У ДБР завершили розслідування про закупівлю неякісного одягу фірмою львівського бізнесмена Гринкевича

Про це повідомляють у Державному бюро розслідувань.

Очолив оборудки підприємець зі Львова, який залучив до неї свого сина та інших осіб. Підконтрольні їм компанії уклали у 2023 році договори з Міноборони на постачання військового одягу на суму понад 1,8 млрд грн.

Протягом 2023 року за зазначеними договорами Міноборони отримало одягу на суму майже 1,2 млрд грн.

Поставлене майно, відповідно до висновків експертиз, не відповідало технічним вимогам договорів через свою низьку якість та не могло використовуватися за своїм цільовим призначенням. Через це збитки держави склали 1 млрд 167 млн гривень.

Як ми писали раніше, підприємець намагався підкупити одного із керівників Головного слідчого управління ДБР. За 500 тис. доларів США він просив організувати повернення майна, яке перебуває на території митного поста "Чайки" Київської митниці. Під час передачі коштів його затримали правоохоронці. Наразі обвинувачений перебуває під вартою", - йдеться у повідомленні.

Що відомо про справу Гринкевичів 

Львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича затримали працівники ДБР за спробу дати хабар в $500 тис. одному із керівників Бюро. Річ у тім, що компанії, зареєстровані на членів сім'ї Гринкевича, підозрюють в махінаціях з закупівлями для Міністерства оборони на 1,5 мільярда гривень.

Згодом стало відомо, що пов’язані з Гринкевичем компанії постачали Міноборони бронежилети й шоломи за завищеними цінами. 

11 січня стало відомо, що суд арештував майно і рахунки компаній бізнесмена Гринкевича. Правоохоронці також отримали висновки експертів, які встановили, що вся поставлена продукція компаніями Гринкевича на потреби МОУ у 2023 році, не відповідає якісним характеристикам та неможлива для використання військовослужбовцями ЗСУ.

АРМА знайшло в Гринкевичів та їхнього оточення елітні авто, нерухомість і зброю. За інформацією відомства, Ігор Гринкевич та його спільники обвинувачуються у заволодінні бюджетними коштами в особливо великих розмірах.

Печерський суд оприлюднив подробиці затримання бізнесмена Гринкевича, а в ДБР розповіли, на якому етапі перебуває справа.

17 січня Державне бюро розслідувань оголосило підозру членам злочинної організації під керівництвом львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича, які завдали збитків державі на майже мільярд гривень

22 січня Державне бюро розслідувань затримало в Одесі Романа Гринкевича - одного з підозрюваних у справі про закупівлю неякісного військового одягу для потреб ЗСУ. Пізніше Печерський районний суд Києва відправив його під варту на 2 місяці із можливістю застави у 500 млн грн.

Адвокати Романа Гринкевича подали апеляцію на ухвалу суду про запобіжний захід.

Згодом у рослідуванні Громадському йшлося, що дружина Гринкевича, аби захистити квартири в Києві та Львові від арешту, передала їх під заставу. Такою ж схемою наче скористалася і Соня Морозюк.

12 лютого у ДБР озвучили подробиці справи Гринкевичів і розповіли, яке майно арештували. 

13 лютого ДБР повідомило, що отримало ухвалу на арешт трьох квартир та земельної ділянки екснаречної Романа Гринкевича Морозюк.

ЗМІ повідомили, що імовірними співучасниками у справі Гринкевичів є два львівські підприємства зі спільним директором.

23 лютого львівському бізнесмену Ігорю Гринкевичу, який фігурує у справі про постачання неякісного одягу та білизни для ЗСУ, продовжили запобіжний захід до 29 березня. 14 березня Печерський районний суд Києва частково задовольнив клопотання прокурора і залишив Роману Гринкевичу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17 квітня. При цьому розмір застави суд зменшив до 469 млн грн. 12 квітня сина львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича, Романа, якого підозрюють у корупції, Печерський районний суд Києва залишив під вартою ще на два місяці і зменшив розмір застави із 469 до 393 млн грн.

Журналісти-розслідувачі оприлюднили список арештованого майна родини львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича, підозрюваного у розкраданнях на закупівлях Міністерства оборони.

Застереження: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.