Полонина Руна і забудова Карпат: що пообіцяло Мінекономіки після петиції

У Міністерстві економіки відбулася нарада щодо петиції про захист Українських Карпат. У зустрічі взяли участь представники міністерства та природоохоронних організацій

Зміст

Про це повідомили в міжнародній благодійній організації "Екологія – Право – Людина" (ЕПЛ).

Під час наради заступник міністра Олександр Краснолуцький повідомив, що Міністерство вже вжило низку заходів у відповідь на вимоги петиції.

Зокрема, тимчасово призупинено рубки в Пашківецькому лісництві на Закарпатті, які були необхідні для будівництва лінії електропередач до полонини Руна.

Також Мінекономіки працює над законодавством, яке має забезпечити правову охорону територій Смарагдової мережі та створення в Україні мережі Natura 2000 відповідно до вимог Євросоюзу.

Водночас у міністерстві заявили, що не можуть зупинити будівництво вітрової електростанції на полонині Руна. За словами Олександра Краснолуцького, суди вже підтвердили законність виділення земельних ділянок та будівництва, тому у відомства відсутні юридичні механізми для втручання.

фото: БФО "ЕПЛ"

Автор петиції, біолог Андрій Тупіков, заявив, що цього недостатньо, адже будівництво на полонині триває, а й інші високогірні території Карпат можуть забудувати вітровими електростанціями.

Представники ЕПЛ закликали надати високогір'ю Карпат додатковий природоохоронний статус, запровадити мораторій на забудову таких територій, створити нові заповідні території та забезпечити виконання міжнародних природоохоронних зобов'язань України.

Окрему увагу екологи звернули на можливі порушення під час будівництва вітропарку на полонині Руна. За їхніми словами, під час робіт змінюється природний рельєф, порушуються правила поводження з ґрунтом, а також можуть знищуватися місця існування рідкісних видів рослин і тварин.

Через це ЕПЛ готує звернення до Державної екологічної інспекції з вимогою провести позапланову перевірку дотримання екологічних умов будівництва. У громадській організації зазначають, що попри попередні обіцянки така перевірка досі не відбулася.

Під час зустрічі також домовилися створити нову комісію, яка повторно обстежить лісові ділянки, де планують будувати лінію електропередач до полонини Руна. До її складу обіцяють включити не лише представників лісового господарства, а й науковців та природоохоронців.

Крім того, Міністерство економіки пообіцяло розробити підзаконний акт, який визначить порядок підготовки та контролю виконання природоохоронних заходів під час реалізації енергетичних проєктів у високогір'ї Карпат.

Представники природоохоронних організацій заявили, що очікують від Мінекономіки не лише обговорень, а й конкретних рішень, які допоможуть зберегти унікальні природні території Українських Карпат від масштабної забудови.

Що відомо про забудову полонини Руна

Будівництво вітрової електростанції на полонині Руна від самого початку супроводжується конфліктами та звинуваченнями у порушеннях природоохоронного законодавства. Інвестором проєкту є ТОВ "Вітряний парк Турянський" разом із партнерською компанією "Вітряний парк Руна-1". У планах забудовника – встановлення 30 вітротурбін на високогірному плато Руна.

Міністерство економіки 13 лютого 2026 року надало позитивний висновок щодо будівництва вітроелектростанції (ВЕС) на закарпатській полонині Руна. Своє рішення чиновники аргументували критичною потребою у відновлюваних джерелах енергії після російських атак на енергосистему. У міністерстві стверджують, що ділянка під ВЕС розташована поза межами заповідників та пралісів, а сама полонина вже давно зазнала впливу через військову інфраструктуру минулого століття.

Попри офіційне схвалення, проєкт викликав гостру критику. 17 народних депутатів виступили проти будівництва, вказуючи на необхідність додаткових перевірок та надання високогірним хребтам охоронного статусу. Основні зауваження стосуються того, що інвестор розпочав підготовчі роботи ще до завершення екологічної оцінки.

Будівництвом займається ТОВ "Вітряний парк Турянський", що входить до групи "Вітряні парки України", релокованої з Краматорська. Компанія пов’язана з бізнес-групою братів Мкртчан та екснардепа Максима Єфімова. Бенефіціари підприємства мають історичні зв’язки з корпорацією «Індустріальний союз Донбасу», значна частина якої раніше належала російським інвесторам.