таки читати особисті персональні роботи. Але, якщо ми говоримо про актуальність проєкту, то звичайно, що спроба розповісти світу про нашу історію – це правильна ідея. Втілити таку ідею – це абсолютно правильно. Зробити це за участь, в тому числі західних істориків, теж правильно. Мене бентежить не сама ідея розповісти історію України в якомусь глобальному контексті, мене бентежать шляхи її втілення. Коли ця глобальна історія врешті-решт обертається у всього лиш історію території, якою є Україна. Там, як на мене, українського суб'єкта, тобто українців, як національної спільноти, які власне творили тут українську державу в процесі державотворення, в процесі боротьби за це, то фактично, принаймні станом на тепер по цих темах, які висвітлені на сайті, там цього немає. Ми маємо в першу чергу все-таки справу з історією території.

Історія території – це теж важливо, але якщо вона буде подаватися без акценту на тих українських діячів, які діяли на цій території, то, на жаль, тут йде мова швидше не про глобалізацію, а все-таки про десуб’єктивізацію. Територія не може і не є суб'єктом, а є лише об'єктом, ареною для якихось історичних дій. Натомість я вважаю, і залишаюся при тій думки, що головним суб'єктом світової історії були та досі залишаються якраз національні спільноти, нації.

Мені здається, що події, які розгортаються в Україні особливо після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році в додатковий раз підтверджують, що нації залишаються головним суб'єктом історичного процесу. Але так говорити, як часом звучить у пана Снайдера, що національна історія – це якийсь пережиток, це те, що вже померло, думаю, що це дуже і дуже передчасно.

"Цікаво було б говорити якраз про українців, як головний суб'єкт історичного процесу"

На вашу думку, якою мала б бути ця нова історія України, які акценти слід розставити. Тобто це мають бути в першу чергу люди, а тоді вже територія?

Нам треба говорити про те, хто такі українці, звідки вони взялися, як вони сформувалися. Звичайно, територія теж впливала на формування українців, але разом з тим цікаво було б говорити якраз про українців, як головний суб'єкт історичного процесу. Звичайно, що є всі підстави говорити про глобальний вплив цього чинника у світовому вимірі. Найчіткіше ми це бачимо зараз, коли йдеться про повномасштабну війну. Зараз українці справді є чітким глобальним суб'єктом історичного процесу. Але так було і сто років тому і під час Першої світової війни, і під час Другої світової. Часом більш чи менше успішно, але ми були цим суб'єктом. Мені здається, що врахування цього суб’єкту українців, нашої боротьби за свободу, зробить зрозумілим, що таке Україна, як вона постала на цій території. Тобто як з’явилася ця держава, якої не хотіли бачити наші сусіди, як на цій території постала українська держава і як вона стала демократичною. Це, так чи інакше, заслуга українців. І це те, що стало результатом нашої роботи.

Тому так, я впевнений, що нам потрібна глобальна історія українців і, очевидно, що в цій історії повинне бути місце про відносини, взаємини, об'єкти переплітання з іншими етнічними національними спільнотами. Та й сам процес формування українців як нації та процес "переплавлення" інших етнічних спільнот, на базі яких українці творилися як окрема нація.

"У нас є проблема з організацією навчання, з вчителями, з кількістю годин навчання історії в школі"

Зараз багато про це говорять, що треба писати про історію України в контексті глобальної історії. Але з другого боку це означає також обрізати якісь незручні краї. Десь у цьому контексті в МОН з’явилася думка, щоб у шкільних підручниках об'єднати "історію України" й "Всесвітню" в одну. На вашу думку, коли ми розчиняємо свою історію у світовій, чи не втрачаємо власну ідентичність?

Власне, що мене це й бентежить – втрата ідентичності, саме тому я висловив свої занепокоєння. Тому що я впевнений, що підходи, які закладаються на самому початку, чи то йдеться про цю глобальну історію, чи йдеться про цю велику історію України й світу, вони, на жаль, й створюють таку небезпеку. Коли йдеться про цю глобальну історію, то цей територіальний підхід, на мою думку, створює підстави побоювання, що якраз український чинник може бути розмитий.

Так само ця концепція, яка вже є висвітлена на сайті Міністерства освіти України щодо інтеграції української й світової історії, вона теж в мене викликає нове побоювання, адже там мало уваги приділяють, наприклад, українському національно-визвольному руху, військово-політичній історії. Як на мене, там дуже такий виразний акцент на побутовій історії, історії думки, гендерній історії. Звичайно, що це все важливо, але без чіткого наративу щодо військово-політичної історії, якраз є загроза того, що ми будемо втрачати український чинник в цьому глобальному класі.

Якщо йдеться про саме об'єднання, то ідея цікава, і я навіть готовий підтримувати цю ідею, але це залежить від того, як це робити, залежить від того, коли це робити, і застосуванням яких ресурсів. Зараз в мене величезні застереження, що це робити не варто, зважаючи на те, що у нас є проблема в принципі з навчанням, і, на жаль, так напевно буде ще онлайн-навчання. Також у нас є проблема з вчителями, у нас є проблема з навчальним часом, бо кількість годин історії скорочуються, і разом з тим хочуть поєднати історію України і світову. На мою думку, вся ця сукупність чинників говорить про те, що не варто це робити саме зараз. Хоча це було б цікаво, коли б ми могли говорити про українську історію, вплітаючи її у світову.

Читайте також: Історична відповідальність українців — переписати російську історію, — історик Плохій
Теги:
Читайте також:
  • Київ
  • Львів
  • Вінниця
  • Дніпро
  • Донецьк
  • Житомир
  • Запоріжжя
  • Івано-Франківськ
  • Кропивницкий
  • Луганськ
  • Луцьк
  • Миколаїв
  • Одеса
  • Полтава
  • Рівне
  • Суми
  • Сімферополь
  • Тернопіль
  • Ужгород
  • Харків
  • Херсон
  • Хмельницький
  • Черкаси
  • Чернівці
  • Чернигів
  • Біла Церква
  • USD 41.05
    Купівля 41.05
    Продаж 41.49
  • EUR
    Купівля 44.94
    Продаж 45.58
  • Актуальне
  • Важливе
2024, субота
12 жовтня
21:35
Дарія Алєйнікова
Вихователька із волинського дитсадка увійшла в ТОП-50 найкращих вихователів з версією Global Teacher Prize Ukraine 2024
20:44
Трьох військових із Хмельниччини посмертно нагородили орденами "За мужність"
19:50
На Львівщині невакцинована дитина захворіла на "свинку"
19:12
ДТП біля Львова
Біля Львова через ДТП з потерпілими ускладнений рух
18:59
Майже півмільйона гривень передали ЗСУ три райони Львівщини упродовж тижня: як збирали гроші
18:27
гарбуз_Домівка врятованих тварин
Гарбуз для хвостиків: у Львові в Домівці врятованих тварин запустили флешмоб
17:52
Оновлено
У повітря підняли квадрокоптери: на Рівненщині шукають пенсіонерку
17:27
Огляд
небо, хмари, чисте небо
Уночі сильний заморозок, вдень дощ: прогноз погоди у Львові та на Львівщині на 13 жовтня
16:56
поліція ілюстративне
У ромському поселенні на Закарпатті виникла бійка: загинула людина
16:21
Медики розповіли про стан постраждалих
Масштабна ДТП з автобусом біля Львова: медики розповіли про стан постраждалих
15:57
У Рівненському зоопарку оселилися нові мешканці
Вівці, схожі на панд: у Рівненському зоопарку оселилися нові мешканці
15:26
колія
З Чернівців до румунської Сучави прокладуть євроколію: коли розпочнуть роботи
14:39
У прикарпатських лісах знайшли мертвими двох грибників
У прикарпатських лісах знайшли мертвими двох грибників
14:05
Працівники ТЦК провели рейд у нічному клубі Львова
Працівники ТЦК провели рейд у нічному клубі Львова: деталі
13:28
Чотирьох чоловіків, які планували перепливти Тису, затримали біля кордону з Угорщиною
13:01
На Львівщині троє знайомих утримували та били товариша по чарці, а потім вимагали гроші за звільнення в його матері
12:26
Син керівниці МСЕК Крупи, яку підозрюють у незаконному збагаченні, звільнився з посади начальника Пенсійного фонду в Хмельницькій області, — ЗМІ
12:12
перетин кордону
Скільки людей перетнули західний кордон України 11 жовтня
12:00
У ДТП на Рівненщині загинув водій легковика, 4-річний хлопчик потрапив до лікарні
11:32
На Тернопільщині званням "Почесний громадянин громади" посмертно відзначили Ярослава Додика, який зніс пам'ятник Леніну
10:33
черги на кордоні
Черги на кордоні з Польщею у Львівській області 12 жовтня
10:21
На Франківщині на дорозі загорілась вантажівка з м’ясом
10:02
"На війні військові рідко втрачають віру, навпаки, вони часто її віднаходять", — капелан Галицької бригади 
09:28
На Львівщині 12 жовтня попрощаються із сімома захисниками
09:10
погода осінь
Погода на заході України: прогноз синоптиків на 12 жовтня
08:49
Помер львівський художник-графік, представник андеграунду 60-70-х років, Валерій Дем’янишин
08:30
Огляд
гроші родини Крупи
Скільки заробляють у МСЕК: огляд декларацій керівників центрів медико-соціальної експертизи західних областей
07:54
Інтерв’ю
Війна у 19: бойова медикиня Сандра про "Госпітальєрів", любов до людей та Суджу
07:30
Огляд
Збудували, коли Колумб відкрив Америку: історія й легенди величного Дубенського замку
2024, п'ятниця
11 жовтня
22:35
Бійці львівської 24-ї бригади показали, в яких умовах пересуваються по Часовому Яру
22:16
На Хмельниччині жінка, яка систематично ображала свекруху, може сісти на два роки
21:59
На Волині затримали трьох місцевих, які незаконно рубали ліс вздовж дороги
21:36
Збитки на 500 тис. грн: на Прикарпатті комунальне підприємство влаштувало звалище відходів біля річки
21:17
Прикарпатська й Волинська громади встановили рекорд з читання бібліотечних книг
20:58
На Волині чоловікові донорське серце доставили гелікоптером: як почувається пацієнт
20:42
Мешканці проти приватизації Дрогобицької солеварні, зареєстрували петицію
20:23
У Першому ТМО Львова виконали найбільше трансплантацій органів в Україні
19:46
електричка Львів - Ужгород
До Львова на період осінніх канікул поїде більше поїздів
19:10
Через обмежені ресурси у Хмельницькому і громаді не поспішають з початком опалювального сезону, - мерія
18:55
Львівські онкологи успішно прооперували жінку із двома видами раку
Більше новин