Тут зберігалася корона угорського короля: історія й легенди руїн замку Нялаб

У XV–XVI століттях тут створили важливі історичні пам’ятки, зокрема Королевське Євангеліє та переклад послань святого Павла, що став першою угорськомовною друкованою книжкою. Та у 1672 році замок Нялаб було підірвано за наказом Священної Римської імперії імператора Леопольда I у 1672 році. Нині руїни фортеці є пам'яткою архітектури національного значення. 

"Еспресо.Захід" розповість чим цікавий замок Нялаб на Закарпатті, яка його історія та легенди, а також в якому він стані зараз. 

Історичний контекст виникнення замку

Село Королеве не дарма має таку королівську назву. Адже 800 років тому на цих землях владарювали угорські королі. У 1262 році король Іштван V наказав збудувати мисливський будинок у цій мальовничій місцевості, яка отримала назву Királyháza – ("дім короля"). Тут він полював  на зубрів, ведмедів, кабанів та іншу дичину, насолоджувався заможним життям.

Вже після смерті короля, довкола його мисливського будинку звели кам'яні укріплення, перетворивши його на сторожовий пост на соляному шляху з Марамороської долини.

Виникає питання, чому тоді замок має іншу назву, ніж назва поселення чи ім’я короля, що його заснував? А все тому, що за переказами, назва замку походить від легендарного угорського лицаря-розбійника Нялаба, який захопив фортецю наприкінці XIII століття. Слава про нього була така велика, що і закріпилася за замком. 

На початку XIV століття замок кілька разів змінював своїх власників, зазнавав руйнувань через місцеві чвари. А після побудови за 12 км від Королева в 1350-х роках великого Хустського замку, Нялаб поступово втратив свою першочергову оборонну роль у регіоні. 

Документальна історія каже, що у 1378 році угорський король Людовик Великий передав замок молдовським воєводам Балку і Драгу. Один із них заснував православний рід Драґфі, за правління якого в замку у 1401 році створили кириличне Королевське Євангеліє — визначну пам'ятку історії та культури. Це рукопис написаний на 176 аркушах, прикрашений мініатюрами, заставками та ініціалами, він є цінним джерелом історії, визначною пам'яткою староукраїнської мови.

У 1405 році замок перейшов до барона Петера Перені, який зробив його своєю резиденцією, хоча представники роду Драґфі протягом століття вели судові суперечки за право володіння Нялабом із родом Перені. Та саме за управління останніх відбулася значна реконструкція фортифікації, яку, ймовірно, здійснив відомий італійський архітектор Арістотель Фіораванті.

Архітектура замку Нялаб 

Замок звели на горі вулканічного походження висотою 52 метри на відстані 300 метрів від річки Тиси. Центральна частина фортеці була розмірами 52 на 47 метрів та мала овальну форму. 

Навколо неї стояли оборонні та господарські споруди. Посередині викопали криницю. Стіни замку мали товщину 2-2,65 метра. З північної сторони в замку були дві вежі.

На відстані близько 30 метрів від центральної частини проходила окрема фортифікаційна лінія прямокутної форми розмірами 24 на 32 метрів. З південно-східної сторони зведено клиноподібний бастіон розмірами 10,15 на 9,65 метра. Між ним та центральною частиною замку стояла невелика каплиця. 

Замок, де зберігалася корона короля та місце, де написали першу угорськомовну друковану книжку

У XVI столітті замок пережив селянські повстання та різні військові сутички через внутрішні чвари між знатними родинами. Та попри це, Нялаб залишався важливою фортецею, цьому свідчить той факт, що деякий час у замку зберігалася корона угорського короля Яноша I Заполья, який правив з 1526 по 1541 роки. 

Також у XVI столітті в цьому замку сталася важлива подія для всієї Угорщини, адже в Нялабі основоположник угорської літератури Бенедикт Ком'яті переклав послання святого Павла угорською мовою. У 1533 році його переклад видали в Кракові, який став першою угорськомовною друкованою книгою. 

Також у замку творили угорські поети Ренесансу, а після 1556 року тут жили францисканці, вигнані з Виноградова.

Чому король підірвав замок та якою була його подальша доля 

У середині XVII століття поселення Королево пограбували кримські татари, однак вони не штурмували замок. Загалом до моменту знищення, фортеця перебувала у належному стані. Однак злий жарт із будівлею зіграли аристократичні змови. 

Наприкінці 1660-х — на початку 1670-х років було викрито змову проти влади династії Габсбургів, що керувала в Угорщині. До цієї історії були замішані деякі аристократичні роди з Угочі, а також Франгепани — близькі родичі власників замку Перені. Відповідно, тодішній імператор Леопольд I втратив довіру до шляхти цієї частини Угорщини, тож розмістив у замку Нялаб свою залогу. 

Та з часом до Відня стали надходити скарги на поведінку солдатів залоги. Після цього імператор Леопольд I ухвалив рішення підірвати замок Нялаб, мотивуючи це тим, що фортеця нібито втратила своє стратегічне значення. Хоча власники замку, родина Перені, намагалися врятувати замок, та все ж у 1672 році фортецю підірвали. 

Після того замок вже ніколи не відновлювали. Залишки фортеці розбирали місцеві, тому до наших днів залишилося дуже мало від колишнього дому короля. До речі, після приходу на Закарпаття радянських військ в 1944 році на замковій горі облаштували радіолокаційну станцію. Задля її функціонування розібрали замкову каплицю, яку відновили лиш у 1993 році.

Замок Нялаб внесено до списку пам'яток архітектури, що охороняються державою, а з 2007 року на його території тривають систематичні археологічні дослідження. Однак мови про його якесь часткове відновлення чи реконструкцію, наразі немає. У будь-якому випадку, замок Нялаб — це не лише історична пам’ятка, але й символ багатогранної культури Закарпаття. Його історія розкриває складні й водночас цікаві сторінки минулого, які формували цей регіон.

Легенди замку Нялаб

Замок Нялаб багатий не лише на історичні події, але й овіяний численними легендами, що надають йому певної містичної атмосфери.

Легенда про закляту королівську корону

Як відомо, замок Нялаб слугував сховищем для корони угорського короля. Тоді люди вірили, що корона має також магічні властивості, здатна приносити перемогу та захищати власника. Проте, якщо вона опиниться в руках негідника, прокляття паде на замок і його мешканців. Легенди розповідають, що саме це стало причиною занепаду Нялаба після того, як корону нібито спробували викрасти й продати.

Підземні ходи замку зі скарбами 

Кажуть, що під замком Нялаб існує розгалужена система підземних ходів, яка веде до сусідніх сіл і навіть до Хустського замку. Легенда розповідає про скарби, заховані в цих тунелях, і про охоронця — духа давнього лицаря, що їх охороняє. 

Співи зниклих монахів

Після вигнання францисканців із замку у Виноградові деякі з них знайшли притулок у Нялабі. Одна з легенд стверджує, що після вибуху замку ці монахи нібито зникли без сліду. Місцеві жителі говорять, що вночі можна почути співи монахів, які лунають із руїн, ніби нагадуючи про їхню трагічну долю.

Загадковий бастіон алхіміків

Клиноподібний бастіон на території замку часто асоціюють з історіями про алхіміків, які, за чутками, проводили тут свої експерименти. Кажуть, що в бастіоні захований старовинний алхімічний трактат, здатний перетворити звичайний метал на золото.

Читайте також: Скарби тамплієрів: загадки й легенди Середнянського замку на Закарпатті