Деякі природні ділянки, очевидно, не зможемо відновити і втратимо їх у довоєнному вигляді назавжди, – експерт

Про стан природи України в умовах війни й те, які наслідки активні військові дії матимуть на довкілля, "Еспресо.Захід" поговорив з кандидатом біологічних наук ЛНУ ім. Івана Франка, експертом WWF-Україна Остапом Решетилом, який є зоологом та екологом.

Діяльність WWF-Україна спрямована на збереження цілісного довкілля та екосистем, відповідно, співробітники цієї організації займаються дослідженнями в різних напрямах: збереження рідкісних видів, водних ресурсів, лісів тощо.

"Моя наукова діяльність сконцентрована на вивченні популяцій, видів, їхніх оселищ, на збереженні біотичного різноманіття. Одразу скажу, що ми й без війни мали що охороняти і чим займатися. Та з початком повномасштабного вторгнення змінилися акценти й підходи, змінилися масштаби наслідків", – каже Остап Решетило.

"Повну картину негативних наслідків війни вдасться осягнути лише після її завершення"

Науковець зазначає, що вплив війни на довкілля потрібно розглядати комплексно, бо це – дія багатьох чинників. Мова не лише про біоту, тобто все живе, а й стан абіоти – неживої компоненти природи (ґрунтів, повітря, води), яка теж зазнає впливу війни.

"Усе це – комплексний вплив на цілісну екосистему. Тому важко розділити і сказати, що є вплив лише на ґрунт і крапка. Бо якщо є вплив на ґрунт, то очевидно, що це впливає і на ґрунтову біоту. Починаючи від найдрібніших живих істот (мікроорганізмів чи ґрунтових водоростей) і закінчуючи ссавцями, які живуть у ґрунті (кроти, сліпаки тощо). Все взаємопов’язане. Охопити цілісно всі ці речі, причому там, де відбуваються активні бойові дії, де є небезпека, мінування, – неможливо. Повну картину негативних наслідків війни вдасться осягнути лише після її завершення. Зараз є чимало перепон для вивчення стану природного середовища. Наприклад, я стикаюся у своїй роботі з тим, що заборонено відвідувати ту чи іншу територію, оскільки там або заміновано, або не дозволено перебувати через режим воєнного стану".

"Забруднення ґрунтів – на роки, якщо не на десятиліття"

На думку експерта WWF-Україна, особливу увагу потрібно приділити дослідженню саме ґрунтів, адже велика кількість шкідливих речовин акумулюється в них, зокрема через численні вибухи і прильоти ракет.

"Це не тільки метал, осколки якого на тривалий час залишатимуться в ґрунті, це і різного роду хімічні речовини, які туди потрапляють. Такі забруднення – на роки, якщо не на десятиліття. Особливо лякають світлини, де ледь не на кожному квадратному метрі землі – ями від снарядів. На мою думку, дещо меншою мірою забруднена вода, ріки й озера, адже водні системи мають здатність до самоочищення через функціонування гідробіоти, протічність води, осідання забрудників на дно тощо. Повітря також забруднене, і це теж шкода довкіллю, але, як я вважаю, шкода найменшого рівня. По-перше, це локально, а по-друге – повітряні маси найрухливіші в середовищі. Концентрація шкідливих речовин завдяки повітряним масам зменшується, розноситься, розсіюється. Не можна сказати, що це цілком безпечно. Бо потім десь може випасти кислотний дощ, наприклад, і нашкодить рослинам, ґрунту. Адже у природі є колообіг, і нікуди від цього не дінешся. Саме ґрунт – найбільш пасивна частина того середовища, яка й буде нагромаджувати це все у собі", – зазначає науковець.

Підриви тварин на мінах – одиничні смерті, натомість звуки та спалахи війни можуть сильно вплинути на майбутнє популяції

Безпосередній вплив війни на живий компонент природи, за словами Остапа Решетила, меншою мірою відчувають на собі ті тварини, які більш рухливі, більш лякливі, мають краще розвинені системи самозбереження. Наприклад, це великі ссавці – ведмеді, вовки, рисі, олені, лосі тощо. 

"Вони не так часто потрапляють нам на очі навіть у мирний час, не кажучи вже про регіони, де зараз ведуться активні бої. По-перше, звуки вибухів їх дуже лякають. Коли в них є можливість, то вони тікають від цього. На замінованих територіях відомі випадки загибелі оленів й інших великих тварин від вибуху мін чи спрацювання розтяжок. Але це тільки один аспект загибелі. Така загибель – прикра річ, але точкова. У більшості випадків ми говоримо про одиниці таких загиблих тварин, які в контексті популяційного значення не будуть істотними. Натомість увесь цей шум від вибухів, стрілянини, техніки, нічні спалахи, все це дезорієнтує та лякає тварин, заставляє реагувати по-іншому, змінювати звичні життєві цикли. Відповідно, це може впливати значно більшою мірою на їх майбутнє, на перспективу популяції. Я вже не кажу про зміну самого оселища. Наприклад, згорів ліс чи настільки забруднилася водойма, що організми там просто не можуть існувати, змушені йти і шукати нове придатне середовище для продовження свого природного способу існування. Якщо це важко зробити, чи взагалі немає таких ділянок поруч, які їм підходять, тоді це теж вплив, який призводить до негативних наслідків, зокрема й до нестачі поживи, через що частина популяції може загинути", – розповідає експерт WWF-Україна.

Для зміни міграційних маршрутів птахів потрібно більше часу

На перший погляд, простіше змінити середовище існування птахам, які є мобільними тваринами. Проте не все так однозначно, зауважує фахівець.

"Перельоти, міграції птахів – значною мірою усталені явища, які мають свої чіткі маршрути і часові параметри. Війна спричинила вплив і на них також через турбування, загрозу загибелі, брак безпечного місця для відпочинку, живлення, гніздування. Є так званий період тиші в лісах, який триває від квітня до червня, коли в природі тварини зазвичай розмножуються. У цей час в лісі треба вести себе в міру тихо, аби не порушувати ті процеси, які там відбуваються. А тепер уявімо собі, що все навкруги вибухає і палає, то як буде відбуватися нормальний перебіг розмноження? Це також має вплив, бо той чи інший вид матиме меншу кількість народжених особин, або взагалі їх не буде. Це впливатиме на динаміку популяції і зміну їх чисельності в майбутньому", – каже він.

На думку науковця, поки рано говорити, що війна змінила міграційні маршрути птахів, адже в них сильно розвинені інстинкти щодо повернення на ті ж місця чи на територію, яка близька до звичного місця перебування.  

"Ми знаємо з прикладу лелек, які намагаються прилетіли майже на те саме місце або навіть на те саме гніздо. Поки що міграційні маршрути птахів, їх приналежність до тих ділянок, напевно, залишиться. Гадаю, треба значно більше часу, аби вони інстинктивно змінили ці місця. Якщо прилітає лелека, а його дерево від вибуху постраждало і гнізда немає, то йому доведеться знайти щось поруч. Відомо, що птахи можуть робити гнізда навіть на згарищах, якщо там було їх попереднє гніздо. Тому в цьому контексті, я не думаю, що мали би бути зараз якісь істотні поведінкові зміни. Але інша справа, що ситуація може бути й надалі неспокійною. Може довгий час зберігатися для них загроза безпосередньої загибелі чи неуспішного розмноження", – каже Остап Решетило.

Для природних систем характерна буферність, тобто вони здатні протягом певного часу нагромаджувати наслідки негативного впливу

Дослідник відзначив, що всі наслідки й масштаби впливу війни на природу зможемо побачити згодом:

"Те, що відбувається відразу – це тільки безпосередня загибель. Природні системи, популяції та екосистеми, характерні своєю буферністю. Вони здатні, до певної міри, нагромаджувати негативний вплив. Але, коли цей негативний вплив починає переходити певний поріг, настає критична мить, відбувається обвал, система вже не може триматися на тому рівні. Бачимо тоді дуже сумні наслідки. Не можна сказати, що абсолютно все загине, ні. Але те, що стан системи істотно погіршиться, що її функціонування не буде оптимальним – це однозначно. Зрештою, візьмемо приклад з дельфінами у Чорному морі. Різні цифри фігурують: від декількох тисяч до десятків тисяч загиблих особин через постійний вплив сонарів та різної техніки флоту РФ. Це фактично є чинником, який може призвести до цілковитого занепаду популяції цих видів китоподібних в морі, ми можемо їх втратити. Але це лише один з прикладів. Та вплив негативних факторів на морі відчувають не лише дельфіни, а й різні види риб, різні наземні організми, які піддаються подібним впливам на материковій частині України. Тут багато аспектів, які потрібно вивчати. Не кажу вже про різні дрібні організми, зокрема, про комах, адже вони також відчувають наслідки впливу війни. Та ми їх навіть до уваги часто не беремо, бо просто на сьогодні немає таких даних".

Відсоток загибелі нижчих тварин може бути вищим, враховуючи їх нижчу здатність до мобільності, бо вони не так далеко можуть втекти, ніж птахи чи великі звірі.

"Але з іншого боку, якщо ділянку чи територію, яка є їх оселищем, активні військові дії оминули, тоді можна говорити, що, фактично, такі тварини і не постраждали, бо там не було військової техніки чи жодних вибухів. Менші тварини є менш чутливі і до супутніх чинників. Спалахи, звуки будуть впливати на них значно меншою мірою", – відзначає дослідник.

Як відбудувати природу? За день дерево не виросте. Треба час і значні кошти

Зараз чимало говорять про різноманітні плани по відновленню України. Безперечно, що потрібно також говорити про плани по відновленню природи України. Однак тут є низка викликів, які найперше залежать від глибини змін, які спричинить війна, коли вона завершиться і дослідники зможуть реально оцінити її наслідки.

"Відбудувати дорогу і будинки – це одна справа, але як відбудувати природу? Це так просто не зробиться. Природі треба час, щоб відновитися. Дерево можна зруйнувати за мить, але скільки треба часу, щоб одне дерево виросло, воно ж моментально не росте! Це ж буде стосуватися і всіх інших компонентів природних систем. Зокрема, чисельності популяції, якщо вона буде знижена, або якщо цілком зникне якийсь рідкісний вид з території України. Постає питання часу, коли зможе відновитися і чи взагалі зможе. Таке цілком може статися. Ми маємо багато раритетних степових видів, ареали яких є не дуже великими і зосереджені в основному в південно-східній частині України, де ведуться найпотужніші бойові дії, не кажучи вже про окуповані протягом восьми років Крим і Донбас. Насправді, ми досі не знаємо, що там відбувається з популяціями раритетних плазунів, деяких рідкісних видів хижаків. Звісно, коли все заспокоїться, будуть проведені дослідження. Але тоді ми можемо жахнутися від цих наслідків. І як тоді це все відновити? Надзвичайно складно відновити природу. По-перше, це питання часу. А по-друге, потрібні будуть великі кошти. Я свого часу брав участь в закордонних проєктах по відновленню деяких видів. Не цілісних систем, а просто деяких видів. Численність цих видів була або на дуже низькому рівні, або вони майже зникли і їх треба було доставляти звідкись та адаптувати до нового середовища. Тобто випускати, моніторити, пильнувати. Це потребувало років часу підготовки, не говорячи про тривалий час саме втілення такої ідеї. І звісно на це потрібно було багато коштів. А ми передбачаємо, що нам в Україні треба буде відновити тисячі і тисячі квадратних кілометрів екосистем, які були зруйновані. Звичайно, будуть насаджувати ліс, де він згорів. Також, напевно, будуть очищувати ріки, відновлювати заплави тощо. Це все будуть робити, але такий процес займе багато часу", – розмірковує дослідник.

Деякі природні ділянки ми, очевидно, не зможемо відновити і втратимо їх у довоєнному вигляді назавжди

Але, на думку, науковця, потрібно розуміти також і те, що ми, насправді, не зможемо все відновити, бо, ймовірно, буде недоцільно відновлювати ту чи іншу зруйновану територію чи конкретну екосистему.

"Бо, по-перше, це може бути просто неможливо через цілковиту її фізичну втрату, або це потребуватиме надмірних зусиль, тому простіше буде ту втрачену систему чимось замінити, пристосовуючи під конкретну ситуацію. Маємо бути готовими, що певні речі можемо втратити і їх неможливо буде відновити. Тоді доведеться переосмислити те, що залишиться. Я думаю, що деякі ділянки, ми вже не повернемо в тому вигляді, в якому вони були до війни", – каже Остап Решетило.

"З одного боку, ми за відновлення природи, але з іншого – продовжуємо масово вирубувати ліси"

Експерт WWF-Україна відзначає цікаву деталь, що в контексті заповідності територій – у державах ЄС ставлять таку планку на рівні 30%. На жаль, в Україні цей показник нижче 10%.

"А що будемо говорити після війни, коли 20% природоохоронних територій України істотно постраждали і це тільки станом на зараз, а невідомо, як буде згодом, і які будуть реальні цифри. Нам треба буде рівень заповідності України обов’язково піднімати, і це не на кілька відсотків, а у рази! Ми поступово до того йшли, а зараз війна відкинула нас на багато років назад. До того ж, треба розуміти, що зараз з настанням зимового періоду, у час енергетичної кризи, обстрілів нашої критичної інфраструктури, ліси особливо страждатимуть від масових вирубок. Люди правдами і неправдами забезпечуватимуть себе на зиму, бо готуються до найгіршого. Тому, з одного боку, ми кажемо про необхідність відновлення природи, збільшення площ її заповідності, а з іншого – бачимо нашу невітшну реальність. Бачимо скорочення площ лісів, яке відбувається з об’єктивних причин війни (пожежі, потреба у лісоматеріалах для військових потреб, неконтрольована заготівля дрів населенням тощо)", – каже науковець.

• Нагадаємо, у природи свій ритм і, незважаючи на війну, тварини продовжують жити своїм життям, яке потрапляє в об’єктиви фотопасток дослідників

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.