Другий Святвечір за новим календарем: звичаї та традиції

Більше про свято розповість "Еспресо.Захід".

5 січня українці відзначають Надвечір'я Богоявлення, який у народі називають другий Святвечір або Голодна кутя. Як і в різдвяний Святвечір, увесь день дотримуються посту, а ввечері родини збираються за святковим столом і споживають пісні страви. У храмах освячують воду, яку потрібно надпити під час святої вечері. Діти ходять щедрувати від хати до хати.

За юліанським або ж "старим" календарем другий Святвечір припадав на 18 січня. За новоюліанським або ж "новим" календарем, на який УГКЦ та ПЦУ перейшла з 1 вересня 2023 року, дата свята змістилася на 13 днів раніше. Відтак тепер Надвечір'я Богоявлення відзначаємо 5 січня.

Читайте також: Які свята українці відзначатимуть у січні

Традиції другого Святвечора

Цього дня у храмах здійснюється велике освячення води. Перед вечерею господар окроплює свяченою водою усіх присутніх та дім. Вода, освячена в навечір'ї Богоявлення – "вечірня вода" – вважалася святішою, ніж з Водохреща.

Так само, як і в різдвяний Святвечір, цього дня християни дотримуються посту, а ввечері родини збираються за святковим столом з пісними стравами. До сходу першої зірки на небі віряни лише п’ють освячену воду. Перед вечерею обов’язково моляться. Знову, як і на Святвечір, кладуть сіно на стіл і ставлять дідуха на покуття. Цю вечерю називають Голодною кутею, оскільки страв на столі переважно менше, ніж на Святвечір. У деяких регіонах України, зокрема на Галичині, її називають Щедрим вечором.

Готують зазвичай кутю, узвар, вареники, капусту, рибу, голубці.

Цього вечора і наступного дня, на Водохреща, крім колядок, лунають також щедрівки.

А вранці, на Богоявлення, віряни йдуть на святкову літургію, яка завершується великим освяченням Йорданської води. Наш народ із давніх-давен любить Йорданське водосвяття і вірить у велику силу освяченої води та зберігає її у домівках.

Читайте також: У Горіховому гаю вперше за 10 років не буде організованої Йорданської купелі: у чому причина

Звичаї й обряди другого Святвечора

Після завершення вечері колись був поширений звичай розстрілювали кутю з рушниць або "проганяти" її за допомогою іншого ритуального шуму. Запорозькі козаки подекуди після другого Святвечора стріляли з гармат та іншої зброї.

Уже геть ввечері, як стемніє, виносили з хати "дідуха", несли його на вигін або в садок і палили: пускали на "теплий дух". Це – символічне палення зими, щоби "покинути кожух" та накликати весну. 

Дівчата в цей вечір ворожили: збирали зі столу ложки після вечері і йшли на поріг тарабанити ложками і примовляли – "де пес забреше, туди заміж піду!"

Після Йордану жінки цілий тиждень не прали на річці, аж поки свячена вода знову не "перетвориться" на звичайну.

У наступні дні після Водохреща священник ходив по хатах і окроплював їх.

Другий Святвечір на Галичині

На Галичині Голодну кутю зазвичай називають Щедрим вечором. Щедрувати ходять здебільшого дівчата. Хоча інколи – навпаки. Дівчата сидять вдома і чекають на щедрівників-хлопців. А хлопці щедрувати йдуть лише під вікно тієї хати, де є доросла дівчина.