Річниця впровадження е-квитка у Львові: як вдалося і що ще не працює

"Еспресо.Захід" розповість історію впровадження е-квитка у Львові. Які ключові події стапилися та чого очікувати надалі. 

Коротка історія: як у Львові понад 10 років (НЕ)запускали е-квиток

11 грудня 2023 року у Львові нарешті запрацювала система е-квитка в усьому громадському транспорті. Хоча точніше казати "запрацювала безготівкова оплата проїзду", адже повний функціонал Автоматизованої системи оплати проїзду (АСОП) розгортали впродовж наступних місяців, та й досі ще не все вдалося запустити. 

Попри все, запуск е-квитка став для львів’ян фіналом понад десятирічного очікування. Адже про безготівкову оплату у Львові почали говорити ще з часів Євро-2012. Однак до справи взялися лише у 2014 році. Тоді створили першу поетапну програму з плановою реалізацією її у 2016-2017 роках. Оголосили конкурс на впровадження електронного квитка, визначили переможця. Та договір не підписали, адже у Львівській міській раді змінилися чиновники та концепція. 

Тому потрібен був час для створення нової групи відповідальних осіб, яка запрацювала аж влітку 2016 року. Найважливішим її досягненням стало підписання у листопаді 2016 року з ЄБРР умов договору про кредитування системи е-квитка у Львові на 10 млн євро. Хоча остаточно процедури отримання кредиту завершилися тільки у квітні 2017 року. Кредит підписали на 13 років.

У 2017 році декілька компаній були готові впровадити е-квиток у Львові. Обрали переможця, навіть підписали відповідний попередній договір з компанією-консультатном "iC consulenten" (Австрія), які за три роки мали б запустити систему, однак знову нічого не сталося. Адже у 2018 році стартував довгий простій у роботі з е-квитом у Львові. Тендер не відбувся і роботи гальмувалися. 

"Почався 2018 рік і сталося щось незрозуміле. Фактично від міського голови Львова Андрія Садового надійшли такі вислови, мовляв, ви не поспішайте, бо спершу маємо купити автобуси. А потім уже на нові автобуси будемо ставити е-квиток. Менеджери від ЄБРР, які приїжджали у Львів, чули це, і коли ми казали, щоб вони швидше перевіряли нашу документацію, то не поспішали: мовляв, для чого поспішати, якщо мер ще не хоче е-квитка?" – пояснював згодом екскерівник запровадження е-квитка у Львові Сергій Журбенко, який фактично став "батьком" львівського електронного квитка.

Читайте також: Якби Садовий і Білий не втручалися, е-квиток уже працював би, – Сергій Журбенко

Загалом період від 2017 по 2020 рік був часом постійних змін керівників пов’язаних з транспортним управлінням. Сам тендер тривав близько 1,5 року, та навіть після підписання угоди у грудні 2019 року з чесько-українським консорціумом компаній Mikroelektronika spol s r.o. та SoftServe – Municipal Technologies LLC, знадобилося ще чотири місяці, бо інші учасники подали скаргу в суд. Тому лише з березня 2020 року стартувала фактична робота з розгортання системи е-квитка у Львові. За умовами договору, е-квиток мав би повноцінно запрацювати до кінця 2021 року, та знову не судилося. 

Влітку 2020 року "чорна кішка" знову пробігла між чиновниками ЛМР, які відповідали за проєкт. Почалися внутрішні дискусії та скандали. По суті, Сергія Журбенка вигнали і Андрій Білий став одноосібно курувати проєктом е-квитка. Крім цього, стартував коронавірус і роботи у всьому світі сповільнилися. Все це призвело до того, що лише у квітні 2021 року у Львові почали встановлювати перші валідатори. 

Середина 2021 року пройшла під тінню чергових ротацій серед транспортних керівників міста. Пішов і Андрій Білий, який хотів стати директором новоствореного департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури ЛМР. Натомість восени на цю посаду обрали економіста Олега Забарила, який і став людиною, яка завершила багатостраждальний проєкт.  

Цікаво, що початок 2022 року львівська мерія розпіарила як початок роботи е-квитка. Тоді говорилося, що 13 січня – історичний день, коли запрацює е-квиток. Однак насправді це був лише перший день тестування системи, фактично початок так званого етапу навчання пільговиків, які отримали ЛеоКарт для безкоштовних поїздок. Потім почалася повномасштабна війна, і період "тестування пільговиків" розтягнувся на майже два роки. 

Детальніше про всю цю історію читайте в ексклюзивній статті - Десятилітня історія (НЕ)запровадження е-квитка у Львові. 

Старт роботи, який зіпсував збій у роботі Київстар

Перш ніж запустити роботу е-квитка в усьому транспорті міста, у Львові підняли тарифи за проїзд, які стали чи не найвищими в Україні. Адже, якщо пасажир вирішив розраховуватися готівкою, то повинен був платити 20 грн (тепер уже 25 грн), якщо банківською карткою - 15 грн. Найдешевше стало їздити за допомогою транспортної ЛеоКарт, яку потрібно було придбати за 60 грн. З нею поїздки коштували 13 грн. 

Читайте також: У Львові визнали, що запровадили найдорожчу в Україні готівкову оплату в транспорті

Тож 11 грудня 2023 року було важким днем для громадського транспорту Львова. Ні перевізники, ні водії не оцінили того, що в них почали забирати готівку, тому цього дня дуже багато транспорту просто не виїхало на маршрути. 

"Приватні перевізники, так, вони дійсно чинять певний опір, який проявляється зі сторони водіїв. У ці дні зі сторони приватних перевізників виїхало 75-80% транспорту. Але брак цих 20-25% львів’яни серйозно відчули у час пік", - сказав Забарило 14 грудня, виступаючи у програмі АНТИтокШОУ на Першому Західному.

Наступна проблема була в роботі самих валідаторів, які попри довгий період тестування, часто працювали некоректно. У перший же день у Львові 6 транспортних засобів зняли з маршрутів через несправні валідатори.

Та найбільшим викликом перших днів е-квитка у Львові стала масштабна хакерська атака РФ, яка призвела до проблем з роботою оператора "Київстар", чиї картки були в усіх валідаторах. Це був ще той квест, адже валідатори накопичували інформацію про валідації пасажирів, але не могли її вивантажити в мережу, хоча заморожували по 1 грн з банківських рахунків людей. Відповідно, за два тижні, поки ремонтували Київстар і змінювали картки на валідаторах на картки іншого оператора, десятки тисяч транзакцій були у підвішеному стані.

Це спричинило новий виток проблем – масові скарги на незрозумілі списання коштів з рахунків пасажирів і місяці пояснень з боку Львівавтодору, як саме працює система і що все насправді відбувається коректно, однак із затримкою. 

До слова, через такі проблеми з інтернетом контролери у львівському транспорті вийшли на роботу аж 22 грудня.

Наприкінці березня цього року сталася ще одна хакерська атака, цього разу - на саму систему е-квитка. Хто стоїть за цим, досі невідомо. Хоча поліція і відкрила кримінальне провадження. Цей збій знову викликав певні труднощі в роботі е-квитка й у списанні коштів, що знову породило чимало скарг на Гарячій лінії Львова. За два тижні ситуацію вдалося вирішити. 

Детальніше про перший місяць роботи е-квитка у Львові, читайте в екслюзивному матеріалі – У Львові місяць діє е-квиток. Що змінилося на краще, які проблеми виникли. 

Які досягнення: майже зникла готівка та з’явилася можливість безкоштовної пересадки 

Найперше варто сказати, що е-квиток – це про зручність для пасажирів. Львів’яни справді оцінили можливість електронного розрахунку, адже тепер менш як 10% пасажирів оплачують готівкою за проїзд у громадському транспорті.

"Крок за кроком безготівковий спосіб оплати проїзду витісняє готівку у громадському транспорті Львова. За даними минулого тижня, готівкова оплата впала до близько 9%. Тобто від початку впровадження е-квитка у громадському транспорті Львова готівковий розрахунок скоротився вже у 4,5 рази", - кажуть у ЛКП "Львівавтодор".

Там додають, що зараз більшість пасажирів – понад 67% – реєструють проїзд  пільговими та персоналізованими ЛеоКарт. Відповідно, 24% пасажирів оплачують проїзд банківською карткою. 

Цікаво те, що цифри за рік показали і зростання самої кількості поїздок, адже з грудня минулого року їхня кількість зросла в 1,6 рази. У грудні 2023 року середньотижнево зареєстрованих поїздок було 1,6 млн, натомість у жовтні 2024 року – 2,6 млн. Якщо на початку запуску е-квитка (грудень, січень) фіксували щомісячно близько 8 мільйонів поїздок у транспорті, то зараз мова про понад 11 мільйонів. 

Важливо наголосити й на тому, що з 12 липня (тобто аж через вісім місяців від запуску е-квитка) у громадському транспорті запрацювала безплатна пересадка для пасажирів з ЛеоКарт. Як кажуть у Львівавтодорі, щотижня майже сто тисяч поїздок є безкоштовними завдяки цій функції. Наприклад, один пасажир встановив рекорд, коли за 8 своїх і 8 поїздок попутника завдяки пересадці з ЛеоКарт заплатив лише 26 грн (13 грн плюс 13 грн), тобто одна поїздка обійшлася у 1,6 грн. Натомість якби платив готівкою, тоді мусив би оплатити 400 грн.

Про позитивні ефекти у роботі транспорту міста розповів в інтерв’ю "Еспресо.Захід" директор департаменту мобільності та вуличної інфраструктури ЛМР Олег Забарило.

Він відзначив, що завдяки запровадженню е-квитка також вдалося збільшити випуски рухомого складу й кількість самих поїздок. Наприклад, у комунальних перевізників АТП-1 та Львівелектротранс помітне збільшення випуску транспорту на маршрутах, воно становить від 10% до 30%. 

"Стосовно позитивних ефектів, також варто підкреслити, що заробітну плату водіїв ми вивели в прозору площину, що дало можливість її підвищити. Для прикладу, стосовно нашого комунального перевізника АТП-1, там працює близько 600 водіїв, офіційна заробітна плата збільшилася від 28 тис. грн до 46-47 тис. грн, які нараховуються кожного місяця", - сказав Забарило.

Чого ще не зробили і чого слід очікувати наступного року

Як зауважив у коментарі "Еспресо.Захід" голова комісії транспорту, зв'язку і міської мобільності Львівської міськради Ігор Зінкевич, досі не вдалося зробити трьох важливих речей для оптимізації роботи е-квитка. Мова про нову транспортну мережу, мобільний застосунок е-квитка й абонементи на весь транспорт.

"Досі немає нової транспортної мережі, яка прибрала б дублюючі маршрути. Також досі не зробили програмного забезпечення, тобто софту, який дав би можливість оптимізувати роботу, зокрема, запустити застосунок до е-квитка. Також є законодавча проблема, що лише за кілометр роботи електротранспорту може бути оплата, а не маршруток й автобусів. Однак маємо певні розмови з міністерством, щоб у Львові запустили пілотний проєкт. Тоді ми зможемо мати ціноутворення щодо абонементів на весь транспорт. Це три речі, які ми ще не виконали", - відзначив Ігор Зінкевич.

Якщо мобільний застосунок, який роблять уже кілька років, обіцяють запустити до кінця грудня (за словами Олега Забарила), то стосовно абонементів досі є проблема, а від них залежить і розробка нової транспортної мережі.

У чинному законодавстві передбачена можливість місту оплачувати транспортну роботу для електротранспорту (трамваїв і тролейбусів). Однак для автомобільного транспорту такої норми немає — оплата здійснюється лише пасажиром перевізнику.

Наразі готується пілотний проєкт, який має визначити поняття "оплата за транспортну роботу" для автобусних перевізників, прописати механізми розрахунків між містом і перевізниками та запровадити оплату за кожен кілометр, пройдений автобусами. Проєкт передбачає розробку змін до законодавства, і над цим ведеться співпраця з транспортним міністерством.

Від цього проєкту залежить поява абонемента. 

"Бо стоїть питання розподілу коштів між перевізниками, які вони отримали від продажу абонемента. А для того, щоб не збирати ці кошти й не розподіляти якимось неврегульованим законодавством механізмом між перевізниками, місто має перебрати на себе функцію оплати за транспортну роботу. Тоді вже автоматично відпадає необхідність розподілу доходів від оплати за абонемент", - пояснює Олег Забарило.

Коли ж запустять абонемент, тоді у місті вивчатимуть нові "транспорті звички" пасажирів, щоб максимально правильно відобразити їх у новій транспортній мережі, робота над якою триває. 

"Вже є напрацьована нова транспортна мережа спільно з колегами з компанії Horizont за підтримки німецького фонду", - відзначив Забарило.

Тож нових змін у громадському транспорті Львова слід очікувати вже з наступного року. Якщо пілотний проєкт запрацює в найближчі місяці, тоді, ймовірно, вже весною з’явиться абонемент. А це означатиме, що влітку можуть удосконалити і транспортну мережу. 

Чому важливо перевести автобуси й маршрутки на розрахунок за виконану роботу? Бо для пасажирів це принесе нові зручності. Для прикладу, електротранспорт міста вже працює за такою схемою. Як кажуть у міськраді, о 22:00 та 23:00 єдиний громадський транспорт, який працює у Львові – це трамваї та тролейбуси. Чому? Бо місто оплачує Львівелектротрансу саме за виконаний кілометраж роботи, це не пов’язано з кількістю пасажирів. Тобто може їхати лише один пасажир, однак транспорт усе одно працюватиме. Такий самий підхід мав би бути щодо автобусів.

Безперечно, наступного року, швидше за все, постане питання і про підвищення вартості проїзду, адже інфляція та ціни на пальне через зростання долара невпинно йдуть догори. Однак, як відзначає директор департаменту мобільності та вуличної інфраструктури, наразі все буде, як є, хоча місто постійно моніторить ситуацію, тому все залежатиме від загальних тенденцій та інших чинників, зокрема ситуації з війною. 

Читайте також: У Львові пенсіонерка через суд скасувала обмеження на безкоштовні поїздки у громадському транспорті