Львів у понеділок, 6 липня, попрощається із двома полеглими воїнами

У понеділок, 6 липня, Львів попрощається з військовослужбовцями Володимиром Марущаком та Михайлом Кундиком, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів

Зміст

Про це повідомили в Львівській міській раді.

Чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Михайла Кундика поховають на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 (вул. Пасічна), а Володимира Марущака — на Сихівському кладовищі.

Про воїнів

Володимир Марущак (19.02.1987 — 02.07.2026) — львів’янин.

фото: ЛМР

Навчався у львівській школі №82, а згодом здобув освіту у Львівському торговельно-економічному університеті за спеціальністю "Митна справа".

Працював у пункті пропуску "Шегині — Медика" митного поста "Мостиська" Львівської митниці, у 2014 році виконував службові обов’язки на митному посту в Херсоні. Згодом працював у ДП "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького".

За словами рідних, був щедрим, турботливим і товариським. Захоплювався шахами, мав звання майстра спорту, брав участь у міжнародних змаганнях, навчав дітей грі в шахи. Також любив риболовлю та відпочинок на природі.

Після початку повномасштабного вторгнення став на захист України. Служив у складі 3-го прикордонного загону імені Героя України полковника Євгена Пікуса Державної прикордонної служби України, виконував бойові завдання на Луганському напрямку.

Був нагороджений численними відзнаками.

У захисника залишилися батьки, дружина, донька, родина, друзі та побратими.

Михайло Кундик (08.04.1979 — 19.03.2025) — уродженець села Савчин Львівської області.

фото: ЛМР

Навчався у Савчинській загальноосвітній школі, а професію слюсаря-сантехніка здобув у Славутському професійному ліцеї. Працював сантехніком за кордоном.

Рідні згадують Михайла як добру, щиру, працьовиту й життєрадісну людину. Він був люблячим чоловіком і турботливим батьком, захоплювався кулінарією та любив відпочинок на природі.

Із початком повномасштабної війни добровільно став на захист України. Воював у складі 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, боронив державу на Південно-Слобожанському та Донецькому напрямках.

У Героя залишилися дружина, двоє синів, п'ять сестер, п'ять братів із сім'ями, хрещені батьки, похресники, родина, друзі та побратими.