"Я не маю точних відповідей для вашого покоління", – Борис Ґудзяк

Сьогодні, 24 листопада, святкує день народження  митрополит Філадельфійський,  президент УКУ, Владика Борис (Ґудзяк).  "Еспресо.Захід" зібрав мотивуючі й часом парадоксальні думки авторитетного для українців владики, які змушують переосмислити наші реалії і налаштуватися на ефективну роботу заради спільного майбутнього.

1. Мої мама з татом 9 років були бездітними у подружжі. Згодом лікарі сказали, що дітей із батьком у них взагалі не буде. Тоді вони й почали процес усиновлення дитини. Та раптом матір завагітніла. У травні під час маївок вона дала обітницю: якщо народиться хлопчик, то виховає його для Бога. Я це прочитав у львівській газеті, коли мені було вже 40 років. Я цього не знав, мама в жоден спосіб цього не показувала. Але в якийсь ненав’язливий спосіб вона це робила. Вона десь відкривала цю перспективу. І від початку до кінця — це Божа справа.

Читайте також: "Навіть розчаровуючись, ми не повертаємося до місця, в якому вже були", – Мирослав Маринович

2. Для спорудження УКУ ми купили територію, на якій Червона армія з Москви будувала культурний центр Прикарпатського військового округу. Там, де партія мала бавитись, де мала свою ідеологію, так би сказати, втілювати в соцреалістичні культурні заходи, там сьогодні стоїть головний кампус Українського католицького університету. Мені здається, в Господа є почуття гумору.

3. Дуже багато дітей сьогодні не вислухані. Немає часу, щоб почути дитину. І дитина, яка не є вислухана, яку не чують, правдоподібно, сама буде затруднятися у слуханні… Моє велике бажання є, щоб наші школи були місцем, де наші діти є вислухані, де вони отримують приклад віртуозності у слуханні і спілкуванні.

4. Ми у своєму ДНК маємо глибоко і в нестертий спосіб записано, що нам треба спілкуватися.

5. Немає нічого більш втомливого, ніж постійна спонтанність. Людина потребує коріння.

Читайте також: Доктор Едіт Єва Еґер: "Дуже важливо знайти в собі Гітлера і матір Терезу": тези з розмови з відомою психологинею у рамках BookForum

6. Ми всі в Україні потребуємо, щоб нас хтось підіймав. Ми всі потребуємо відкрити нашу з вами вроджену здатність інших підіймати. Нам набридли ті взаємні приниження: в політиці, в економіці, в бізнесі, в суспільстві, на роботі, в школі, в сім’ї. Як це гарно давати життя таким простим жестом.

7. Багато модерності - це деміфологізація таїнственності. Я думаю, що постмодерн сьогодні бачить, що цей раціоналізм, який міг бути без любові, який стоїть за Голодомором, Голокостом, за Хіросімою, Нагасакі, який сьогодні в Північній Кореї знову воскресає. От цей прогрес - він забуває про таїнство, про цінність кожної людини. Кім Чен Ір - він вчився в Швейцарії. Я думаю, що це була досить добра школа. Але ця школа його не навчила про таїнство. Він не навчився слухати, він не навчився свідчити про цінності. І він, напевне, не навчився служити.

8. Ісус не мав кризи ідентичності. Він не боявся, міг терпіти, бути рішучим. Він знав ким Він є. Він чув ким Він є. Наша тотожність надана Богом.

9. Майдан боровся за те, щоб країна визнала те, що є святим — гідність людини. Ніхто не має права її топтати.

10. Важливо сміятися. Перше за все з себе.

11. Ми всі потребуємо бути любленими. Коли ти чуєшся любленим, твій потенціал розквітає.

12. Apple – чи не найбільша комерційна фірма у світі, вартість якої переступила один трильйон доларів. Я з 1985 року користуюся тільки їхніми комп’ютерами. Чи це велика ідея? Чи трильйон доларів – критерій такої ідеї? Напевно, для багатьох – так. Але для мене критерії величі інші, незважаючи на те, що я користуюся їхньою технікою. Мені прикро читати, що Стів Джобс, засновник компанії, принижував людей. Мені прикро читати спомини його доньки, від якої він відмовлявся, поки не були зроблені тести ДНК. Прикро, коли при кінці життя людина має жаль за те, як вона ставилася до інших. Тож давайте домовимося, що великим є те, що дає життя, виринає з Божого закону, єднає людей і піднімає кожного, зокрема, найменшого. Прагнення до великого, доступне кожній людині.

Читайте також: Топ-10 глибоких цитат Митрополита Андрея Шептицького, які не втратили актуальності у різних сферах життя

13. Піднятися на Говерлу чи на Еверест – це перемогти себе. У цьому багато доброго та шляхетного, це важливо. Але особливо великим є перемогти себе для інших. Я переконаний, що велике завжди народжується між: між нами, між вами, між кимось. Воно мусить іти від нас до когось і бути для нас. Ніхто з нас не має ні таких масштабів, ні такого духу, щоб щось дійсно велике тримати лише в собі. Велике з’являється, коли ми єднаємося, коли Божа любов, творчість і дух входять у нас і ми помножуємо їх, обдаровуючи інших і допомагаючи їм множити дари.  

14. Йосип Сліпий проповідував ідеї десятиліттями. Він заснував УКУ у 71 рік, після ув’язнення, таборів і катування. Тож фактично всі ми ще стоїмо перед віком, коли можна починати велику справу. Але ми живемо дуже нетерпеливо. Кава не заварилася за півхвилини – вже біда. Молодим людям складно слухати про щось одне довше, ніж 5 хвилин. А великі справи вимагають часу. Слухання і увага, пізнання таїнства, глибини буття іншої людини потребує часу – не кажучи вже про пізнання громади. Великі люди терпляче робили великі справи, які не минали з дня на день.

15. Я не маю точних відповідей для вашого покоління, яке не пригадує Щербицького, але ще знає Йосифа Сліпого, я навіть не пережив цього періоду як молода людина, у якому живете зараз ви. Ви бомбардовані телефонами, вам важко зосередитися на чомусь довше, аніж 45 секунд, але ви здатні піймати 10 імпульсів одночасно. Ви є іншими, ніж я. Але моя порада така: школа і навчальні заклали повинні дати вам спокій і стабільність. У цей період ви повинні сформувати поставу, мати свою думку, інакше ви будете постійними спостерігачами, ви чи наші діти.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку