Чи змінить Львівська облрада "вічних" директорів обласних лікарень

Як Львівська облрада директорів лікарень змінює

Новий етап у житті комунальних медзакладів розпочався у 2018 році – тоді з бюджетних установ лікарні перетворилися у неприбуткові підприємства. Навесні того року Львівська обласна рада як власник спробувала призначити нових очільників 14 фактично найбільших лікарень області. Щоправда, провести конкурс без труднощів вдалося не для всіх – у декого це відтермінувалося у часі. Для перших 8 лікарень директорів все-таки обрали, й навесні дійшов кінця п'ятирічний термін їх роботи на посаді. 

Правила передбачають, що сесія облради повинна була заслухати головлікарів, оцінити їх та провести новий конкурс на очільників медустанов. Послухати директорів лікарень планували 6 квітня, але звільнення очільниці ЛОР Ірини Гримак вибило порядок денний з колії, й оцінювання лікарської праці відклали. 

Далі питання мали розглянути на черговому засіданні 4 липня, але в порядку денному з 4-го місця воно змістилося на 17-те, тому до розгляду дійти не встигли. Сесія продовжилася 25 липня, і попри застереження повторного неуспіху слово лікарям таки дали. Однак результат позитивним назвати складно: депутати не спромоглися оцінити роботу очільників потужних обласних медзакладів – їх звіти лише взяли до відома. 

Фото: Львівська обласна рада

Коли проведуть конкурси, теж невідомо. Т.в.о. голови облради Юрій Холод запевнив, що найближчим часом. А старі керманичі без оцінки попередньої роботи отримали можливість знову купити квиток, щоб залишитись на своєму теплому місці – після 10, 15, 20 чи навіть більше років перебування на ньому. Скандали в минулому, історії про хабарі, чи порушення, виявлені Держаудитслужбою, не стали на заваді. 

Нинішня поведінка облради радше свідчить про небажання змінювати багаторічних директорів великих комунальних медзакладів, бо це зручно та вигідно, принаймні наразі. Імовірно, ці посади стали предметом торгів для депутатів, які досі не обрали очільника ЛОР та не сформували нової більшості. Заява про новий конкурс директорів може залишатися просто заявою щонайменше до закінчення дії воєнного стану. А всі очільники лікарень – і ті, в кого завершилися контракти, і ті, в кого ще ні, – продовжуватимуть працювати в статусі "в.о". 

Директори лікарень Львівщини: хто вони та чи збережуть посади

На сесії звітували 8 гендиректорів комунальних медзакладів – це Ігор Ковальчук (онкоцентр), Михайло Гичка (обласна клінічна лікарня), до речі, обидва є депутатами облради, Степан Павлик (кардіоцентр), Любомир Рак (центр легеневого здоров'я), Андрій Синюта (Західноукраїнський спеціалізований дитячий центр), Сергій Федоренко (інфекційна лікарня), Роман Пакуляк (діагностичний центр) та Мар'яна Служинська (центр громадського здоров'я у Львові). 

Доки не відбудуться конкурси, усі вони продовжують працювати у статусі в.о. Винятком у цій ситуації став колишній керівник Західноукраїнського спеціалізованого медичного дитячого центру Андрій Синюта: він очолював лікарню упродовж 12 років, але вирішив далі за керівне крісло не боротися. Обов'язки гендиректора виконує Роман Кізима, який до того головував у клініці дитячої онкології та трансплантації кісткового мозку, і планує подаватися на конкурс гендиректора. 

Насправді ж у декого з керівників обласних лікарень не дуже чисте-світле минуле. Пригадуємо одну з історій, що сталася у грудні 2019 року, й має стосунок до щонайменше двох директорів, згідно з оприлюдненою в медіа інформацією. Один – з них – той же Андрій Синюта, був затриманий під час отримання хабаря у розмірі 24,5 тис. грн, який він нібито взяв від директора та бухгалтера львівської фірми "Едвіл". Тоді трудовий колектив лікарні став на захист головлікаря та висловив свою підтримку. 

У прокуратурі говорили, що до корупційної схеми щодо зловживань під час закупівлі медичних товарів були причетні 11 лікарень Львова та області. Це Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр, Військово-медичний клінічний центр Західного регіону, Львівська обласна клінічна лікарня "ОХМАТДИТ", Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, Лікарня швидкої медичної допомоги Львова, Львівський обласний клінічний кардіоцентр, Львівський онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр, Львівська обласна психіатрична лікарня "Заклад", Реабілітаційний центр дітей з вадами зору "Левеня", а також Жовківська та Рава-Руська райлікарні. 

Правоохоронці проводили обшуки на 16 різних об'єктах, а вдома в одного з підозрюваних вилучили близько 2 млн грн. Як повідомляли медіа, йшлося про багаторічного керівника онкоцентру Ігоря Ковальчука. До речі, у 2021 році була також скандальна історія із закупівлею лінійного прискорювача для львівського онкоцентру – тоді з'явилася інформація, що керівництво львівської лікарні хоче придбати апарат "Наїсуоп" американського виробника, який виготовляють на базі підприємства "Фабрика RTR" в Росії. 

Але найбільше скандалів пов'язано з очільником Львівської обласної клінічної лікарні Михайлом Гичкою. Один з випадків, який гуляв просторами ЗМІ, торік виявлені Держаудитслужбою розтрати в лікарні на 8,1 млн грн. Гучніша ситуація сталася взимку 2020 року, коли лікарня оголосила, що хоче укласти договір з підприємством "Лінк-Медитал" на постачання матеріалів для гемодіалізу на майже 95 млн грн. На торги подалися три компанії – "Лінк-Медитал", "Індекс" та "Діавіта". Але пропозицію останнього тендерний комітет відхилив через несплату 2 млн грн тендерного забезпечення. Водночас у компанії заявили, що пропонували щорічно на 30 млн грн дешевшу пропозицію, але гендиректор лікарні особисто вимагав відсотки за можливість перемогти у тендері. 

Були також раніші скандали як-от у 2012 році через виявлену низку фінансових порушень, зокрема щодо зменшення ліжкомісць для гемодіалізу та невідповідність документації. Йшлося і про створення благодійних фондів на базі лікарні, діяльність яких виходила далеко за межі благодійності. Говорили тоді про закупівлі занадто великих обсягів ліків за бюджетні кошти, вартість придбаних томографів теж, за висновками комісії була невмотивовано високою. 

Фото: Фейсбук Львівської обласної клінічної лікарні

Ми пригадали найгучніші випадки корупційних скандалів, у яких фігурували деякі очільники обласних лікарень. Можливо, якщо копнути глибше, вдасться натрапити на не менш цікаву інформацію, й не виключено, що кількість директорів не збільшиться. 

Хто з директорів львівських обласних лікарень найдовше на посаді

Медаль "Найдревніший головний лікар" з-поміж обласних лікарень Львівщини заслужено отримує очільник онкоцентру Ігор Ковальчук. Власне, гендиректором закладу він став у 2018-му, після реформування комунальних лікарень та проведення відкритого конкурсу. А до того з 1993 року працював там головним лікарем. Тож вже 30 років лікар Ковальчук керує онколікарнею. 

На п'яти Ковальчуку наступає директор львівського кардіологічного центру Степан Павлик. Він є заслуженим лікарем України, а на посаду головлікаря цієї лікарні прийшов у далекому 1995 році, маючи загальний стаж керівництва лікарнею 28 років. 

Далі в рейтингу багаторічних директорів комунальних медустанов області йде керівниця Центру громадського здоров'я у Львові лікарка Мар'яна Служинська з 20-річним досвідом – на посаду вона прийшла у 2003 році. 

Четверту сходинку займає керівник Центру легеневого здоров'я, раніше відомого як Туберкульозна лікарня, Любомир Рак – він керує установою упродовж 17 років, з 2006 року. 

До когорти багаторічних керівників входить і нинішній директор інфекційної лікарні Сергій Федоренко. На посаду головного лікаря він прийшов у 2008 році, але у 2010-му перейшов керувати Головним управлінням охорони здоров'я ЛОДА. Після двох років роботи там, Федоренко знову повернувся у головне крісло інфекційної лікарні. Відтак загальний досвід управління інфекційною лікарнею у нього 15 років. 

Гендиректор обласної лікарні Михайло Гичка на посаді головуючого у цьому медзакладі 13 років. До того, як прийти на посаду головлікаря обласної клінічної лікарні, Гичка з 2002 року по 2010 рік керував обласним діагностичним центром. Там його змінив лікар Роман Пукаляк, який дотепер управляє медзакладом, тобто також 13 років. 

У кого з очільників медзакладів області ще діють контракти

Кількох директорів обласних лікарень було обрано пізніше, відтак контракти з ними ще не втратили чинності. Йдеться про керівника військового госпіталю ветеранів війн та репресованих у Винниках Максима Прикупенка – його кандидатуру депутати підтримали у травні 2019 року. Тоді ж депутати проголосували за призначення гендиректором обласної психіатричної лікарні Богдана Чечотки. Ще пізніше на посаду очільниці обласного перинатального центру прийшла Марія Малачинська – у лютому 2020 року. 

Щодо обласної дитячої лікарні "Охматдит", там у лютому 2022 року призначено в.о. директора Дмитра Квіта, який до того 30 років керував дитячою лікарнею на Орлика. До того медзакладом управляла Олександра Бурда, проте на тлі конфлікту в лікарні вона звільнилася. Нагадаємо, що тоді заступники директорки ініціювали її звільнення нібито через неефективне управління та відсутність будь-якої стратегії розвитку. Крім того, наразі триває процес щодо майбутнього об'єднання "Охматдиту" з Чорнобильською лікарнею. 

Вже три роки у статусі "в.о." працює керівник обласного центру екстреної меддопомоги та медицини катастроф Андрій Васько, оскільки облрада ніяк не може призначити повноцінного директора. У лютому 2021 року мав відбутися конкурс, а в березні утворили конкурсну комісію, яка вирішила зменшити вимоги до кандидатів щодо стажу роботи на керівних посадах з 7 до 3 років. Проте у квітні конкурс раптово скасували. Тодішній керівник управління майном спільної власності ЛОР Сергій Івах пояснював, що нібито існують певні суперечності у рішенні комісії та наказі МОЗ. Після цього працівники екстренки навіть виходили з протестом під облраду на Винниченка, щоб таким чином висловити підтримку Ваську.

Фото: facebook.com/emergency.lviv

Розвиватися чи перечекати: що думають в обласній владі

Статус неприбуткових підприємств дає можливості усім без винятку лікарням більше заробляти. Найперше завдяки укладеним контрактам з НСЗУ, відповідно до пакетів медпослуг, які надають. Натомість власник – чи то обласна, чи міська рада – найперше забезпечують фінансування комунальних послуг установам. Також місцева влада може виділяти кошти для покращення матеріально-технічної бази, тобто ремонти, закупівлю обладнання тощо. 

Медичною частиною в області керує департамент охорони здоров'я ЛОВА. А от кадровим блоком, в тому числі призначенням і звільненням керівників обласних медзакладів займається управління майном спільної власності Львівської облради за погодженням депутатів. 

За результатами медреформи, управління оголошує конкурси на зайняття посад керівників лікарень та укладає з ними контракти терміном на 5 років. Коли час спливає, воно зобов'язане знову оголошувати конкурс на вакантні посади. 

"Коли ми зрозуміли, що питання не буде розглянуте (на сесії 6 квітня – Авт.), а в лікарів закінчився контракт, то ми, відповідно до подання департаменту охорони здоров'я, зробили їх виконуючими обов'язки. По суті, ми б мали оголосити новий конкурс на зайняття цих вакантних посад, але оскільки питання є на розгляді обласної ради, маємо доручення дочекатися заслуховування звітів керівників на сесії, щоб почути позицію власника – Львівської обласної ради: чи нам залишити керівників закладів на час дії воєнного стану у статусі в.о., чи оголосити конкурс", – говорив у коментарі "Еспресо.Захід" напередодні сесії директор управління майном спільної власності Андрій Білоус. 

Каже, усі керівники звітували на комісії з питань охорони здоров'я та материнства ЛОР про те, які пакети медпослуг надають їх установи, якими є перспективи розвитку. У цьому контексті, щоб підвищити ефективність та посилити конкуренцію з міськими установами, облрада спільно з обласною військовою адміністрацією напрацьовують механізм створення двох об'єднань. Йдеться про злиття дитячої лікарні "ОХМАТДИТ" із Західноукраїнським спеціалізованим медичним дитячим центром, більше знаним як Чорнобильська лікарня. А також про приєднання лікарні відновного лікування у Соснівці до обласної клінічної лікарні. Більше про це ми писали тут.

Щодо зміни багаторічних очільників, все мав би вирішити конкурс, який поки завис в повітрі. 

"Ситуація має об'єктивне пояснення: усі керівники були призначені на основі конкурсу 5 або й менше років тому. Частина з них – це ті, хто й до того очолював лікарні, а частина – це нові. Власне, новими директорами, як мені здається, обласна рада задоволена Стосовно тих, які вже кілька каденцій перебувають на посадах, якщо будуть оголошені конкурси, то буде шанс для молодих лікарів заявити про себе. Думаю, такі точно будуть", – вважає Андрій Білоус. 

На переконання начальника обласного управління майном спільної власності, реформа медичної галузі призвела до того, що з'явилися потужні у фінансовому плані медзаклади, які в рік показують бюджет мільярд чи близько мільярда, й цим нагадують невеликі територіальні громади. Тобто вони стали помітними структурами, відтак імовірно буде чимала конкуренція за те, аби очолити такі медустанови. 

Андрій Білоус запевняє, що якраз перетворення лікарень з бюджетних у некомерційні підприємства зробило більшою мірою відповідальними за роботу та розвиток закладу самих його керівників. Процес оновлення є природним і має відбутися. Зміна керівників через конкурс є оптимальним шляхом, з іншого боку медицина в умовах війни – критично важлива інфраструктурна галузь, а проведення конкурсу, за словами посадовця, могло б розхитати ситуацію, внісши нездоровий ажіотаж. 

Тут нагадаємо, що автономія комунальних лікарень і стаціонарів та створення госпітальних округів входять в другий етап медреформи, яка пригальмувалася спочатку через коронавірус, а тепер через війну. Процес охоплює кількох учасників, зокрема громади як балансоутримувачі медзакладів повинні піклуватися та шукати фінансування для кращого оснащення медичних закладів, залучення фахівців високого рівня. 

Самі лікарні в особі головних лікарів, відповідно до можливостей та оснащення, укладають договори з НСЗУ, яка оплачує їхню роботу, ліки, витратні матеріали за тематичними пакетами як-от надання хірургічної, терапевтичної, гінекологічної допомоги, лікування онкології або інфарктів та інсультів тощо. Знову таки, чим краще оснащення, тим більше оплачених пакетів, й тим краще фінансування – це видно на прикладі міських та обласних лікарень у Львові. 

Варто також зауважити, що місто навесні цьогоріч ліквідувало Третє медоб'єднання, а лікарні, які входили до нього, приєднали до Першого та Другого ТМО, відтак, посиливши їх. Імовірно, конкурувати з ними обласним медзакладам стане складніше – а це, знову ж таки, напряму залежить від ефективності роботи керівників кожної з лікарень. 

Ми продовжимо тему та розкажемо, скільки заробляють в обласних та міських лікарнях і що чекає медицину Львівщини.