Могили чи ліс: як у Львові будуть вирішувати питання з похованням небіжчиків

Еспресо.Захід з’ясовував, чому склалась така ситуація, і як її вирішуватимуть у місті. 

Цвинтарів багато, можливостей для поховань - мало

Усього у Львові є 12 цвинтарів. Зараз поховання проводять лише на Голосківському, на Янівському і Сихівському дозволені лише підхоронення до родичів, на Личаківському – хоронять лише за особливі заслуги.

Щоби уникнути критичної ситуації, коли для поховання львів’ян зовсім не буде місця, влада міста вирішила розширити два кладовища – Сихівське та Голосківське.  Обговорюють збільшення території саме цих двох цвинтарів, адже інші кладовища розширювати нікуди, прокоментував Еспресо.Захід директор департаменту житлово-комунального  господарства Львівської міської ради Олександр Одинець.

"Інші цвинтарі, які є у Львові, наприклад Янівський цвинтар, розширити немає фізичної можливості. На Рясному - та ж ситуація. 

Ми шукали також земельні ділянки за межами міста. Зараз, звісно, з’явилися нові землі, що належать Львівській міській територіальній громаді. Але вона де-юре утворилась 5 місяців тому, а над розширенням ми працюємо значно довше. Ми шукали ділянку поза Львовом. Однак це не може бути дуже велика відстань - лише в межах 20-ти кілометрів. Міський цвинтар не може бути далі. Відповідно ми обговорювали це питання з керівниками деяких громад навколишніх сіл. Робота проводилась упродовж кількох років, але, на жаль, жодна громада не виявила бажання розмістити в себе на території міський цвинтар Львова", - зазначив чиновник. 

Відтак розширятимуть діючі цвинтарі. Аби розширити, скажімо, Голосківський цвинтар, знадобиться вирізати дерева, а це 10 гектарів лісу. Сихівський планують збільшити на 16 гектарів, що сумарно становить 26 гектарів зелених насаджень. Процедура тут, кажуть у ратуші, непроста. Одинець розповідає - працюватимуть щонайменше до кінця року по розширенню Голосківського, і ще рік - по Сихівському цвинтарю. 

"Ми обговорювали це питання з керівниками деяких громад навколишніх сіл. Робота проводилась упродовж кількох років, але, на жаль, жодна громада не виявила бажання розмістити в себе на території міський цвинтар Львова".

Фото: explorer.lviv.ua.

"Процедура розширення цвинтаря досить тривала. Мінімум рік ми будемо працювати по Сихівському кладовищі. Тому що йде процедура відведення ділянки, розроблення і затвердження територіального плану, вилучення цієї земельної ділянки з користування лісництва. Це - землі лісового фонду і, відповідно, ця процедура відбувається через центральні органи виконавчої влади (рішенням Кабінету міністрів). 

Землі, які планують приєднати до Сихівського цвинтаря, - це територія природно-заповідного фонду, тому процедура така складна. Зараз ми готуємо документи для вилучення землі з меж природно-заповідного фонду. Тоді ці документи розглядають і погоджують на Кабміні.  

Станом на сьогодні - вже виготовили наукове обгрунтування. Воно пройшло експертизу в Інституті екології Карпат. Там виготовив обгрунтування Лісотехнічний університет, а Інститут екології Карпат здійснив його експертизу. Ці документи по Сихівському кладовищі ми надіслали в департамент екології ЛОДА".

Із Голосківським цвинтарем процедурних перепон буде менше.

"По Голосківському кладовищі ми виготовили обґрунтування, пройшли експертизу і отримали незаперечення користувача земельної ділянки. Ми зараз подали документи в управління архітектури і урбаністики з метою розробити детальний план території. Після цього в нас буде процедура відведення земельної ділянки. Вона йтиме через Кабінет міністрів, бо земельна ділянка є в користуванні Брюховицького лісництва і державного підприємства "Лісовий селекційно-насіннєвий центр".

Розширити – не означає вирішити проблему

Виведення ділянки зі статусу лісового фонду автоматично не призведе до вирубки всього лісу, все залежатиме від проєкту кладовища – кажуть в управлінні ЖКГ.

У ці обіцянки не надто вірять екологи. Місцева влада вирішує питання покійників, знищуючи екосистему, необхідну живим львів'янам, каже Анатолій Павелко - заступник директора ГО “Дунайсько-Карпатська програма". 

"Я можу дати гарантію, що вирубають не лише якусь частину, а все і це буде дуже відчутно. Якщо подивитись на територію цих кладовищ, особливо Голосківське, то дерев там практично не залишається. Коли людей захоронюють, дерево може впасти. Якщо воно росте в лісі, то захищене іншими деревами, а коли посеред кладовища – тоді більше піддається впливу несприятливих явищ".

Еколог погоджується, що проблема розширення кладовищ існує, однак гадає, що є інші способи її вирішення.

"Місто володіє величезною кількістю земельних ділянок, навіть у тому ж районі Голосківського цвинтаря. Там були дачні масиви. Цвинтар безпосередньо з одного боку прилягає до Брюховицького лісу, де лісонасіннєвий центр, а з іншого боку від кладовища - дачні масиви. І ці дачні масиви (до траси зі Львова на Раву-Руську) у свій час намагалися передати під розширення Голосківського кладовища. І так у генплані було позначено частину з цих ділянок. Зауважу, що на нині їх вже майже й не залишилось"

Анатолій Павелко пояснює, що є велика кількість і інших територій, які можна було б або надати під розширення існуючих кладовищ, або для створення нових.

"Є одне велике але. Справа в тім, що всі ці земельні ділянки вже чітко визначені міською владою під забудову. На нині погодження на зміну цільового призначення лісових ділянок надає Кабмін. Якщо Львів прийде завтра і скаже, що хоче ці ділянки під забудову, то це викличе величезний скандал і, скоріш за все, такого погодження вони не отримають. Натомість робиться така оборудка: показуємо, що ми передаємо ці ділянки на святу справу - розширюємо кладовища, бо нема де людей ховати. А ті ділянки, що були – замість цвинтарів передаємо під забудову. Таким чином вони намагаються з одного боку отримати ділянки під новобудови, а з іншого боку показати, що місто хоч і "відриває від серця", але кусок лісу забрати мусять".

"Є одне велике але. Справа в тім, що всі ці земельні ділянки вже чітко визначені міською владою під забудову. На нині погодження на зміну цільового призначення лісових ділянок надає Кабмін. Якщо Львів прийде завтра і скаже, що хоче ці ділянки під забудову, то це викличе величезний скандал і, скоріш за все, такого погодження вони не отримають".

Фото: tvoemisto.

Олександр Одинець каже, що місто проводило розмову з керівниками навколишніх біля Львова ОТГ, але бажаного результату так і не отримали.

"Ми говоримо з керівниками ОТГ, але безуспішно. Зараз кожна громада розробила свій генеральний і детальний план, а для такого об'єкта вони місця не мають. Коли ми звертались до громад, то вони всі відповідали, що такої можливості нема. Це я кажу про  ті громади, які в невеликому радіусі від Львова. Я не кажу про 40 чи 50 кілометрів, адже це вже дуже далеко і на такій відстані цвинтар розміщувати недоцільно. 

Ще будемо шукати варіанти в рамках міської територіальної громади. Можливо є якісь території, які перебувають в іншій формі власності, скажімо приватній, і будуть пропозиції.

Анатолій Павелко впевнений – місця вдосталь, треба лише мати бажання його знайти. Бо знесення цінних лісових масивів (а це ліси рекреаційного призначення) для міста матиме плачевні наслідки.

"У Брюховичах є 150 гектарів артилерійських складів, які Міноборони передає органам місцевого самоврядування. Ця територія могла би вирішити питання міських кладовищ на 40-50 років наперед. Але знову ж таки – там уже теж зголосились компанії, які хочуть будувати будинки. Ніхто не хоче думати про кладовища, якщо можна цю землю пристосувати під забудову. Ніхто не хоче зачіпати інтереси забудовників".

У міськраді розуміють, що незадоволені вирубкою дерев будуть, але кажуть, що з нею доведеться змиритись. "Я не виключаю того фактору, що хтось буде проти вирубок лісу задля захоронення людей. Але є питання життєзабезпечення міста. І якраз сфера поховання - це одна з таких головних сфер життєзабезпечення. Якщо Львів не матиме площі для поховання - то буде для міста величезна проблема", - каже Олександр Одинець.

А що по грошах?

Окрім важливих екологічних і бюрократичних аспектів, є ще одна ключова складова поховання - фінансова. Щоби розширити цвинтар, потрібні кошти. Втім, якою є ціна питання - достеменно не відомо навіть голові бюджетної комісії Львівської міської ради Наталії Шелестак.

"Це, як кажуть – "таємниця за сімома замками". Якщо говорити про Голосківський цвинтар на Збиранці, то там забираємо землі "Лісового селекційно-насіннєвого центру". Натомість, ми маємо їм заплатити компенсацію, за яку вони зроблять потім насадження лісу на інших територіях. На це погодили 5 мільйонів, а їм в загальному треба ще близько 10 на наступний період. Могло бути й більше, бо "селекційно-насіннєвий центр" просив спершу 30. Поки домовились про 15 (ці кошти закладені в бюджеті розвитку), а далі будемо бачити. Адже там справді треба буде вирубати значну частину лісу, а це треба якимось чином компенсувати. 

На розширення Сихівського цвинтаря кошти не закладені. Там, як мені видається, якісь інші домовленості, про які нас ще не повідомляють. Принаймні мені про це нічого невідомо".

За словами еколога Анатолія Павелка, грошова компенсація не зможе відшкодувати екологічні втрати. 

"Компенсація закладена згідно з законом - закладена вартість деревини. Та це жодним чином не покращить ситуацію з довкіллям.  Єдина компенсація, яка буде - те, що місто заплатить за ті деревні ресурси, при знесенні, які там росли. Буде виплачена вартість деревини і все! Підкреслю: ніякої компенсації екосистемними послугами не буде".

Альтернатива традиційному захороненню - крематорій

Будівництво крематорію – не панацея, бо це ще дорожче, аніж розширювати кладовища. Інший момент, крім фінансового - моральний. Не всі львів'яни згідні, щоб їх кремували по смерті. 

"Крематорій потрібен. Проводили дослідження і багато львів'ян заявили про те, що хочуть бути кремовані після смерті. Але є багато й таких, що категоричного проти цього. Я думаю, що всі міста-мільйонники потребують крематорію, бо нема стільки землі. Але для мене був подив, коли я дізналася, що багато галичан згідні бути кремованими. Говорили з представниками релігійних громад – вони не заперечують. Головне, щоб сам процес поховання був шанобливий, а решта - чи це буде крематорій, чи поховання - не має суттєвої різниці", - каже Наталія Шелестак.

"Компенсація закладена, згідно з законом - закладена вартість деревини. Та це жодним чином не покращить ситуацію з довкіллям.  Єдина компенсація, яка буде - те, що місто заплатить за ті деревні ресурси, при знесенні, які там росли. Буде виплачена вартість деревини і все! Підкреслю: ніякої компенсації екосистемними послугами не буде".

Анатолій Павелко також вважає, що крематорій у Львові міг би вирішити чимало проблем. Екологу дивно, що це питання стало об’єктом спекулювань і маніпуляцій від політиків.

"Деякі політики кажуть, що церква не підтримує побудову крематорію. Але насправді церква не заперечує, а отже відбувається підміна понять. У містах України є крематорії, в Києві чи Харкові. Там нікого не примушують, це просто альтернативний спосіб захоронити людину. Поховання традиційним способом і кремація не є антагоністами, вони можуть застосовуватись паралельно, як це родиться в усіх країнах Європи.

Будівництво такого крематорію у Львові розв'язало би земельну проблему і дозволило би економити місце для поховань. Цей крематорій виконував би свою функцію на весь західний регіон - з сусідніх областей також був би попит на кремацію до Львова і, таким чином, він окуповував би себе".

Наталія Шелестак припускає, що реально крематорій можна збудувати за два роки. Щодо фінансів орієнтовно  знадобиться 60 мільйонів гривень, а якщо ще й побудова колумбарію (сховища урн із прахом після кремації), то може дотягнути й до сотні мільйонів.

"Гроші на це будуть йти з бюджету. Стосовно позик, то навряд чи на це хтось оформить лізинг. Насправді, при правильній господарці, ми цю суму можемо виділити і без запозичень. Справа в тому, що в нас зараз утворився вакуум, бо є дуже багато старих боргів.

Наразі погодили на комісії архітектурний конкурс. Нам уже повідомили, що це не буде якась непідйомна сума. Але погодили конкурс на тих умовах, щоби там не було нічого зайвого, щоб це було функціонально, якісно і в тих межах, які місто здатне собі дозволити. Треба виходити з реальних можливостей, а не фантазувати".

Як би це зробили у Європі

Еколог Павелко розповідає, що у Європі передовсім розглянули б "нульовий варіант":

"Там би спочатку аналізували: що ми можемо зробити, щоби не забирати величезну земельну ділянку. Один з варіантів - крематорій. Є можливість збільшити поховальну ємність у місті без виділення додаткових ділянок. Ще один варіант - ми розширюємо кладовище. Але ті ділянки, які хтось тримає під забудову – вони не є настільки цінними, як ліс. 

Якщо ці два варіанти неможливі, тоді є третій варіант - коли якась ділянка вилучається, натомість надається інша ділянка під створення лісового масиву. Це так званий варіант натуральної компенсації. Чи є можливість в цих районах надати такі ділянки під створення зелених масивів? На жаль, ні. Якщо в Карпатах ми засадимо ліс, то для мешканців Львова він нічого не компенсує. 

Довідка. Голосківське кладовище — найбільший некрополь сучасного Львова. Десяте за розміром кладовище в Україні, площа — 74,8 гектара. Розташоване воно в північно-західній частині Львова (Голоско, Шевченківський район), біля Брюховицького лісу.

Сихівський цвинтар — розташований біля мікрорайону Сихів. Закритий для нових поховань. Станом на 2019 рік — один із 4 цвинтарів міста, де можна підзахоронювати в гробівці й могили родичів. Кладовище займає площу 19,72 гектара. Ідею про розширення Сихівського кладовища обговорювали ще в 1990 і 2000 роках. 

Цікаво знати

Окрім традиційного поховання та кремації, в світі є ще екопоховання або як ще називають "зелене кладовище". Йдеться про захоронення тіла мертвої людини таким чином, що сприяє його природному розкладанню. 2018 року на сайті Верховної Ради з'явився законопроект, який запровадження поняття "біопоховання", пише ТСН. Тож скоро в Україні можуть почати ховати не лише на цвинтарях та у колумбаріях, а й у парках. У світі це вже стало трендом. Італійські дизайнери пропонують ховати людей у спеціальних екокапсулах, в яких прах людини служить добривом для дерева. І це символізує не кінець, а новий початок. Проте у звичайних парках поховань не буде. Для цього створять нові.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал