Продати Боржаву: АРМА знову виставила на аукціон землю в Карпатах, арештовану у справі Каськіва

На 13 грудня Національне агентство України з питань виявлення, розшуку й управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) запланувало три аукціони з продажу земельних ділянок на Боржаві. Це буде вже друга спроба продати 494 ділянки в Карпатах – загалом приблизно 460 га землі на Боржавському хребті й околицях. Саме на цих землях планувати провести зимову Олімпіаду у 2022 році, однак "Олімпійська надія" Януковича і його оточення виявилася грандіозною аферою. Та від ідеї збудувати курорт на Боржаві фігуранти справи досі не відмовилися.

Що відомо про землі Боржави, які мають піти з молотка

Майже пів тисячі земельних ділянок, які мають продати 13 грудня, поділені на три лоти. Найдорожчий з них – це  234,77 га: 145 ділянок загальною площею 88,99 га, що належать ТОВ "Боржава Девелопмент"; 56 ділянок площею 97,99 га, що належать ТОВ "Боржава Інвест"; 42 ділянки площею 43,04 га, що належать ТОВ "Боржава Ленд"; 2 ділянки площею 4,75 га, що належать ТОВ "Думка". Його стартова ціна – 258 341 665,5 грн. 

За даними Prozorro. Продажі, це суміжні землі в межах однієї адмінтериторії з цільовим призначенням "для ведення особистого селянського господарства". Вони розташовані у Воловецькій громаді  Мукачівського району Закарпатської області (ділянки як у межах села Гукливий, так і за межами села Гукливий і селища Воловець) й у  Пилипецькій громаді  Хустського району Закарпатської області. Дві ділянки – за межами населеного пункту, на гірському масиві.

Другий лот – 199,1488 га землі: 93 ділянки загальною площею 100,4543 га, що належать ТОВ "Таурус Проперті"; 115 ділянок площею 98,6945 га, що належать ТОВ "Таурус Ленд"; Нижня станція та верхня станція гірськолижного витягу, що розміщені на земельних ділянках ТОВ "Таурус Проперті". Ці ділянки належать до Пилипецької та Керецьківської громад  Хустського району (більшість земель – за межами населеного пункту, на гірському масиві) Стартова ціна лота – 241 437 315,50 грн. 

Третій лот – 41 земельна ділянка загальною площею 26,7366 га, що належать ТОВ "Таурус Інвест". Вони розташовані в Пилипецькій і Керецьківській громадах Хустського району Закарпатської області (на гірському масиві) й у Воловецькій громаді Мукачівського (у межах села Гукливий). Його стартова ціна 34 029 369 грн.

Попри те, що формально ці земельні ділянки належать різним фірмам, їх бенефіціаром є австрієць Гернот Ляйтнер. Саме він був одним з експертів, які у 2013 році у Львові брали участь у нараді щодо підготовки заявки на проведення в Україні зимових Олімпійських ігор 2022 року. Тоді йшлося про те, що зимова Олімпіада 2022 року  має відбуватись у трьох місцях: Львові, Тисовці (Львівська область) та Боржаві (Закарпатська область).

Як австрієць Ляйтнер  став власником майже 500 ділянок на Боржаві

У травні цього року голова АРМА Олена Дума повідомила, що під час виїзної перевірки працівники АРМА на території Закарпатської області оглянули 494 земельні ділянки, які за згодою власника наразі передані для реалізації до АРМА.

"Раніше ухвалою Вищого антикорупційного суду на цей актив було накладено арешт у межах кримінального провадження. Наразі встановлено, що ці земельні ділянки за своїми характеристиками в подальшому зможуть використовуватися для організації гірськолижних курортів і розвитку туризму в Україні. Тож найближчим часом за згодою власника вони будуть реалізовані на "Прозорро.Продажі". Гроші від реалізації - поповнять державну скарбницю. Рухаємось далі", – повідомила вона.

Можна було б порадіти щедрості австрійського інвестора, який дав згоду на продаж такої кількості землі, а не оскаржував через суд арешт майна. Але тут найцікавіше – яким чином фірми Гернота Ляйтнера набули цю землю? Йдеться про гучну справу Держінвестпроекту (так звана справа Каськіва).

За даними НАБУ, впродовж 2012-2014 рр. "Державна інвестиційна компанія", що перебувала у сфері управління Держінвестпроекту, надала 259,2 млн грн позик двом приватним компаніям нібито для реалізації національних проєктів "Якісна вода" й "Олімпійська надія - 2022". 

"Ці компанії, як згодом встановить слідство, мали ознаки фіктивності та були підконтрольні керівництву Держінвестпроекту. Отримані кошти ці структури перераховували іншим компаніям-нерезидентам. У кінці ланцюга кошти опинилися на рахунках закордонних компаній на Кіпрі, бенефіціарним власником яких виявився рідний брат колишнього голови Держінвестпроекту (брат Владислава Каськіва, Олександр, - ред.). Згодом ці кіпрські компанії придбали частки у статутних капіталах українських ТОВ, які впродовж 2013-2015 рр. скупили в громадян України понад 700 земельних ділянок у Закарпатській і Волинській областях загальною площею близько 1000 га", – розповіли у НАБУ. 

"Учасниками злочинної організації було забезпечено створення від імені ТОВ "Боржава резорт холдінг" (бенефіціар Гернот Ляйтнер, - ред.) ряду підконтрольних товариств з обмеженою відповідальністю з метою подальшого використання їх для легалізації грошових коштів, одержаних злочинним шляхом, а саме придбання від їх імені земельних ділянок на території Закарпатської області", – йдеться у вироку ВАКС.

У 2021 році речниця НАБУ Світлана Оліфіра повідомила "Схемам", що "детективи в ході розслідування окремого епізоду знайшли докази і встановили, що іноземний інвестор, якій зголосився будувати цей гірськолижний курорт у Закарпатській області, може бути пов’язаний або навіть підконтрольний колишньому керівнику Держінвестпроекту, його родичам та іншим особам". 

Крім того, за даними  "Схем", одна з фірм, через яку частина бюджетних грошей пішла на скуповування закарпатських земель, – це австрійська Teleferic Holdings, кінцевим бенефіціарним власником якої був Гернот Ляйтнер. Отримавши доступ до листування Владислава Каськіва, а також особистих помічників та довірених осіб народних депутатів від ОПЗЖ Сергія та Юлії Льовочкіних за період з 2014 по 2016 роки, журналісти знайшли свідчення, що Юлія Льовочкіна була причетна до управління рахунками згаданої австрійської компанії Teleferic Holdings, оформленої у той період на австрійця Ляйтнера.

Бізнес у РФ і зустріч з Єрмаком 

Окрім можливого зв’язку з Льовочкіними, важливим пунктом у діловій біографії Гернота Ляйтнера є те, що його компанії були підрядниками під час підготовки інфраструктури Сочі до Олімпіади – 2014 та чемпіонату світу з футболу у 2018 році. 

 Активна діяльність у Росії не зашкодила австрійському інвестору ручкатися з керівництвом Офісу президента. У  2020  очільник Офісу президента України Андрій Єрмак провів нараду, на якій відбулося обговорення проєкту створення в Україні високогірного всесезонного спортивно-туристичного кластеру "Боржава".

"Проєкт презентував представник австрійської гірськолижної індустрії, багаторічний учасник підготовки літніх та зимових Олімпійських ігор, бенефіціарний власник компанії "Боржава Ессет" Гернот Ляйтнер", – йшлося в повідомленні на сайті ОП.  – Він зазначив, що пандемія коронавірусу у світі створила такі умови, коли кожна держава береться розвивати внутрішні ресурси. Україна має унікальні ресурси та природу, а місце розміщення майбутнього кластеру – полонина Боржава з її розташуванням і транспортним сполученням сприятимуть розвитку туристичного потенціалу всього регіону, наголосив він". 

За підсумками наради Андрій Єрмак запропонував створити на базі Національної інвестиційної ради робочу групу щодо реалізації проєкту. 

Цікаво, що ексголова Держінвестпроєкту Владислав Каськів, який так і не опинився на лаві підсудних у справді про розкрадання 252 млн грн (серед обвинувачених були його рідний і двоюрідний брати) у тому ж 2020 році став депутатом Закарпатської обласної ради. І за даними розслідування hromadske, депутат Каськів "віджимає" землі під майбутній курорт. 

"Під час розслідування нам також стало відомо, що в супроводі Каськіва на початку жовтня до Пилипця приїжджав очільник фракції "Слуга народу" Давид Арахамія. На запитання журналістів про те, що він із Каськівим робив на Закарпатті, Арахамія відповів, що займається залученням інвестицій і дивився на проєкт гірськолижного курорту "Боржава", – повідомляли журналісти hromadske наприкінці листопада.

З огляду на це, стає зрозуміло, чому перший аукціон АРМА не відбувся – аби претендувати на цю землю, треба мати не лише достатньо коштів, а й сміливості.