"Списав" майже 94 млн грн пені: експосадовцю Міноборони вручили підозру у справі Гринкевичів

Про це повідомляють у Державному бюро розслідувань.

Зауважимо, у початковій редакції повідомленні від ДБР йшлося про посадовця Міноборони, але згодом цю інформацію відредагували, вказуючи, що йдеться про колишнього чиновника. 

За словами громадського активіста,  керівника Центру протидії корупції Віталія Шабуніна, йдеться про Максима Гриценка. Повідомлення. що він, мовляв, займає посаду директора департаменту фінансові Агентства оборонних закупівель, не відповідає дійсності, – написав Шабунін.

"Це неправда. В АОЗ це одразу офіційно спростували. Максима Гриценка було звільнено з АОЗ ще у вересні, а працював він там аж два тижні", – йдеться у його дописі.

У чому підозрюють експосадовця

У 2023 році підконтрольні бізнесмену підприємства уклали договори з Міністерством оборони України на постачання військового одягу. Зокрема, компанії підписали 23 угоди на понад 1,5 млрд грн.

При цьому, на момент укладання договорів, підконтрольні львівському підприємцю товариства не мали ані власних виробничих можливостей, ані домовленостей з іншими компаніями для забезпечення належного виконання угод.

Для уникнення нарахування штрафних санкцій або їх суттєвого зменшення ділки звернулися до тимчасово виконуючого обов’язки директора профільного Департаменту Міністерства оборони України. Вони просили перерахувати виставлені штрафні санкції за порушенням термінів постачання товарів.

Тодішній посадовець у порушення норм укладених раніше договорів, необґрунтовано та безпідставно уклав додаткові угоди, якими продовжив строки постачання товарів, у тому числі по договорах, які вже повністю виконані.

Через дії т.в.о. директора Департаменту, виставлені штрафні санкції безпідставно зменшені з майже 98 млн грн до 4,5 млн грн, тобто на 93,5 млн грн.

Експосадовцю повідомили про підозру у зловживанні владою або службовим становищем. Санкція статті передбачає покарання у вигляді до шести років позбавлення волі.

Як ми вже писали, у жовтні  ДБР завершило розслідування про закупівлю неякісного одягу фірмою львівського бізнесмена Гринкевича

Що відомо про справу Гринкевичів 

Львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича затримали працівники ДБР за спробу дати хабар в $500 тис. одному із керівників Бюро. Компанії, зареєстровані на членів сім'ї Гринкевича, підозрюють в махінаціях з закупівлями для Міністерства оборони на 1,5 мільярда гривень.

Згодом стало відомо, що пов’язані з Гринкевичем компанії постачали Міноборони бронежилети й шоломи за завищеними цінами. 

АРМА знайшло в Гринкевичів та їхнього оточення елітні авто, нерухомість і зброю. За інформацією відомства, Ігор Гринкевич та його спільники обвинувачуються у заволодінні бюджетними коштами в особливо великих розмірах.

Печерський суд оприлюднив подробиці затримання бізнесмена Гринкевича, а в ДБР розповіли, на якому етапі перебуває справа.

17 січня Державне бюро розслідувань оголосило підозру членам злочинної організації під керівництвом львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича, які завдали збитків державі на майже мільярд гривень

22 січня Державне бюро розслідувань затримало в Одесі Романа Гринкевича 

Згодом у рослідуванні Громадському йшлося, що дружина Гринкевича, аби захистити квартири в Києві та Львові від арешту, передала їх під заставу. Такою ж схемою наче скористалася і Соня Морозюк.

13 лютого ДБР повідомило, що отримало ухвалу на арешт трьох квартир та земельної ділянки екснаречної Романа Гринкевича Морозюк. ЗМІ повідомили, що імовірними співучасниками у справі Гринкевичів є два львівські підприємства зі спільним директором.

Журналісти-розслідувачі оприлюднили список арештованого майна родини львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича, підозрюваного у розкраданнях на закупівлях Міністерства оборони.

Застереження: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.