На межі виживання можуть опинитись тисячі людей міст-супутників ТЕС, – селищний голова Добротвора

Наслідки російських ударів по теплових станціях відчувають усі українці. Але для таких громад, як Добротвір чи Бурштин, руйнування ТЕС – це не лише світло за графіком. Це й центральне тепло- і водопостачання, яке вони отримували безпосередньо від електростацій, а також робочі місця. Як оговтується Добротвірська громада після руйнування електростанції та чи матимуть мешканці селища взимку тепло та гарячу воду, "Еспресо.Захід" розповів голова громади Тарас Келеберда.

Яка частина мешканців Добротвора отримували теплопостачання та гарячу воду від електростанції?

Добротвірська теплова електростанція для нашої громади на сьогодні є безальтернативним надавачем послуг з централізованого теплопостачання, гарячого, холодного водопостачання та водовідведення. До системи централізованого теплопостачання підключені 194 житлові будинки, з яких 61 багатоповерхівка та 133 будинки приватного сектору, а також 94 будівлі, в яких розташовані комунальні та комерційні установи й організації.

Чи мають вони зараз гарячу воду?

Наразі через критичні пошкодження внаслідок ворожих ракетних обстрілів, Добротвірська ТЕС не працює та об’єктивно не має можливості надавати послугу з гарячого водопостачання. Енергетики роблять усе можливе для якнайшвидшого відновлення обладнання. Проте, за інформацією підприємства, відновлення займе дуже багато часу, і навіть до кінця поточного року ТЕС не буде мати змоги повноцінно відновити все те, що зазнало руйнувань.

Фото: DREAM.ua

У селищі Добротвір є 61 багатоповерхівка 

При цьому терміни напряму залежать від залученості до цього процесу державних інституцій, зовнішніх партнерів, донорів, фондів, які працюють, щоб допомагати відновленню енергетики.

Окрім того, зберігається висока ймовірність продовження ворожих обстрілів енергетичних об’єктів, що може мати суттєвий негативний вплив на сталість не тільки електропостачання, а й на тепло- та водопостачання Добротвірської громади протягом осінньо-зимового періоду.

Вартість децентралізації системи тепло- і водопостачання Добротвору оцінюють у 144 млн грн. Що саме потрібно зробити, аби мешканці багатоповерхівок були з теплом взимку? 

Сума, яку ви озвучили, – це орієнтовна вартість технічних рішень, яку визначили залучені експерти. Ці рішення мають забезпечити децентралізовану альтернативну чи резервну систему теплопостачання та енергозабезпечення у Добротворі, а також мінімізують ризики припинення енергопостачання та дозволять швидко реагувати на аварійні ситуації, забезпечуючи населення та критичну інфраструктуру необхідною енергією.

Що встигнете зробити до початку опалювального сезону?

У нас є чітке бачення, що потрібно робити. Намагаємося працювати максимально швидко, щоб до зими встигнути зробити якомога більше. Але тут багато залежить не тільки від селищної ради, а й від швидкості, з якою зможуть рухатись наші партнери – державні інституції, міжнародні донори, представники експертного співтовариства, підрядні організації та інші.

Звідки плануєте залучати кошти на цей проєкт, адже це величезна сума для невеликої громади? 

У нашому місцевому бюджеті коштів на реалізацію такого масштабного проєкту, звичайно, немає. Тому звертаємося до органів виконавчої влади всіх рівнів, а також міжнародних донорських організацій з проханням допомогти нашій громаді уникнути техногенної катастрофи взимку, коли на межі виживання можуть опинитись тисячі людей, у тому числі – дітей, людей похилого віку, з інвалідністю, важкохворих пацієнтів лікарні та інших соціально незахищених прошарків населення.

Наскільки активно допомагає розв'язати проблему з тепло- та водопостачанням обласна та центральна влада?

У нас всіх є чітке розуміння, що тільки спільними зусиллями ми зможемо впоратися з цими викликами. Маємо вже певні результати цієї роботи. На наше звернення відгукнулося Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ). 25 червня мав честь від Добротвірської громади підписати спільний меморандум з GIZ, Львівською обласною військовою адміністрацією та компанією ДТЕК Західенерго, структурним підрозділом якої є Добротвірська ТЕС. Цим документом ми закріпили наміри співпрацювати в пошуку можливостей швидкого реагування на енергетичні виклики та надання підтримки Добротвірській громаді.

Окрім цього, у Львівській обласній військовій адміністрації створено спільну робочу групу з питань сталого проходження опалювального сезону в Добротворі. До цієї робочої групи увійшли представники не тільки Добротвірської селищної ради й обласної військової адміністрації, а й Добротвірської ТЕС і фахові експерти, які надають нам необхідну консультативну, організаційну й експертну допомогу.

Для Добротвору, як і для Бурштина чи інших міст-супутників ТЕС, руйнування станцій – це не лише питання забезпечення теплом та електрикою. Це ще й наповнення бюджету, робочі місця. Скільки жителів громади працюють на електростанції чи пов’язаних із нею підприємствах?

Добротвірська селищна громада – монопрофільна, тобто життя громади значною мірою залежить від сталої роботи містоутворювального підприємства – Добротвірської ТЕС.

На станції працює близько 700 жителів громади, тобто близько 6% населення. Якщо подивитися на ці цифри з урахуванням членів родин енергетиків, то виходить, що майже кожен п’ятий мешканець Добротвора так чи інакше пов’язаний з роботою станції та гостро відчуває на собі, коли порушується сталість її роботи.

У Добротворі, як і в будь-якій іншій монопрофільній громаді, від сталої роботи містоутворювального підприємства завжди багато в чому залежить робота мікро-, малого та середнього бізнесу. Особливо це стосується дрібних підприємців, які працюють у сфері роздрібної торгівлі та надають різноманітні послуги мешканцям. Для них енергетики та члени їхніх родин – це постійні платоспроможні покупці та клієнти, а для місцевого бюджету – це додаткові податкові надходження.

Чи має Добротвір план виживання на випадок, якщо ДТЕК вирішить, що відновлювати ТЕС недоцільно?

Враховуючи стан української енергосистеми, коли кожен мегават на вагу золота, питання доцільності чи недоцільності відновлення знищеного ворогом енергетичного обладнання взагалі не стоїть.

Енергетики разом з Державною службою з надзвичайних ситуацій, службою відновлення, Міністерством енергетики та іншими інституціями важко працюють 24/7, щоб у домівках українців було світло, а взимку – ще й тепло. Органи місцевого самоврядування зі свого боку надають у цій роботі всю можливу допомогу. Це – наша спільна задача, всі це розуміють, і тому зараз ми єдині як ніколи.

Інше питання в тому, що відновлене обладнання може бути так само знищене під час чергового ракетного чи дронового нападу. І саме тому працюємо над створенням альтернативної децентралізованої системи тепло- та енергопостачання нашої громади.

Нещодавно ви очолили комітет монопрофільних громад Всеукраїнської асоціації громад. Як багато таких громад в Україні і що потрібно зробити, аби не допустити їх перетворення на депресивні райони?

Комітет з питань життєдіяльності монопрофільних громад у рамках Всеукраїнської асоціації громад було створено нещодавно, на початку червня цього року. Наша мета – об’єднати зусилля таких громад для розв’язання проблем, спричинених війною, а надалі – для розв'язання питань у період відбудови.

Так історично склалося, що монопрофільних громад в Україні доволі багато. Це не лише громади, в яких функціонують великі промислові підприємства – теплоелектростанції, вугледобувні шахти, металургійні заводи, а й історичні, курортні, гірські населені пункти. Їхній сталий розвиток також потребує прийняття відповідних окремих рішень, які ми, за підтримки Всеукраїнської асоціації громад, готові приймати.

Одним з головних завдань комітету, який мені довірили очолити мої колеги – міські голови, є, звичайно, підготовка до опалювального сезону 2024/25. Зокрема розв’язання питання забезпечення монопрофільних громад теплової генерації альтернативними джерелами енергії для надання безперебійного централізованого тепло- та водопостачання. Це дуже серйозний виклик для таких громад, як Добротвірська, Бурштинська, Слобожанська, Зеленодольська, Ладижинська тощо.  Ми як очільники громад розуміємо, що кожній громаді окремо буде вкрай важко впоратися з цими викликами, і тільки спільними зусиллями, завдяки обміну позитивним досвідом, зможемо їх подолати. Так само як і Добротвірська, інші громади йдуть шляхом співпраці з міжнародними партнерами, і всередині країни з різними сторонами, щоб максимально до зими встановити додаткові генеруючі потужності розподіленої генерації, адже великі станції – ціль номер один для ворога. Тому йдеться саме про газотурбінні, газопоршневі установки невеликої потужності.

Моя робота як голови буде спрямована на підтримку розв`язання проблемних питань на всіх рівнях влади, тісній співпраці з міжнародними організаціями та залученні ресурсів для покращення життєдіяльності монопрофільних громад.

Планується системна робота в рамках Програми справедливої трансформації вугільних регіонів, за підтримки уряду Німеччини та проєкту GIZ. Структурні зміни в монопрофільних вугільних громадах і громадах генерації полягатимуть в економічних перетвореннях, переході до більш стійких, стабільних, перспективних та екологічно чистих видів діяльності.