Заможні чи спроможні: скільки заробляють у найбільших лікарнях Львівщини

Скільки обласні лікарні Львова заробили від наданих послуг торік

Ми проаналізували, скільки грошей минулоріч отримали львівські лікарні відповідно до пакетів, які оплачує Національна служба здоров'я України, та якими були зарплати в керівників медзакладів, лікарів і медсестер. Цікаво, що суми зароблених коштів за надані послуги не всюди співмірні з оплатою праці дирекції. Наприклад, Львівська обласна клінічна інфекційна лікарня була однією з тих, де заробили найменше грошей за надані послуги – трохи більше, ніж 107 млн грн. Водночас її керівництво – лідери за рівнем заробітку серед обласних лікарень. 

Інший приклад – Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, який отримав за рік 727 млн грн від НСЗУ – найбільше серед обласних медустанов, а отримують там кошти від НСЗУ за двома пакетами. Середньомісячна зарплата керівництва "екстренки" була в п'ятірці найнижчих у рейтингу заробітків очільників великих лікарень Львівщини. 

Лідером за кількістю пакетів медпослуг є обласна клінічна лікарня (більше хіба має Перше медоб'єднання Львова) – лікуючи пацієнтів за 20 пакетами, торік медзаклад заробив 580 млн грн, і опинився на другому місці в рейтингу обласних медустанов. До слова, так званий львівський монстр Перше ТМО від наданих за 28 пакетами послуг минулого року отримало від НСЗУ 1,4 млрд – ця сума більша, ніж спільно у двох обласних лідерів.  

Третій у рейтингу онкоцентр отримав за рік трохи більше, ніж півмільйона гривень – надані послуги за 13 пакетами у підсумку принесли закладу 517 млн грн.

Однакову кількість грошей до своєї казни зарахували військовий госпіталь у Винниках та Центр легеневого здоров'я – по 214 млн грн. При тому перший отримує кошти за 4 пакетами медпослуг, а другий має 11 пакетів. 

А от обласний перинатальний центр практично працював на рівні як два міські пологові будинки, що входили у Третє медоб'єднання. Торік він отримав, відповідно до 11 законтрактованих пакетів медпослуг, 193 млн грн. 

Далі йде обласна психіатрична лікарня надає спеціалізовану медичну допомогу за 6 пакетами. У 2022 році установа заробила 165 млн грн. Трохи менше отримав за рік Західноукраїнський спеціалізований медичний дитячий центр, відомий як  Чорнобильська лікарня: 158 млн грн, хоча обслуговує пацієнтів за 17 пакетами. Інша дитяча лікарня ОХМАТДИТ, яку до речі хочуть об'єднати з Чорнобильською лікарнею, має 10 пакетів, а за минулий рік заробила 119 млн грн. 

Серед обласних лікарень одним з тих, хто отримав найменше грошей від НСЗУ, є інфекційна лікарня: лише трохи більше 107 млн грн, нарахованих за 4 пакетами. Майже на рівні з нею обласний кардіоцентр: за 5 пакетами медзаклад отримав понад 94 млн грн. 

Останню сходинку серед найбільших обласних медустанов займає діагностичний центр, який заробив у 2022 році всього 33 млн грн, відповідно до 5 пакетів медпослуг. 

Зазначимо, що крім коштів від НСЗУ лікарні мають надходження з інших джерел як-от платні послуги, фінансування з бюджетів різних рівнів, благодійна допомога тощо. До речі, Чорнобильська лікарня чи не єдина в області, де надані благодійниками кошти фактично вдвічі перевищили заробіток за пакетами медпослуг від НСЗУ. Взагалі ж варто підкреслити, що чим більше грошей комплексно заклад здатен заробити, тим більше він самозарадний та конкурентоспроможний. 

Сильна конкуренція, або скільки заробляють у міських лікарнях Львова

Реорганізація комунальних медзакладів Львова відбулася у 2021-му. Тоді місто вирішило створити три медичні територіальні об'єднання, згрупувавши найбільші лікарні за принципом надання послуг пацієнтам. Так у листопаді спершу створили Перше ТМО, в яке увійшли лікарня швидкої медичної допомоги, 8-ма міська клінічна лікарня та міська дитяча лікарня, що на вул. Орлика. Усі вони надають ургентну, тобто невідкладну допомогу. 

Згодом, у грудні 2021-го офіційно запустили Друге ТМО, до якого увійшли 1-ша міська лікарня Князя Лева, 4-та міська лікарня, 5-та міська лікарня та міський госпіс. Усі вони спеціалізуються на забезпеченні планової допомоги хворим. Третє ТМО утворилося з міського пологового будинку №1 та 3-ї міської лікарні, відповідно, обслуговуючи породіль. Але так і не змогло показати достатньо ефективну роботу та самостійно заробляти на себе, тому у травні 2023-го міська рада реорганізувала це медоб'єднання, приєднавши пологові до перших двох медоб'єднань. 

Оскільки у ході медичної реформи лікарні перетворилися з бюджетних установ у неприбуткові комунальні підприємства, вони стали незалежнішими у фінансовому плані й можуть заробляти більше. Одне з головних джерел – кошти за надані послуги від Національної служби здоров'я. Чим більше пакетів має лікарня, тим більше грошей вона заробляє. Власне, це є частиною ефективного управління установами, що входить до функції директорів медзакладів. 

Відтак, Перше ТМО лікує мешканців за 28 пакетами медпослуг, й за це у 2022 році заробило майже 1,4 млрд грн. У Другому медоб'єднанні отримують кошти за 20 пакетами медпослуг, й торік дохід медзакладу від НСЗУ становив 548 млн грн (фактично Друге ТМО працює на рівні з обласною клінічною лікарнею). На цьому фоні Третє медоб'єднання справді виглядає менш ефективним: тут за 2022-й заробили 217 млн грн, а кошти отримали за 12 законтрактованих пакетів медпослуг. 

Спроможна мережа лікарень Львівщини: хто увійшов та що зміниться

На сьогодні є погоджений Міністерством охорони здоров'я та затверджений головою Львівської ОВА план спроможної мережі медзакладів Львівщини. З 65-ти стаціонарних установ до переліку спроможних увійшли 37 лікарень. Як зазначила у коментарі "Еспресо.Захід" в.о. директора департаменту охорони здоров'я ЛОВА Наталія Літвінська, надкластерними визначено 9 медзакладів – усі вони обласного підпорядкування, водночас жодна міська лікарня Львова не стала надкластерною. 

Отож, надкластерними визначено єдину дитячу лікарню, яка буде створена у результаті об'єднання двох закладів – Львівської обласної дитячої клінічної лікарні "Охматдит" та Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру, також Львівську обласну клінічну лікарню, Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім. Юрія Липи, Львівський онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр, Львівський обласний клінічний лікувально-діагностичний кардіологічний центр, Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня, Львівська обласна інфекційна лікарня, Львівський регіональний фтизіопульмонологічний лікувально-діагностичний центр та Львівський обласний клінічний перинатальний центр. 

Щодо міських медзакладів Львова, то Перше медоб'єднання визначено як кластерний заклад – загалом у спроможній мережі Львівського госпітального округу є 7 кластерних установ, по одній у кожному районі області. Друге медоб'єднання працюватиме як загальна лікарня, а всього спроможна мережа включає 21 загальну лікарню. 

Наталія Літвінська зауважує, що онкоцентр, кардіоцентр, психіатрична лікарня, центр легеневого здоров'я, інфекційна лікарня, перинатальний центр, відповідно до урядової постанови, визначені надкластерними, але за певними напрямами медичної допомоги.

"Ні для персоналу, ні для пацієнтів нічого не зміниться. Спроможна мережа створена для того, щоб держава раціонально використовувала кадровий та фінансовий ресурс, та вкладала кошти у лікарні, які справді є спроможні та можуть надати якісну послугу. Відтак, держава бере на себе зобов'язання забезпечувати визначені заклади медичним обладнанням.

Все решта – зарплата, медикаменти – як фінансувалися НСЗУ за пакетами, так буде і далі. Капітальні видатки, поточні ремонти, які були на зобов'язанні органів місцевого самоврядування, так і залишаються. Тобто спроможна медична мережа створена для того, щоб покращувати якість послуги, раціонально вкладати та не розпорошувати фінансовий ресурс, правильно формувати маршрути госпіталізації пацієнтів", – пояснила в.о. директора департаменту охорони здоров'я ЛОВА Наталія Літвінська. 

Спроможна мережа лікарень Львівського госпітального округу затверджується на трирічний термін: щоразу після аналізу роботи медзаклади можуть змінити свій статус – хтось залишиться у спроможній мережі, а хтось може стати лікарнею нижчого рівня або вийти з неї, натомість увійдуть нові установи. 

При тому на конкурентоспроможність лікарень – чи то обласних, чи міських – створення спроможної мережі не впливає. Як передбачено медичною реформою, все залежало і надалі залежатиме від правильного ефективного керівництва.

Як і на скільки відрізняються зарплати керівників та персоналу обласних й міських лікарень Львова

Великі заробітки медзакладів, згідно з контрактами від НСЗУ, аж ніяк не свідчать про обов'язково високі зарплати їхніх керівників, як і не передбачають суттєво більшої від встановленого мінімуму оплати праці лікарів чи медсестер. Яскравий приклад – монстр львівської медицини Перше медоб'єднання. Торік керівництво медзакладу (НСЗУ вказує середньомісячну зарплату керівників лікарні, тобто підсумовуючи заробіток як директорів, так і заступників – Авт.) в місяць отримувало майже 139 тис. грн. Натомість лікарі та середній медперсонал мали фактично обов'язковий мінімум – понад 20 тис. грн та 13,8 тис. грн в місяць відповідно. 

Не настільки кардинальна ситуація у Другому медоб'єднанні: місячний дохід керівників становив майже 54 тис. грн, що практично у два з половиною рази менше, ніж у колег з Першого ТМО. Натомість у лікарів середня зарплата була понад 23 тис. грн, а в медсестер майже 15,8 тис. грн – тобто вищі, ніж у працівників Першого медоб'єднання. 

Найнижчою виявилася оплата праці у керівництва Третього ТМО, яке через фінансову неспроможність якраз нещодавно реорганізували, а заклади, що входили до нього, приєднали до Першого та Другого медоб'єднань. Керівний склад вже ліквідованого Третього ТМО отримував минулоріч понад 35 тис. грн в місяць. А от зарплати лікарів та медсестер не дотягували до обов'язкового мінімального рівня – 18,6 тис. грн і понад 15 тис. грн відповідно.  

Як ми вже говорили, лідером за зарплатою серед обласних медзакладів є керівництво інфекційної лікарні, яка одна з останніх за фінансуванням пакетів від НСЗУ – директор Сергій Федоренко та його заступники у 2022 році в місяць отримували понад 66 тис. грн. Водночас лікарі там заробляли мінімум від МОЗу – понад 20 тис. грн. 

Цікава ситуація у Центрі легеневого здоров'я, де різниця у зарплатах керівників, лікарів та медсестер відрізняється не суттєво. Так, гендиректор медзакладу Любомир Рак та його заступники торік отримували 24,7 тис. грн в місяць, тоді як лікарі 21,7 тис. грн, а медсестри 18,9 тис. грн.   

А от в обласній клінічній лікарні, яка за кількістю зароблених коштів від Нацслужби здоров'я є другою в рейтингу, персонал отримує навіть менше, ніж це рекомендовано міністерством: у лікарів місячна зарплата була 18,2 тис. грн (мінімум 20 тис. грн), у медсестер 12,9 тис. грн (мінімум 13,5 тис. грн). Аналогічна ситуація із недоплатами склалася і в кардіоцентрі.

У загальному рейтингу обласних медустанов на другому місці після інфекційної лікарні йдуть керівники обласного перинатального центру: гендиректорка Марія Малачинська, як і її заступники, мали середньомісячний заробіток 54,9 тис. грн. Трійку лідерів замикає Львівський обласний онкоцентр, де його багаторічний очільник Ігор Ковальчук зі своїми заступниками отримували майже 40 тис. грн. 

Їхній колега, очільник обласної клінічної лікарні Михайло Гичка, спільно зі своїми заступниками, працювали за 39 тис. грн в місяць. Трохи менше заробляв директор сусіднього діагностичного центру Роман Пакуляк – 37,7 тис. грн в місяць. 

Зарплату вище 30 тисяч отримували торік керівники ще трьох обласних лікарень. Зокрема, вже ексочільник Чорнобильської лікарні Андрій Синюта та його заступники заробляли 37,5 тис. грн, в.о. керівника "екстренки" Андрій Васько та заступники мали в місяць 33 тис. грн, а очільник військового госпіталю у Винниках Максим Прикупенко та його заступники заробляли майже 31 тис. грн. 

Майже однакові зарплати у в.о. директора дитячої лікарні "ОХМАТДИТ" Дмитра Квіта та гендиректора Центру легеневого здоров'я Любомира Рака та їхніх заступників – в місяць їх середній заробіток становив майже 25 тис. грн. По 24 тис. грн отримували Богдан Чечотка та його заступники в обласній психіатричній лікарні. Найнижчий заробіток отримують директор кардіоцентру Степан Павлик – місячна зарплата керівників там становила понад 19 тис. грн. 

Зауважимо, що серед обласних медзакладів лікарі найвищу зарплату отримують в онкоцентрі – минулоріч вона становила там 27,5 тис. грн в місяць. Медсестри найкраще заробляли в обласному центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф – 20,5 тис. грн. 

Раніше вже ексдиректор департаменту охорони здоров'я ЛОВА Орест Чемерис у коментарі "Еспресо.Захід" (буквально напередодні свого звільнення з посади) зазначав, що усі великі обласні лікарні є фінансово стійкими, що забезпечується достатньою кількістю пацієнтів і постійним оборотом ліжкомісць: хворі поступають, їм надається медична допомога, вони виписуються і так по колу. Тоді він запевняв, що суттєвих проблем в обласних медустановах не фіксують, що також підтвердила на сесії 25 липня його наступниця, т.в.о. директора департаменту Наталія Літвінська. 

"Ми аналізували кількість пролікованих пацієнтів, навантаження за певними напрямками як-от хірургічного, терапевтичного профілю, аналізували суму коштів, що надійшли від НСЗУ. Коли говоримо про фінансову спроможність, то маємо на увазі визначені постановою Кабінету міністрів можливі заходи стосовно забезпечення базового рівня заробітної плати, а саме лікарю не менше 20 тис. грн, медичній сестрі не менше 13,5 тис. грн. Фактично, на виплату заробітної плати керівник повинен скеровувати не більше 85% від усіх надходжень закладу. На сьогодні усі потужні медичні установи області є фінансово спроможними", – пояснював тоді Орест Чемерис. 

Дані НСЗУ за 2022 рік, однак, показують, що у низці обласних лікарень рівень зарплати є нижчим від мінімально обов'язкового. Середньомісячна оплата праці лікарів кардіоцентру, психіатричної лікарні, обласної клінічної лікарні, діагностичного центру, "Охматдиту" та військового госпіталю у Винниках були нижче 20 тис. грн. Також менше ніж 13,5 тис. грн отримували медичні сестри у діагностичному центрі та обласній клінічній лікарні. 

Все ж таки усі великі обласні та міські лікарні увійшли до спроможної мережі Львівського госпітального округу. Ті, хто перебуває на слабших позиціях, має можливість показати кращий результат до аналізу роботи мережі через три роки. Та головним фактором успіху кожного медзакладу залишається ефективне менеджерське управління його керівниками. 

• Ми вже писали про те, хто та як довго керує обласними лікарнями Львівщини, та чи зможе Львівська обласна рада провести найближчим часом нові конкурси на посади директорів, у яких закінчилися контракти й вони продовжують працювати у статусі "в.о.", як про це заявляли на сесії. Більше читайте у матеріалі.