Від Федорова до Сирського: як спалахнули "картонкові" протести у Львові та чому організатори не зупиняться на півдорозі

Все почалося з дописів ветерана Дмитра Козятинського у соцмережах Facebook та Threads, в яких пролунали заклики виходити в четвер 16 липня на площу Франка у Києві. Цю ініціативу підхопили й інші міста, зокрема Львів.

Уперше люди вийшли зранку в день призначення нового уряду з єдиною вимогою – залишити ексміністра оборони Михайла Федорова на посаді.

Однак в той день Зеленський не подав кандидатуру на пост очільника Міноборони. А Федоров на брифінгу зробив заяву, що стала новим каталізатором протестів. Колишній міністр оборони повідомив про конфлікт з головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. 

Наступного дня головкомандувач Сирський став об’єктом критики натовпу. Не останню роль в цьому відіграли повідомлення про заборону військовим висловлюватися щодо протестів.

Еспресо.Захід поспілкувалося з активними протестувальниками Андрієм Прохорчуком та Романом Шмідтом про вимоги протестів та подальшу долю акцій.

Не лише повернення Федорова: що відстоює протестний рух у Львові

Попри відсутність єдиного організаційного центру, протестувальники поступово сформували перелік вимог. Якщо спочатку учасники акцій вимагали повернення Михайла Федорова на посаду міністра оборони, то згодом до цього додалися вимоги відставки головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, більшої відкритості влади та пояснення кадрових рішень.

фото: Еспресо

Координатор третього дня протесту у Львові Андрій Прохорчук каже, що в перші дні люди насамперед хотіли зрозуміти логіку рішень влади.

"Перша наша вимога була: "А що сталося?". Чому саме зараз уряд уходить? Які були задачі? Які задачами він не впорався? Хто приходить взамін? І чому саме така конфігурація людей? Тому що уряд — це насправді не про обличчя, це ж про загалом координацію. Це про команду", – пояснює Андрій Прохорчук.

За словами Прохорчука, суспільство очікує не лише кадрових змін, а й зрозумілої комунікації та звітності від посадовців. Саме це, на його думку, і стало одним із головних запитів протестного руху.

Водночас активний учасник протестів у Львові Роман Шмідт наголошує, що вимога про зміну головнокомандувача не означає, що протестувальники намагаються самостійно визначати нового очільника ЗСУ.

фото: Еспресо

"Важливо додати: новий головком не має сприйматися як людина Сирського, оскільки це може надалі негативно впливати на суспільні настрої. Крім того, я вважаю, що ми не обираємо головкома, як дехто нам закидає, — для цього є Президент та Міністр оборони. Ми не військові та не можемо знати найкращого варіанта для війська, хоча дуже часто можна почути про пана Драпатого, зокрема й від самих військових", - вважає Шмідт.

Чому протестувальники відстоюють Федорова

Попри те, що разом із Михайлом Федоровим свої посади залишили й інші урядовці, саме його відставка стала каталізатором протестного руху. Учасники акцій пояснюють це тим, що ексміністр оборони став для багатьох символом змін у війську, а його публічні заяви після звільнення лише посилили суспільний запит на пояснення кадрових рішень.

фото: Еспресо

Андрій Прохорчук вважає, що люди не побачили об'єктивних причин для відставки Федорова. За його словами, після того як президент підтвердив наявність конфлікту між ексміністром та головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським, у суспільства виникло ще більше запитань.

"Було зрозуміло, що Федорова не зняли з об'єктивних причин. В людей з'явилось дуже багато питань. Далі Президент коментував про те, що, власне, конфлікт був між Федоровим і Сирським, і в цьому конфлікті Президент зробив рішення на користь головнокомандувача. Відповідно, в людей так само виникло питання, чому саме так", - додає Прохорчук.

За словами Прохорчука, Федоров асоціюється із запровадженням нових підходів у сфері оборони, зокрема підтримкою технологічних та волонтерських ініціатив, які згодом стали частиною державної політики.

Водночас, відповідаючи на запитання, чому у протестувальників не виникло зауважень щодо відставки ефективного віцепрем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки, Прохорчук наголошує, що не ставить під сумнів його професійні якості. Однак, на його думку, під час війни саме питання оборони є визначальним для суспільства.

"Я пам'ятаю Тараса Качку як людину, яка була причетна до того, що рік тому з'явився договір між США та Україною про корисні копалини. І як людину, яка здатна лобіювати певні напрямки і домовлятися. З того, що я чув і знаю, наскільки я можу оцінити, це доволі хороша людина. Але, мені здається, питання військової справи, війни, воно стоїть першочергово", – вважає активіст.

Роман Шмідт також вважає, що саме Федорову вдалося об'єднати людей різних поглядів навколо свого бачення розвитку війська.

"Варто зважати, що Федоров зміг об'єднати дуже багатьох людей найрізноманітніших поглядів вірою у свій підхід. Суспільство та чимала кількість військових довіряють йому. З усією повагою до пана Качки, але зараз вагатися та просувати альтернативні варіанти — це сигнал для влади, що ми можемо бути поступливими. Я впевнений, що він принесе чимало користі Україні на інших посадах", – наголошує Шмідт.

Чому серед вимог з'явилася відставка Сирського

Саме після брифінгу Федорова серед вимог протестувальників почала дедалі частіше звучати відставка головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Учасники акцій пояснюють, що невдоволення його роботою існувало й раніше, однак публічна розповідь Федорова про конфлікт із головнокомандувачем стала для багатьох переломним моментом.

фото: Еспресо

Координатор третього дня протесту Прохорчук каже, що інформація про напружені стосунки між Федоровим і Сирським з'являлася й раніше, однак саме після брифінгу суспільство отримало можливість почути позицію самого ексміністра.

"На мою думку, оскільки Федоров безпосередньо є стороною цього конфлікту, і він розказав свій погляд, як це відбувалося. Він вперше публічно про це заявив і розказав, як це з його точки зору сталося. Я думаю, що краще розуміння контексту і ситуації людям могло підсвітити, що потрібно для змін",  – додав Прохорчук.

Це поділяє і Шмідт, на йому думку, додатковим поштовхом до зміни настроїв у суспільстві стали останні публічні заяви Федорова. Він переконаний, що після звернення ексміністра та його брифінгу багато людей остаточно пов'язали його відставку з конфліктом із головнокомандувачем.

"Президент зазначив під час зустрічі з експрем'єром Стармером (ред. – колишній прем’єр-міністр Великої Британії), що в нього був вибір між Сирським, який уже й так мав за собою чималий баласт проблем, та Федоровим, який не отримав удосталь часу, ресурсів і можливостей для впровадження всіх змін. Останнім цвяхом став брифінг Федорова, який для багатьох слугував підтвердженням того, що людина мала чітке бачення, куди рухати армію, проте зіткнулася зі спротивом, головним рушієм якого знову ж таки був головком. Через це вимога відставки Сирського стала як ніколи актуальною", – резюмував учасник протесту. 

фото: Еспресо

За словами Прохорчука, свою роль відіграли й повідомлення про те, що військовим рекомендували не висловлюватися щодо протестів. Це, каже він, лише посилило переконання частини суспільства, що проблема полягає не лише у відставці Федорова.

"Багато військових почали висловлюватись за Федорова. Вони виходили і комунікували в публічний простір про те, що на них здійснюється тиск. Людей збурив цей факт про те, що військовим не дають вільно виступати, брати якусь позицію. І багато хто на хвилі цього почав думати, що якщо змінити просто Федорова, то нічого не зміниться. І, насправді, краще змінювати тоді головнокомандувача", – сказав координатор.

Протест не зупиниться на половині вимог

Учасники протестного руху наголошують, що навіть виконання частини вимог не означатиме автоматичного завершення акцій. За їхніми словами, подальший розвиток подій залежатиме від того, чи почує влада суспільний запит і чи запропонує системні зміни, а не лише кадрові перестановки.

Андрій Прохорчук пояснює, що українські протести зазвичай не виникають через одну конкретну подію, а стають реакцією на накопичені проблеми:

"Коли люди виходять на протест в нашій країні, це зазвичай не стається як відповідь на щось миттєве. Це про якийсь комплекс накопичених проблем, які довго не вирішувалися або взагалі ігнорувалися. Звісно, є певний каталізатор будь-якого протесту, але за ним стоїть довга історія поступових, послідовних кроків того, що в людей з'являються питання, людей щось обурює. Є ігнорування. Тобто відсутність комунікації".

фото: Еспресо

За його словами, навіть якщо відбудуться кадрові зміни, це ще не означатиме, що причини протесту будуть усунуті.

"Може статись така ситуація, що відбудуться зміни персоналій, але чітких реформ не станеться. Система як працювала повільно, так само і працює", – заявив Прохорчук.

Прохорчук зазначає, що протестувальники уважно стежать за позицією самого Михайла Федорова. Якщо він погодиться працювати на іншій посаді та публічно заявить, що його команда отримала можливість продовжити реалізацію своїх ідей, це може вплинути на подальший перебіг акцій.

"Якщо Сирського звільнять, а Федоров вийде і скаже: "Друзі, в мене є тепер проєкт на рівні Міністра оборони, і я працюю", мені здається, людям буде цього досить. Якщо Федоров буде говорити про те, що мене послали чи на мене забили, то, думаю, люди все одно будуть виходити", – додав активіст.

Він також не виключає, що протестний рух з часом може розширити порядок денний і на інші питання.

Водночас Роман Шмідт переконаний, що акції не закінчаться лише з відставкою Сирського, а протестувальники вимагатимуть повернення Федорова на посаду. За його словами, протест триватиме доти, доки вимоги учасників не будуть виконані повною мірою. Інакше на владу чекає "безстроковий протест".

"Протест не зупиниться — це лише половина рішення. Він триватиме, доки Федорова не повернуть на посаду Міністра оборони України. Крім того буде додатково висвітлюватись і позиція народних депутатів, що вважають можливим пересидіти та не висловлювати свою позицію. Вони повинні показати, що мають хоч дрібку честі та суб'єктності", – розповів Шмідт.