"Достатньо тижня, щоб освоїти новий вид озброєння": військовий 128-ї бригади розповів, як змінилася українська артилерія

Про це повідомили на фейсбук-сторінці 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади, передає Еспресо.Захід.

Після мобілізації Ярчук пройшов підготовку в артилерійській школі на Львівщині, а згодом виконував бойові завдання в Станиці Луганській, Волновасі, Авдіївці, Пісках, Докучаєвську та Маріуполі. 

За десять років війни артилерія змінилася кардинально. Якщо раніше для ураження однієї цілі витрачали десятки снарядів, то сьогодні завдяки сучасним системам управління вогнем і безпілотникам достатньо трьох-чотирьох, зазначають у бригаді.

"Раніше ми стріляли кількістю. Зараз стріляємо точністю. Дрони коригують вогонь, і це кардинально змінило ефективність артилерії", – каже військокослужбовець.

Минулого року Ярчук чотири місяці проходив навчання в Португалії, де опанував гармату М-114, калібру 155 мм та отримав кваліфікацію інструктора. Коли ці системи надійшли в Україну, він уже навчав працювати на них інших військовослужбовців.

За його словами, українські артилеристи дуже швидко адаптуються до нової техніки.

"Хорошому артилеристу достатньо тижня, щоб освоїти новий вид озброєння", – каже він.

Одним із найяскравіших епізодів служби для головного сержанта став контрнаступ на Херсонському напрямку у 2022 році. 

Після прориву російської оборони артилеристи бригади почали використовувати трофейні боєприпаси, а згодом захопили дві гармати, які відремонтували й розвернули проти окупантів.

"Росіяни залишили все готовим до роботи. Ми просто прийняли ці гармати й почали бити ворога його ж зброєю", – згадує Ярчук.

Сьогодні він відповідає не лише за бойову роботу, а й за підготовку особового складу, саме в батареї військові здобувають необхідний бойовий досвід.

"За два тижні можна підготувати людину до роботи в розрахунку. Далі все залежить від бажання вчитися та брати відповідальність", – переконаний військовослужбовець.

Окремо він наголошує: сучасна війна  це вже не протиставлення артилерії та безпілотників, а їхня спільна робота.

"Сьогодні артилерія й дрони працюють в унісон. Безпілотники знаходять цілі, коригують вогонь, а інколи одночасно із снарядом завдають удару по противнику. Саме така взаємодія дає максимальний результат на полі бою", – говорить він.

Попри десять років війни, Ярчук не шкодує про свій вибір.

"Я радий, що служу саме тут. Для мене 128-ма бригада – це сім’я. Пишаюся своїм підрозділом, своїми побратимами й артилерією. Після війни я також бачу себе військовим",  підсумовує головний сержант.

Читайте також: Американка стала військовою 101-ї Закарпатської бригади і хоче отримати громадянство України

128 бригада в складі ЗСУ

Історію 128-ї гірсько-штурмової бригади умовно можна поділити на два етапи – до війни з російсько-окупаційними військами та під час неї.

На першому етапі історії незалежної України (1991-2014) бригада взяла на себе удар природної стихії, коли на Закарпаття приходила "велика вода". Під час кількох повеней в 90-х та на початку 2000-х років особовий склад з’єднання неодноразово залучався до ліквідації наслідків стихійних лих. Тоді бригада надавала різносторонню допомогу для порятунку рідного краю: забезпечення мешканців Закарпаття гарячою їжею, евакуація, розчищення завалів, налагодження понтонних переправ, ремонт доріг тощо.

У 2000 році Указом президента бригада отримала почесне найменування "Закарпатська", яке залишається з нею і по цей час.

Нині ж 128-ма окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада – це з'єднання гірської піхоти Сухопутних військ України. Бригада перебуває у складі оперативного командування "Захід".