"Тотальна бусифікація". Чи дійсно проблема така страшна, як її описують

"Еспресо.Захід" детальніше розповість про таке явище, як бусифікація, наскільки воно масштабне, і що про це думають військові.

"Ми не Росія, і що більший тиск, то більший опір"

"Бусифікація" – це новий термін і явище в українському суспільстві, про яке ми дуже часто чуємо зі ЗМІ, а ще частіше з соцмереж. Відтак "бусифікацією" слід вважати ситуацію, коли українців насильно завантажують в автобус, позбавляють зв'язку, забезпечують експрес ВЛК та направляють на полігон в межах кількох днів. 

Соломія Бобровська, нардепка та членкиня парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, вважає, що так звана бусифікація є лише одним з компонентів, що руйнують усі здобутки наших Збройних Сил.

"Мені дуже прикро, що за 2,5 року ми на комітеті не можемо зрушити з місця тему не лише несення відповідальності за силовий примус до мобілізації, а й зміни розуміння Генерального штабу й управління персоналом, що такі речі руйнують довіру до них в першу чергу, до мобілізації в другу чергу. Ну і ми не Росія, у нас така історія не працює. І що більше буде сили, то більше буде опору" – коментує нардепка "Еспресо.Захід".

Соломія Бобровська додає, що закон про мобілізацію почасти був компромісом, аби уникнути негативних дій працівників ТЦК.

"Була домовленість у травні, що ми даємо закон про мобілізацію, а натомість припиняються насильницькі дії. А за останній місяць-два, насильства пішло просто в рази більше: це викрадення людей, коли забирають телефон, відключать зв'язок, знаходять людей неживими й т.д. Та всі ж прийшли з цивільного життя, де люди мали певні свої посади, голову на плечах. Так не робиться, і мені дуже прикро, що армія переступає цю межу", – каже вона. 

Працівники ТЦК не можуть затримувати людей

Адвокатка Алла Школьна розповіла нам, які найчастіше порушення під час "бусифікації" спостерігала, адже виїжджала на такі виклики раніше.

"Насправді не можна забирати мобільний телефон, тому що людина повинна бути на зв'язку зі своїми рідними. Якщо вона пропадає, то є підстави для звернення в поліцію у зв'язку з тим, що особа зникла. 

Так само, якщо людину зупиняють і вона не оновила дані чи перебуває у розшуку, працівники ТЦК не можуть її затримати. Це має робити поліція. Якщо ТЦК затримує людину, то такі дії є неправомірними. Має бути протокол затримання, а його скласти може лише поліція", – розповідає вона.

Адвокатка додає, що лише після протоколу затримання поліція може відвезти людину до ТЦК.

Як зазначає Алла Школьна, незаконним є і недопуск адвоката до його клієнта. 

"Кожна людина має право на правову допомогу, ми ж цивілізована держава", – коментує Алла Школьна.

Як "бусифікація" впливає на мобілізацію

Через методи роботи представників ТЦК в окремих областях, результативність мобілізації знизилася. Таку думку раніше висловила народна депутатка Соломія Бобровська. 

Проте насправді важко визначити прямий вплив, адже для цього потрібна хоча б якась статистика:

"Я вважаю, що дуже важко визначити, як бусифікація прямо впливає на мобілізацію людей. Статистику таку Генеральний штаб не веде. Понад те вони намагаються уникати цієї теми або ж мати більше претензій до населення, ніж до працівників ТЦК".

Своєю чергою адвокатка Алла Школьна каже, що такі дії працівників ТЦК дуже демотивують населення.

"Не тільки бусифікація, а й рейди демотивують населення. Крім того, це підриває авторитет Збройних Сил. Люди наслухаються історій і бояться, доходить до самогубств. Ми ж розуміємо, що часто на людей чинять тиск, у тому числі психологічний. Має бути нормальна комунікація з людьми", – коментує вона.

І народна депутатка, і адвокатка при цьому звертають увагу на те, що не можна всю провину класти лише на ТЦК.

"Є багато людей, які свідомо ігнорують обов'язок оновити дані. Ми розуміємо, що коли така людина не оновила дані і її зупиняють, тоді починається багато моментів, і з боку працівників ТЦК, і з боку цих несвідомих громадян", – каже Алла Школьна.

Соломія Бобровська ж додає, що насправді це "палиця з двома кінцями":

"Я не буду робити святими людей, які тікають, ухиляються і шукають підстави, аби не йти в армію. Але я й не буду виправдовувати "тецекашників" за насильницькі дії. І ті, і ті роблять неправильно. Як зробити цей суспільний договір адекватним? Думаю, це вже неможливо. Ми задавнили цю проблему".

Закарпаття – лідер насильної мобілізації

Членкиня парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Соломія Боровська також розповіла, що в Україні є області – лідери з насильницької мобілізації.

Так, зі слів нардепки, це Закарпатська, Одеська та Чернівецька області. Звичайно, випадки бусифікації трапляються всюди, але саме в цих трьох областях їх фіксують найбільше.

"До прикладу, Закарпаття не мобілізовує своїх. Вони зупиняють на блокпостах і забирають тих, хто до них приїжджає. В них є план, от вони його так і виконують. Хоча Закарпаття – один з найбільш населених сьогодні регіонів. Чомусь Херсон же мобілізує, чи Харківщина мобілізує, чи Донеччина, а що відбувається тоді на Закарпатті? Наголошую, що бусифікація є всюди, просто в окремих областях її дуже багато", – коментує вона.

Чому в ТЦК надають перевагу рейдам, а не користуються базами даних

У ТЦК та СП є доступ до всіх баз даних. Постанова Кабінету Міністрів України №932 запровадила новий механізм автоматичної передачі даних між державними реєстрами для актуалізації інформації про військовозобов’язаних громадян. Це дозволяє ТЦК отримувати повні дані про всіх чоловіків, які підлягають військовому обліку. Бази даних, теоретично, мали б оптимізувати процес мобілізації та якісніше підбирати особовий склад.

"Еспресо. Захід" запитав у Львівського обласного ТЦК та СП, чому попри такий інструмент, працівники ТЦК все ж проводять такі масові рейди.

"Основні функції ТЦК та СП полягають у мобілізації військовозобов’язаних громадян України на військову службу. Щоб це зробити, потрібен безпосередній прямий контакт з громадянином. Для цього громадянин повинен з’явитися у ТЦК та СП. "Доступ до баз даних" цього не вирішує жодним чином", – відповіли у пресслужбі ТЦК та СП.

Крім того, там додали, що оптимізувати процес мобілізації мають самі військовозобов’язані. Тоді потреби у рейдах не буде:

"Можливість оптимізації роботи можуть забезпечити самі військовозобов’язані громадяни України, прибувши в ТЦК та СП, в якому стоять на обліку. Це спростить роботу ТЦК з доведення й нагадування громадянам про їхній конституційний обов’язок захищати країну".

Держава змушена використовувати свою монополію на силу

Військовий, рекрутер Сил безпілотних систем, а в минулому депутат Львівської міської ради Ігор Шолтис у коментарі "Еспресо.Захід" розповів, що армії потрібен людський ресурс і в громадянина є не лише права, а й обов’язки. Він додає, що ми маємо розуміти природу людини. Не кожен з нас є пасіонарною особистістю, яка готова пожертвувати особистими інтересами та комфортом задля колективного блага, в умовах російсько-української війни йдеться про українську державність.

Проте це не звільняє від обов'язку:

"У держави є чіткий план і потреба саме людського ресурсу. Я не можу сказати, зі своєї точки зору, що забезпечення Сил оборони є на якомусь низькому рівні, але для оперування певними засобами і для розвитку нам потрібен людський ресурс. Тому, коли люди відмовляються добровільно оновити свої дані, відмовляються приходити в центри комплектування, тоді держава мусить використовувати свою монополію на силу і залучає таким чином людей до армії. Чи негативне це явище? Не скажу так. Негативно те, що величезна кількість людей опиняється в Силах оборони без мотивації".

Як приклад військовий наводить ситуацію з концертом "Океану Ельзи" в Києві. Тоді на нього завітали представники ТЦК з поліцією та перевіряли у військовозобов’язаних документи. 

"Чи бачили ми звідти відео, де працівники ТЦК силовим методом когось затримали? Ні. Було кілька випадків, де шанувальники Вакарчука агресивно поводилися і їх було затримано. Тобто який з цього висновок? Якщо вас перевіряє центр комплектування та просить надати відповідні документи й ви добровільно виконуєте їхні прохання, то все буде гаразд", – каже Ігор Шолтис.

Він також додає, що працівники ТЦК – це також такий собі зріз нашого суспільства, і серед них можуть бути різні люди:

"Я знаю багато адекватних людей з ТЦК, але я впевнений, що багато хто знає і не дуже притомних представників".

З усієї України є приблизно 1800 звернень про порушення прав

"Еспресо.Захід" також поговорив з омбудсменом на Львівщині, представником уповноваженого з прав людини Тарасом Подвірним щодо проблеми насильницької мобілізації.

З його слів, зі всієї України станом на 15 жовтня до уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця надійшло близько 90 тис. звернень. З них лише близько 1800 стосуються мобілізації.

"І лише 20% з тих 1800 звернень розглядає Офіс омбудсмена, бо підтверджується підозра на порушення прав людини", – розповів Тарас Подвірний. 

Представник уповноваженого зазначає, що, згідно зі статистикою, ситуація не така критична, як це показують подекуди в інфопросторі.

"У нас найбільше звернень якраз було про те, що фактично не проходили громадяни ВЛК, їм зразу ставили довідку про те, що вони ознайомлені з результатами військово-лікарської комісії. Тоді ми забезпечуємо право людини на дотримання процесу мобілізації й сприяємо нормальному проходженню ВЛК. Але були випадки, коли людина скористалася цим і на повторне проходження ВЛК не прийшла", – коментує він.

На Львівщині адвокати та ТЦК налагоджують комунікацію

Тарас Подвірний також розповів, що між Радою адвокатів та низкою структур відбувся круглий стіл, де обговорювали проблемні питання щодо мобілізації:

"Там ми обговорили проблемні моменти, які можемо вирішити локально. У зустрічі брали участь 25 суб’єктів. Це представники ГУНП, Департаменту з прав людини Національної поліції України, Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, керівництво патрульної поліції, представник обласної військової адміністрації, представники ТЦК тощо".

Спільно вдалося напрацювати низку рішень і вже наприкінці листопада знову буде робоча зустріч, аби обговорити проміжні результати:

"Вважаю, що ми можемо бути прецедентом для інших областей. Ми напрацювали декілька пропозицій. У першу чергу це кімната для зустрічі з адвокатом у кожному ТЦК, далі – пам'ятка для затриманого з його правами, наступне – це якісна робота гарячої лінії обласного ТЦК, тренінги та просвітницькі заходи для працівників ТЦК, впровадження системи відеоспостереження й т.д.", – резюмує представник уповноваженого з прав людини на Львівщині Тарас Подвірний.

Читайте також: Мобілізація у листопаді: чи відновлять бронювання і хто матиме право на відстрочку