Скарби тамплієрів: загадки й легенди Середнянського замку на Закарпатті

"Еспресо.Захід" розповість про Середнянський замок, який слугував фортецею та центром стратегічного контролю за торговими шляхами Закарпаття.

Легендарна історія виникнення 

Село Середнє рівно на середині шляху між двома найбільшими містами Закарпаття – Ужгородом і Мукачево. Від центру обох міст до села однакова відстань – близько 18 км. Тому не дивно, що село має таку назву – середина шляху – Середнє.

Хоча перші згадки в письмових джерелах про це село відносяться лиш до XIV століття, однак залишки замку, які збереглися тут, розповідають значно давнішу історію цього місця. 

Легенди кажуть, що Середнянський замок звів могутній орден тамплієрів ще у ХІІ-ХІІІ столітті через стратегічно важливе значення місцини – торговий шлях між Східною та Західною Європою. Тамплієри мали право на торгівлю сіллю, а "соляний шлях" із Підкарпатських копалень до Європи пролягав через Закарпаття. Збереглися навіть ім’я засновника замку – лицар-тамплієр, на ім'я Фруа де Барманьє.

Як відомо, католицький чернечо-лицарський орден тамплієрів (або храмовиків, чи Бідних братів-воїнів Христа та Соломонового храму) був заснований під час хрестових походів у 1119 році в Єрусалимі. Його призначення – захист паломників на шляху до Святої Землі. Однак тамплієри швидко розбагатіли, тому здобули великий вплив серед європейських монархів і духовенства. Вони розвинули свою систему фінансового забезпечення, прототип нинішніх банківських мереж. Члени ордену вели аскетичний спосіб життя, а їхня символіка та ритуали надавали тамплієрам аури містичності, що й спричинило виникнення численних легенд про їхню діяльність і нібито приховування ними секретів і скарбів. У підсумку вони поплатилися за це, але до цього встигли набудувати по всій Європі своїх фортець, які забезпечували їм багатство завдяки контролю над торгівлею. Середнянський замок, імовірно, з'явився саме як частина цього процесу.

Закарпаття на той час було частиною католицького Угорського королівства та розташовувалося на перетині важливих торгових шляхів. Таке розташування надавало тамплієрам можливість контролювати переміщення товарів, і мова не лише про торгівлю сіллю, вони могли стягувати мито та збирати прибутки з різних товарів, які везли через цей жвавий торговий потік у регіоні. Угорські королі підтримували орден, надаючи йому право на землю та будівництво замків, оскільки тамплієри не лише посилювали обороноздатність регіону, а й забезпечували фінансову підтримку корони. 

Попри цю легендарну історію виникнення замку у Середньому, існує інше гіпотеза, яку виснули українські археологи після детального вивчення залишок фортеці у 2008 році. За їхніми даними, замок було зведено лише у кінці XV – на початку XVI століття, адже під час розкопок їм не вдалося знайти там нічого давнішнього за зазначений період. У будь-якому випадку дослідження ще тривають і остаточно не відкидається версія про тамплієрів. 

Архітектура замку 

Середнянський замок має класичну для тих часів квадратну форму з масивною центральною вежею-донжоном (головна вежа замку), яка є найвищою та найміцнішою частиною будівлі. Донжон – це прямокутна будівля висотою близько 20 метрів і розмірами 18 на 16 метрів. Вежа має товщину стіни, яка місцями досягає 2,6 метра, що свідчить про високий рівень захисту та оборонну роль споруди.

Середнянський замок є одним із небагатьох в Україні зразків романської архітектури, який характеризується простими, монументальними формами та мінімалістичними декоративними елементами. Масивні стіни, невеликі вузькі вікна та строгість зовнішнього вигляду – все це показує функціональність оборонної архітектури того часу. Основний будівельний матеріал – камінь вулканічного походження, який у поєднанні з вапняковим розчином надавав стінову міцність.

Особливість Середнянського замку – система захисту. Замок був оточений ровом і додатковою кам'яною стіною, що ускладнювало його штурм. Вежа-донжон виконувала функції як житлової, так і оборонної споруди. Верхній ярус призначений для спостереження та захисту, де розташовувалися бійниці для стрільців. Нижні поверхи використовували для зберігання провізії проживання та, ймовірно, для гарнізону.

Архітектура замку відображає елементи західноєвропейського готичного стилю. Він був побудований із товстих стін і добре укріпленої башти, що зробило його надзвичайно міцною оборонною спорудою, яку було важко здобути навіть під час запеклих боїв.

Війни, облоги, занепад і сучасний стан

За свою історію Середнянський замок неодноразово ставав об'єктом нападів і облог. Під час серії воєн, що відбувалися в XIV-XVIІ століттях, замок був опорним пунктом різних угорських магнатів і його неодноразово намагалися захопити ворожі сили, включаючи османські війська та загони місцевих повстанців. У битвах Середнянський замок не лише відігравав роль оборонної споруди, а й слугував укриттям для місцевого населення.

У XVII—XVIII століттях Середнянський замок кілька разів змінював власників через австро-турецькі та австро-угорські війни, відтак поступово руйнуючись. З кожним роком його застаріла структура все більше не відповідала тодішнім нормам військового мистецтва. 

Після Визвольної війни угорського народу проти панування Габсбургів (1703–1711 роки) замок остаточно занепав. Війни того періоду суттєво послабили оборонні можливості фортеці, а її стіни почали сипатися.

Відтак у XVIII столітті військове значення Середнянського замку почало втрачатися, адже Габсбурги значно розширили свою імперію. У підсумку фортеця залишилася покинутою. Після того, як замок став непотрібним, місцеві жителі почали використовувати його як джерело будівельних матеріалів, що ще більше прискорило його руйнування.

Сьогодні Середнянський замок, на жаль, перебуває у стані руїни. Збереглася лише частина донжона, що дозволяє уявити колишню величну будівлю. Та попри свій занедбаний стан, замок залишається важливим історико-культурним об’єктом, що привертає увагу туристів та істориків. 

Наразі питання реставрації цього об'єкта лише обговорюють.

Легенди Середнянського замку та таємниці тамплієрів

Як єдина фортеця тамплієрів на території сучасної України, Середнянський замок оповитий численними легендами, особливо тими, що пов'язані з загадковим орденом тамплієрів

Легенда про скарби тамплієрів

Одна з найвідоміших легенд Середнянського замку розповідає про скарби ордену тамплієрів, які вони заховали у підземеллі під фортецею. У часи, коли тамплієри володіли замком, орден був одним із наймогутніших і найзаможніших у Європі. Дехто вірить, що саме в Середнянському замку зберігалася частина багатства, включаючи золоті монети, цінності та навіть святині.

За переказами, перед тим, як залишити замок, тамплієри сховали скарби в підземеллях, а також встановили складну систему пасток для того, щоб захистити їх від непроханих гостей. Дехто вірить, що коштовності досі лежать під замком, однак ні один шукач скарбів не зміг знайти їх, адже тамплієри начебто наклали закляття на місце збереження своїх багатств. Місцеві жителі люблять оповідати, що вночі можна почути брязкіт монет і шурхіт старовинних обладунків, ніби тамплієри й досі стережуть свої скарби.

Містичні знаки на стінах

Розказують легенду, що в особливий час на стінах замку можна знайти дивні символи та знаки, які тамплієри залишили як захист від злих сил або як таємні підказки для посвячених. 

Місцеві мешканці розповідають, що ці знаки можуть зникати і з’являтися знову, а тим, хто їх побачить, може загрожувати небезпека. Деякі припускають, що символи містять ключ до місця, де сховані скарби, але лише вибрані можуть їх розгадати.

Привид лицаря

Ще одна легенда про Середнянський замок розповідає про привид лицаря, який нібито з'являється у фортеці опівночі. 

Ця історія оповідає про Іштвана Добо, який народився у селі Середнє й жив у XVI столітті. Він був очільником героїчної оборони угорської фортеці Еґер проти турецького війська в 1552 році. Але його звинуватили у зраді короля, тому він провів чимало часу в ув’язненні, що підірвало його здоров’я. 

Після смерті Іштван був похований спочатку в селі Руська, а згодом перепохований в Еґері. Але кажуть, що його серце було поховано окремо – десь у Середнянському замку, де він проживав свої останні дні. Тому місцеві й розповідають про привид замку, який блукає ним у пошуках свого тіла. 

Читайте також: Найвідоміша фортеця Карпат: таємниці і легенди тисячолітнього Мукачівського замку