Ганна Цапик. Ген поспіху не присутній у ДНК британців

Британці повільні. Ви запитаєте: в чому? Та в усьому! Майстри ремонтують два місяці те, що можна зробити за п'ять хвилин. Тридцять метрів дороги прокладають два роки! А інтернет у новому будинку чи квартирі очікуйте не швидше, аніж через місяць після оплати.

Моє знайомство з Англією розпочалося з міста Колчестер. У середині липня ми переїхали у затишний двоповерховий будинок на сході графства Есекс, з прекрасними кущами троянд та високим живоплотом. Все в новинку, все чуже. Мені хотілося якомога швидше побачити Британію у всіх барвах, переконатися, як часто тут падають дощі і чи туман поглинає вулиці. Чи справді англійці чаюють більше, ніж жителі Японії та Китаю? Чи дійсно телефонні будки червоного кольору, як у путівниках, а таксі – чорного, як у серіалі "Шерлок"? Стільки запитань! Стільки бажань… І те, що хотілось дізнатись найпершим, звалося інтернетом. Не Лондон, не Йорк, сповнений привидів, не величний Оксфорд, а… інтернет.

Почнімо з того, що будинки і квартири в Англії здають в оренду зовсім порожніми. Тому перші дні ми не лише їли за ящиками і спали на надувному матраці, очікуючи доставки меблів, а ще й були без інтернету. Зареєструвались на потрібному сайті. Через тиждень нам надіслали роутер. Ще… через три пустили на лінію інтернет. В мене очі лізли на лоба від такої вайлуватості виконавців. Чоловік, хоч убий, не розумів моїх запитань: чи можна якось швидше? Доплатити? Викликати майстра? Зробити ЩОСЬ? Він ж бо живе в Англії змалечку, я – не багато-не мало – тиждень. В Україні інтернет проводять за два дні. Чому тут так не можна?

Тоді я ще не знала, що у Британії зі такою "швидкістю" працює абсолютно все і всі. Якщо мені потрібно виробити картку або відкрити рахунок в банку, я також реєструюсь на сайті, мене записують на консультацію (через кілька днів, не швидше!). Відтак приходжу в банк, стаю в чергу, очікую, до якого фахівця мене скерують… І ось він, бажаний результат. Останній раз це в мене вкрало більше години. "Вибігти з роботи на обід і владнати всі справи" – це не про британців. Для них наші "історії" – з царини фантастики.

Якщо щось зламалося у квартирі, я телефоную у фірму, яка здавала в оренду будинок, пояснюю проблему. Надсилаю запит. Через тиждень (буває два-три) приходить майстер. Тільки для того, щоб оцінити поломки. Він ретельно записує все на клаптику паперу, знаюче киває, і каже, що прийде через тиждень (у кращому випадку, в гіршому – через два-три), з потрібними деталями. Ось так минає місяць з поламаною плитою. А замінили її, до слова, за п'ять хвилин. П'ять хвилин! Включно з тим, що майстер все почистив навколо і гарно вимив.

Навіть термінові виклики, до прикладу, через прорив у водогоні чи туалеті, можуть прийняти наступного дня. Тому якщо немає вдома чоловіка, який і будинок на безлюдному острові може звести, і рибу голими руками зловити, буде вам кепсько в Англії. Дуже кепсько…

З іншого боку, якщо протікає дах, зламалась плита і її замінили новою, або обсипалась штукатурка й потрібно побілити, в орендованих квартирах все це роблять безплатно. Але не думайте, що тільки тому майстри так довго доїжджають. Ні. В особняках і приватних квартирах ті ж проблеми. До того ж послуги платні.

З такою ж манірністю і відсутністю поспіху англійці зводять оселі, роблять ремонти тощо. Майстри перериваються кілька разів на відпочинок, обід, знову відпочинок, і так без кінця. Клаптик дороги, навіть не центральної, в Колчестері ремонтують від літа минулого року. Й повірте, тут немає глибоких вибоїн чи серйозних проблем, як, до прикладу, в українських горах та селах. Я взагалі дивуюся, навіщо розкопали 30 метрів абсолютно рівного шляху, але клянусь: його ремонтують уже другий рік! Там то є майстри, то немає, тих британців годі зрозуміти!

Здається, ген поспіху не присутній у їхніх ДНК. Ну, а про черги і записи в поліклініку я уже писала.

На резюме тут можуть відповісти через шість місяців. Причому, солідні фірми. А прийти на інтерв'ю в дірявих джинсах, футболці й кедах – норма.

Британці не лише повільні, їм ще й байдуже. Особливо, як ти виглядаєш. Головне, щоб зручно. Мабуть, тому вони завжди такі привітні і щасливі. Як у анекдоті: "Як вам вдається бути завжди спокійним і ні з ким не конфліктувати? – Я просто ніколи не сперечаюсь. – Але це неможливо! – Неможливо, то неможливо".

Якщо приїхати в Англію погостювати – все виглядає дуже мило. Але якщо маєте намір тут жити, то набирайтеся терпіння. Британці – ПОВІЛЬНІ.

Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал