На Львівщині невакцинована дитина захворіла на "свинку"

Про це повідомили у Яворівській громаді, передає "Еспресо.Захід".

"В одній із шкіл зареєстровано випадок підозри на епідпаротит. Захворіла дитина   7 річного віку, не щеплена  проти епідпаротиту  через відмову батьків. В школі організовано протиепідемічні заходи,  аналіз стану охоплення дітей щепленнями", – йдеться у повідомленні.

Що треба знати про захворювання

Епідемічний паротит parotitis epidemica; народне — свинка, завушниця — гостре висококонтагіозне інфекційне захворювання, яке характеризується гарячкою, загальною інтоксикацією, ураженням слинних залоз, привушних залоз, іноді  підшлункової залози, щитовидної або паращитовидної залози, а іноді й інших залоз (статеві, молочні, підшлункова), центральної нервової системи.

На сьогодні епідемічний паротит залишається однією з найпоширеніших та найвразливіших інфекцій в світі. Особливу увагу приділяють цій хворобі через велику кількість встановлених її тяжких ускладнень: чоловіче безпліддя, євнухоїдизм, цукровий діабет  2  типу, хронічний панкреатит, ураження ЦНС.

Захворювання  зустрічається найбільш часто у дітей, у віці від 3 до 15 років, після чого залишається імунітет до хвороби на все життя Але хворіють і дорослі.

Як передається "свинка"

Єдиним джерелом інфекції є хворі на різні форми (типові та стерті, субклінічні) захворювання. Хворий починає виділяти вірус у довкілля за 3 дні до початку  гострих проявів хвороби  та  протягом 9 днів після початку захворювання.

Механізм передачі   інфекції — повітряно-крапельний. Слина, краплини носоглоткового слизу, що містять вірус , можуть потрапляти через повітря до іншої людини при чханні, кашлі, розмові або контактно-побутовим шляхом через забруднені виділеннями руки, немитий посуд або інші заражені предмети.

Якими є прояви хвороби

Основні прояви епідемічного паротиту розвиваються за 3-4 дні хвороби та супроводжуються фебрильною гарячкою, інтоксикаційними проявами, сухістю в роті.

Спочатку виникає набряк привушної слинної залози з тієї чи іншої сторони, а через 1—2 дні в процес може втягуватися й інша , парна привушна залоза. Крім привушних слинних залоз, у процес можуть рідше залучатися підщелепні і під'язична слинні залози. Часте ураження саме привушних залоз, ніж інших , слинних, пов'язане з низькою антивірусною активністю слини привушних залоз, більшою — підщелепних, та найсильнішою антивірусною активністю слини під'язичної залози.

Привушна слинна залоза збільшена в розмірі, виступає з-за верхньої гілки нижньої щелепи у вигляді припухлості, що заповнює простір між соскоподібним відростком і гілкою нижньої щелепи (ретромаксилярний). Припухлість може поширюватися на щоку, до соскоподібного відростка та на шию. Шкіра над слинною залозою не має ознак запалення, але вона виглядає натягнутою, слинна залоза еластична, відносно болюча. Хворі скаржаться на біль при жуванні, особливо твердої їжі.

Профілактика "свинки"

Завдяки проведенню планової вакцинації  проти  інфекції  спалахи епідемічного паротиту на сьогодні зустрічаються порівняно рідко, і відбуваються в основному у скупчених умовах, закритих приміщеннях, таких, як школи, дитячі будинки, військові табори тощо. І переважно хворіють нещеплені, невакциновані особи.  Згідно затвердженого  МОЗ України Календаря  профілактичних щеплень щеплення   проводяться   комбінованою  вакциною проти кору, паротиту, краснухи , дітям  вікових груп:

• вакцинація  - у 12 місяців
• ревакцинація  - в 6    років