Із законами хаос, ситуацію ніхто не моніторить, – експерт про блокування російських сайтів

Окрім "Вконтакте", зараз в Україні заблоковано понад 500 переважно російських ресурсів, у тому числі сайти онлайн-казино.

З початком воєнного стану з’явився ще один інструмент блокування – розпорядження НЦУ (Національний центр оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України), яке провайдери повинні виконувати. Для такого блокування також потрібне рішення РНБО. Попри все це, українці досі можуть відкривати російські медіа, такі як "Звезда", "Газета. ру", "Вести. ру", "Рен ТВ", "Россия 1" і т.д. – деякі українські провайдери ігнорують заборону, хоча й через це є можливість втратити ліцензію на діяльність.

Як дізналося "Еспресо.Захід" у СБУ, насправді теперішнє санкційне законодавство має багато прогалин у плані блокування ворожих ресурсів в інтернеті. 

"Ні положення закону про санкції, ні положення інших актів законодавства не встановлюють порядок притягнення і вид відповідальності за порушення, а також не визначають органи, які відповідальні за реалізацію конкретних видів санкцій, передбачених ст. 4 "Закону про санкції", – йдеться у відповіді на запит журналістів. 

Як пояснив Максим Дворовий, керівник напрямку "Цифрові права" в Лабораторії цифрової безпеки, зараз ми маємо санкційне законодавство, Закон про електронні комунікації та Закон про медіа. Але жоден із них насправді не регулює блокування сайтів:

"Законом про санкції донедавна блокування сайтів взагалі ніяк не регулювалося. Його почали використовувати для цього у 2017 році, коли вийшов указ Порошенка. Але якщо подивися на сам закон, то у ньому немає такої санкції, як блокування сайтів, - пояснює Дворовий. Цей закон є радше просто інструментом, який почали використовувати не відповідно до тої мети, з якою він придумувався. Усе це призвело до того, що санкції взагалі почали застосовувати до всіляких контрабандистів тощо. Блокування сайтів у нас було і є в законі про електронні комунікації. Проте там воно стосується винятково дитячої порнографії, безліцензійного доступу до азартних ігор. В нас є також механізми у законодавстві про авторське право, де як крайній випадок є блокування. Тепер ще додався Закон про медіа, згідно з яким за певних обставин через суд можуть блокувати медіа. З воєнним станом включається ще один механізм. Є такий Центр управління електронними комунікаціями. Він видає обов’язкові для виконання розпорядження. В перші дні повномасштабного вторгнення вони видали одне таке розпорядження, яким заблокували доступ до всіх російських автономних систем".

Як уже згадувалося вище, невиконання цього розпорядження загрожує провайдерам втратою ліцензії. І поки що є лише один випадок покарання.

"Таке було застосовано один раз, і є питання до вибірковості такого покарання. Ліцензію забрали у провайдера, голова якого ще починаючи з 2017 року виступав активно проти будь-яких санкцій та блокування сайтів", - розповів Максим Дворовий.

Сам же моніторинг за виконанням, зі слів експерта, у воєнний час проводить спеціальна комісія – Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку. Але свої обов’язки, каже він, комісія виконує досить "лайтово".

"Якщо ж знову звернутися до Закону про санкції, то використовувати механізми притягнення до відповідальності, опираюся на нього, є некоректно. Це створюватиме проблеми з точки зору прав людини. Тобто немає в законі такої санкції як блокування сайтів і накладання відповідальності на провайдерів за те, чого немає в законі, а якщо це просто народилося з достатньо хибної та неправомірної практики – це не є правильно. І це позиція частини провайдерів. Принаймні до того часу, поки в законодавство не внесуть зміни", – додає Максим Дворовий.

Крім того, були пропозиції внести до ККУ норми стосовно кримінальної відповідальності за невиконання санкцій, але й тут, запевняє експерт, було б більше проблем, ніж користі.

Тож на сьогодні в Україні немає ні необхідного законодавства, а відповідно, й механізмів блокування ворожих ресурсів, ні єдиної позиції, ні інструментів притягнення до відповідальності.

Є ще один важливий момент, на який звертає увагу Максим Дворовий, - технічне питання.

"У провайдерів, своєю чергою, завжди виникало питання, як саме технічно вони повинні виконувати це блокування. У більших провайдерах чи тих же мобільних операторів всіх цих заборонених сайтів ви не відкриєте, бо у них є, згідно з чутками, так звані DPI обладнання – чорні коробочки, які фільтрують увесь трафік. У провайдерів менше просто немає такої технічної можливості. Так і виходить, що якась частина надає доступ до підсанкційних сайтів", - деталізує він.

На думку Максима Дворового, аби виправити ситуацію, необхідно для початку прийняти законодавство, яке належним чином врегулює питання доступу до шкідливого контенту та ресурсів.

"Цього за всі роки не було зроблено, з різних причин. Але тут мають бути залучені усі зацікавлені групи, а не, умовно кажучи, СБУ пише законопроєкт і все. Треба враховувати велику кількість потенційних проблем. Після прийняття такого законодавства як мінімум треба переглянути все те, що було заблоковано Законом про санкції. Ми колись досліджували, що блокується. Звичайно, більшою мірою російські медіа і т.д., але й траплялися сайти, які невідомо чому потрапили під блокування", – резюмує експерт.