Там роблять пародію: чому родина генерала Шухевича критикує міський проєкт відбудови музею, навіть після відходу архітекторів

У ніч на 1 січня 2024 року російський безпілотник знищив музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича у Львові. 

Відновлення музею офіційно розпочалося 13 березня 2026 року. Згідно з графіком робіт, до кінця червня будівельники планували завершити зведення каркаса споруди та накрити її дахом. На річницю з дня народження Шухевича 30 червня у Львівській міськраді заявили, що пам’ятка відбудована на 40%. 

У березні з проєкту вийшла архітектурна компанія, яка перемогла на конкурсі ідей з відбудови музею через те, що її рішення надто сучасні рішення не влаштовували істориків та родину Шухевича. Міська влада зобов'язалася відбудувати хату-музей у вигляді, максимально наближеному до початкового, але вже зараз родичі Шухевича вказують, що будівництво рухається із великими відхиленнями від оригінального планування.

Музей Шухевича у Львові, розбір завалів, фото: Андріана Стахів

Член Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини, історик Микола Посівнич розповів, що наразі у музеї вимурували несучі стіни, встановили залізні балки для основи даху, а також збудували бомбосховище та господарські приміщення.

Зять Романа Шухевича Максим Трильовський, який побував у зруйнованому музеї 30 червня, підтвердив факт зведення стін та укриття, проте назвав будівництво бомбосховища недоцільним, аргументуючи це відсутністю великих скупчень людей на території музею. 

Чому архітектор-переможець вийшов з проєкту

Ще 30 березня архітектурна студія Guess Line Architects, яка перемогла у всеукраїнському конкурсі на відновлення музею, оголосила про вихід із проєкту. У студії заявили, що більше не можуть брати участь у його реалізації, оскільки ухвалені рішення суперечать їхньому авторському задуму.

Архітектори наголосили, що, попри численні погодження та доопрацювання, їхній проєкт так і не був затверджений. За їхніми словами, на основі розробленої ними наукової та проєктно-кошторисної документації створили інший варіант проєкту, який зрештою отримав необхідні погодження.

Натомість керуючий справами виконавчого комітету Львівської міської ради Євген Бойко пояснив, що зміни до проєкту були внесені після рекомендацій Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини. Саме вона наполягла на тому, щоб музей максимально точно відтворили у вигляді, який він мав до російського удару, а не реалізовували сучасну архітектурну концепцію, запропоновану авторами конкурсного проєкту.

Микола Посівнич наголосив, що рішення Консультативної ради було пов’язане з бажанням максимально відновити зруйновану пам’ятку.

“Вони (архітектурна студія – ред.)  хотіли втілити власний мистецький проєкт. Це була б не відбудова історичної пам'ятки, а створення фактично нового музейного простору”, – пояснив Посівнич.

Площа музею збільшиться в половину

Затверджений оновлений проєкт передбачає повернення будівлі до її первісного вигляду. Реставратори відтворять другий поверх за історичними кресленнями, очистять фасад від пізніших нашарувань, а перший поверх залишать відкритим простором. Також поруч зведуть нову будівлю з навчальним залом та укриттям, що збільшить загальну площу музею майже на 50%.

Зокрема, проєкт передбачає відновлення озера поруч з музеєм та встановлення доступних вуличних меблів. Сам простір має бути інтегрований у концепцію розбудови пам’ятки. 

нинішній вид озера, яке збираються відновити, фото: Еспресо

У травні під час розчищення фундаменту робітники виявили біля входу раніше невідому криївку — обкладене камінням приміщення розміром глибиною два метри Знайдену криївку відновлять і зроблять частиною експозиції разом із уже відомою криївкою між першим і другим поверхами.

Ще одним елементом відновленого музею стануть дерев'яні сходи, які збереглися після влучання на 70%. Саме на них 5 березня 1950 року Роман Шухевич прийняв свій останній бій.

Як пояснив Посівнич, головним завданням залишається відновити вцілілі рештки музею.

"Головне — зберегти те, що вціліло. Це сходи, другий поверх, де загинув Роман Шухевич, також має бути відновлена криївка. Сходи мають бути представлені в експозиції як основний експонат. Також потрібно зберегти погруддя Шухевича, основні елементи та декор, адже це пам'ятка архітектури місцевого значення. Фасад, декор і балкон мають бути збережені", – розповів член Консультативної ради. 

Водночас зять Шухевича Максим Трильовський стверджує, що після виходу студії проєкт фактично не змінили, а лише "причесали". 

Критика проєкту родичами Романа Шухевича

Максим Трильовський не погоджується із заявами про точне відновлення пам'ятки. За його словами, до руйнування музей був повністю оцифрований і всі матеріали для реставрації збереглися, проте новий робочий проєкт містить відхилення від оригінального планування.

Як зазначає Трильовський, замість відтворення автентичної будівлі фактично зводять нову конструкцію.

Окрему увагу він акцентує на долі дерев'яних сходів. Згідно з планом, який йому продемонстрували підрядники, закрито історичної сходової клітки з дверима не буде. Натомість автентичні сходи планують підвісити у відкритому залі як окремий експонат. "Я тільки глянув: а де двері до сходової клітки? Сходової клітки нема. Вони просто беруть сходи і підвішують до стелі на дротах. Оті сходи, які там є, обгоріли, на них кров Шухевича. А їх вішають на гачку, як зразок. Я просив: хоч би лишіть ті сходи на тому місці, де вони були", — зазначає Максим Трильовський.

сходи музею Романа Шухевича, фото: Романа Балука для Львівської міської ради

Також він вказує на невідповідність у проєктуванні криївки на другому поверсі. В оригінальному будинку вона мала вигляд подвійної дерев'яної перегородки, яка починалася одразу за дверима та майданчиком, що робило її непомітною для тих, хто заходив. У новому проєкті цей простір змінено: "Там пародія зроблена. Вони просто до стіни приставили шматок стінки і кажуть: оце імітує криївку".

• У ніч на 1 січня 2024 року унаслідок влучання уламків дронів у музеї Романа Шухевича у Львові виникла пожежа, внаслідок чого будівля була повністю зруйнована. На щастя, найцінніші експонати музею Шухевича у Львові, а це близько 600 одиниць, ще на початку повномасштабного вторгнення РФ перенесли в безпечне місце. Однак, втрачені усі предмети побуту, що пов’язані з діяльністю Шухевича