Як безпечно відпочити на природі у час війни? Поради від WWF-Україна
Повномасштабна війна докорінно змінила життя українців і тією чи іншою мірою вплинула на всі сфери життя. Зокрема, змінилися й правила відпочинку на природі
Всесвітній фонд природи WWF-Україна розповів "Еспресо.Захід" про алгоритм дій безпечного перебування на природі в рамках своєї інформаційної кампанії.
Найперше потрібно усвідомити, що Україна на сьогодні – одна з найбільш замінованих країн світу. За даними ООН, третина нашої території (включно з морськими узбережжями) забруднена боєприпасами після обстрілів та бомбардувань. Також забруднення зазнали поверхневі води, ґрунт і повітря. Відповідно, звичне проведення часу на природі вимагає особливої уважності та дотримання правил безпеки, особливо на територіях, які звільнені від окупації або поряд з якими велися бої. Однак навіть на територіях, де не було війни, все ж існує ризик потрапити під ракетний обстріл.
Правила безпеки перебування на природі
Тож, який алгоритм дій безпечного відвідування природи під час війни? Експерти WWF-Україна повідомили про такі рекомендації:
- Відмовтеся від спонтанного чи неорганізовано візиту в дику природу — ліси, лісопарки, лісосмуги, поля, степи та узбережжя водойм, навіть якщо всі ці місця добре знайомі вам;
- Зважайте на попереджувальні знаки про вибухову небезпеку, замінування, обмеження проходу і проїзду;
- Користуйтеся сервісом протимінної діяльності ДСНС, щоб дізнатися про потенційно небезпечні території або повідомити про небезпечні предмети;
- Не намагайтеся самостійно розмінувати/розчистити територію від снарядів, чи їх уламків – не чіпайте їх. Ви можете допомогти у розмінуванні — повідомте про знахідку ДСНС (112 – номер екстреної служби допомоги або 101) та дотримуйтесь правил безпеки;
- Розкажіть правила мінної безпеки вашим дітям та родичам похилого віку;
- Перед поїздкою в дику природу (ліси, гірську або сільську місцевість) дізнайтеся заздалегідь про можливі обмеження відвідування цієї території. Для цього зв’яжіться з органом місцевого самоврядування, поліцією чи ДСНС. Перед поїздкою у гірську місцевість зареєструйте свій похід у територіальному підрозділі ДСНС або через спеціальний додаток Порятунок у горах;
- Перед відвідуванням національних парків, ботсадів, пам’яток природи, музеїв та інших туристичних об’єктів поцікавтеся в адміністрації про зміни у правилах роботи, години відвідування, місця розташування укриття.
Читайте також: Україна за крок від розбудови екодуків. Що це таке і яка з цього користь
Як обрати своє "місце сили"?
У WWF-Україна наголошують, що необхідно і корисно підтримувати зв’язок з природою, бо так ми покращуємо свій фізичний та емоційний стан. Під час війни це має особливе значення. Однак через небезпеки, пов’язані з війною, потрібно обирати "місця сили" особливо виважено.
Найперше варто звернути свою увагу на установи природно-заповідного фонду України. Мова про національні парки, заповідники та пам’ятки природи, які є в кожній області України. На офіційному сайті від Міндовкілля – Природно-заповідний фонд України – можна знайти перелік нацпарків по областях, їхні контакти, інформацію про установу та її туристичну інфраструктуру. Зараз у скрутний час важливо підтримати природно-заповідний фонд України, сплачуючи вартість вхідного квитка. До того ж у нацпарках регулярно проводять освітні, розважальні та екологічні заходи.
Як приклад, у WWF-Україна розповідають про "Кармелюкове Поділля" – національний природний парк, що розташований у смт Чечельник у Вінницькій області. На його території трапляється 28 видів рослин та 26 тварин, занесених у Червону книгу України. А в нацпарку "Подільські Товтри" у Хмельницькій області варто відвідати реабілітаційний центр "Парк хижаків Арден". Тут можна зустріти ведмедів, вовчу зграю та лисиць – їх врятували від жорстокого поводження у неволі. Також у парку з висоти круч можна помилуватися річкою Дністер та Бакотською затокою.
У Карпатських горах WWF-Україна радить звернути увагу на еколого-освітні маршрути та заходи, які пропонують місцеві національні парки. Наприклад, з околиці міста Косів можна вийти на екостежку "На хребет Каменистий" помилуватися 120-літніми буками. Дослідити буковий праліс можна завдяки ексостежці "До найстарішого дерева", а кам'яні річки – на науково-пізнавальній стежці "Греготи Горган".
Крім цього, у Карпатах та поруч гір розташовані велику реабілітаційні центри для ведмедів. У них кожен клишоногий має власну трагічну історію неволі, жорстокого поводження й у підсумку порятунку:
- Реабілітаційний центр бурого ведмедя Національного природного парку "Синевир" (Закарпатська область);
- Ведмежий притулок "Домажир" (Львівська область);
- Центр реабілітації ведмедів у Галицькому Національному природному парку (Івано-Франківська область).
"Відпочинок на різних екостежках урізноманітить ваші враження і допоможете зменшити навантаження з таких велелюдних, розрекламованих маршрутів, як на гору Говерла, гору Піп Іван Чорногірський, Боржавський хребет. Пам’ятайте, що овертуризм (надмірний туризм) є навантаженням для природних територій і шкідливий для довкілля, диких видів тварин і рослин, ґрунту та поверхневих вод", – відзначають експерти WWF-Україна.
Щоб зробити мандрівку в горах дружньою до довкілля, рекомендується користуватися "Диким туристичним етикетом" – корисними лайфхаками, які допоможуть отримати "екологічні" враження та урізноманітнити своє дозвілля.
Читайте також: Тварини Карпат в об’єктиві фотопасток: унікальні світлини від WWF-Україна
Сільський туризм і міські осередки природи
Мандруючи нацпарками та пам’ятками природи, можна дослідити сільську місцевість поруч та отримати новий досвід.
"Спробуйте через простий пошук в інтернеті знайти невеликі фермерські господарства, зелені садиби, сироварні, пасіки, винарні та інші місцеві підприємства. Часто фермери запрошують відвідувачів знайомитися з виробництвом, разом збирати урожай, виготовляти сир, свічки, джеми, дегустувати продукти, піклуватися про тварин. Ви також можете спробувати попрацювати на землі самостійно, допомагаючи родичам у сільській місцевості або на дачі. Посадіть фруктові дерева, зробіть компостер для опалого листя та іншої органіки, приберіть сніг на доріжках біля дому, прополіть грядку з салатом, зберіть яблука у саду. Можливо вам, навіть, пощастить побачити диких тварин, що живуть поруч села, віднайти та ідентифікувати сліди, почути їхні голоси. Праця на природі заспокоює, відвертає від тривожних думок та дозволяє дізнаватися нове", – кажуть у WWF-Україна.
Досліджувати природу можна і не покидаючи місто, завдяки природничим музеям, зоопаркам, ботанічним садам, дендропаркам або разом з групою місцевих екоактивістів чи натуралістів (наприклад Birdwatching Ukraine - Бьордвотчинг в Україні).
"Мешканці міст часто не помічають дику природу, яка оточує їх – тварин, рослини, ландшафти. Але вона є і зовсім поруч. Спробуйте дізнатися, які види тварин живуть у сусідньому парку. Спостерігайте за природою і досліджуйте її за допомогою сучасних технологій – додатків для смартфонів PlantSnap та iNaturalist. Ці застосунки не лише визначають вид, але надають вичерпну інформацію про нього, у них можна створювати власні гербарії, біологічні щоденники, ділитися знахідками з друзями. Наповнюючи застосунки даними, ви також допомагаєте науковцям по всьому світу", – додають у WWF-Україна.
- Нагадаємо, про стан природи України в умовах війни й те, які наслідки активні військові дії матимуть на довкілля, "Еспресо.Захід" поговорив з кандидатом біологічних наук ЛНУ ім. Івана Франка, експертом WWF-Україна Остапом Решетилом, який є зоологом та екологом.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.
- Актуальне
- Важливе