Шрінкфляція: як виробники маскують подорожчання товарів і чи спростить життя покупцям новий законопроєкт про цінники
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, з ухваленням якого виробникам стане важче вводити в оману покупців, поступово зменшуючи упаковки товарів, аби приховати збільшення ціни
Упродовж кількох років в Україні невпинно "худнуть" упаковки з основними продуктами. Пляшки олії з літра схудли спочатку до 930 – 970 г, потім до 860 г. Пачку масла, яка зазвичай важила 200 г, тепер в магазинах не знайти – його фасують переважно по 180 г, а сметану – в пакети по 350 г. При цьому візуально зменшення кількості товару в упаковці практично непомітне. Скажімо, дволітрова пляшка газованої води і пляшка, де лише 1,75 л, на полиці магазину виглядають майже однаково завдяки маніпуляціям з формою.
Що таке шрінкфляція
Прийом, коли виробники зменшують вагу товару, аби приховати його подорожчання, називають шрінкфляцією, чи даунсайзином. І це не лише українська, а й загальносвітова тенденція. Попри те, що формально виробники не порушують законодавства, зменшуючи упаковку, комісія Європарламенту з захисту споживачів у 2022 році визнала шрінкфляцію оманливою маркетинговою практикою.
"Глобальна економічна криза спонукає компанії таємно перекладати тягар на споживачів за допомогою "шрінкфляції", що є маркетинговою технікою, яка передбачає зменшення кількості продукту, але продаж його за тією самою ціною. Кінцеві споживачі в роздрібних магазинах купують товари, упаковка яких схожа на ту, до якої вони завжди звикли, але менша вага, без чіткої вказівки на маркуванні, – йдеться на сайті Європарламенту. – В Італії цей оманливий маркетинговий прийом настільки поширений, що Codacons (координація асоціацій із захисту навколишнього середовища та прав користувачів і споживачів) подала скаргу до антимонопольного управління та 104 прокуратур із метою встановити, чи є така практика правопорушенням, таким як шахрайство або недобросовісна торгівельна практика".
У комісії вважають, що зміна кількості товару, який продається, зі збереженням незмінної форми та розміру упаковки є щонайменше підозрілою практикою і, безумовно, вводить в оману споживачів.
Чому виробники вдаються до шрінкфляції
"Зменшення об'єму упаковки або кількості товару – це стратегія, до якої виробники часто вдаються через зростання витрат на сировину, логістику чи виробництво. З погляду маркетингу такі зміни дозволяють уникнути прямого підвищення ціни, що може відлякати покупця", – каже маркетолог з 15-річним досвідом управління брендами Наталія Головачко.
Водночас експертка зазначає, що така стратегія не завжди є виправданою і може підірвати довіру споживачів.
"З одного боку, велика упаковка, навіть якщо продукту в ній лише третина, може створювати ілюзію вигоди чи преміальності. Але з іншого боку, коли споживач розуміє, що його вводять в оману, це призводить до розчарування, зниження лояльності та втрати довіри до бренду. Тому, хоча шрінкфляція може бути тимчасово виправданим кроком, у довгостроковій перспективі важливо шукати прозоріші рішення, щоб зберегти довіру споживачів", – каже Наталія Головачко.
Що змінить новини законопроєкт про цінники
Наприкінці грудня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про внесення змін до Закону України "Про захист прав споживачів" щодо вдосконалення інформування споживачів про ціни на товари з метою імплементації Директиви 98/6/ЄС Європейського парламенту та Європейської Ради про захист прав споживачів при зазначенні цін на товари, що пропонуються споживачам. Він передбачає, що продавець (виконавець) зобов'язаний зазначати на цінниках та в інших формах представлення інформації про:
- ціну за один кілограм, один літр – для всіх харчових продуктів;
- ціну за кілограм або тонну – для товарів, які продаються на вагу;
- ціну за метр квадратний – для товарів, які продаються за площею;
- ціну за метр – для товарів, які продаються за довжиною;
- ціну за літр або кубічний метр – для товарів, які продаються на об’єм.
Відповідно до законопроєкту, ціна за одиницю продукції не зазначатиметься, якщо вона ідентична ціні продажу продукції. Якщо товар або харчовий продукт продаються на вагу, суб’єкт господарювання зазначає лише ціну за одиницю маси товару або харчового продукту.
У документі також уточнено, що ціна товару не може бути виконана шрифтом меншого розміру, ніж ціна за одиницю продукції. А ціна за одиницю продукції не може бути виконана шрифтом меншим за половину розміру ціни товару.
На думку Наталії Головачко, вимога вказувати ціну за одиницю ваги чи об’єму, передбачена в цьому законопроєкті, стимулюватиме компанії до чеснішої конкуренції та формування прозорого ринку.
- Актуальне
- Важливе