Зберігають Псалтирі XVII століття та воюють за Україну: як на Буковині виживає громада старовірів
У прикордонному селі Біла Криниця на Буковині вже майже три століття живе громада старообрядців (старовірів), предки яких у XVIII столітті втекли з Російської імперії, рятуючись від релігійних переслідувань
Про історію поселення та сучасний побут старовірів розповідає Суспільне.
За словами старости Старововчинецького старостинського округу Лілії Заболотнюк, Біла Криниця є одним із небагатьох населених пунктів України, де досі збереглися традиції старообрядців.
"Наша Біла Криниця — справді унікальне село. Тут живуть старообрядці, які бережуть свої традиції, віру, культуру та звичаї", — каже вона.

Церква старовірів, фото: Суспільне
Місцева жителька Галина Міхайлова розповідає, що предки громади переселилися сюди ще за часів російського царя Петра І.
"У Москві їм забороняли молитися, відрізали бороди, тому вони були змушені шукати місце, де могли б вільно сповідувати свою віру", — каже жінка.
Що зберегли старовіри
Сьогодні історію громади можна побачити у музейному комплексі старообрядництва. Тут зібрані старовинні ікони, церковні книги, предмети побуту та традиційний одяг.
Директорка музею Емілія Євсєєва розповідає, що переселенці залишали майже все майно, але неодмінно брали із собою найцінніше — ікони та богослужбові книги.
Нині також можна побачити, як вдягалися старообрядці. У музеї зберігся їхній традиційний одяг. Жінки носили різні головні убори, а поверх одягу вдягали сарафани та так звані "шубки".
У музеї також зберігається, зокрема, Псалтир 1654 року, а в багатьох місцевих родинах і нині передають старовинні книги з покоління в покоління.

Стародавній Псалтир, фото: Суспільне
Історик Микола Ботнарюк зазначає, що старообрядці були вправними ремісниками, а після заснування поселення насамперед будували храм.
Молодь виїжджає, але громада живе
Нині Біла Криниця переживає непрості часи. За словами місцевого жителя Дмитра Івлєва, у селі вже близько десяти років немає жодного магазину, а хліб привозять лише двічі на тиждень.
"Хліб привозять у понеділок і п'ятницю. Медпункт є. А діти... Хтось воює, хтось удома. Син на фронті ще з 2014 року. Зараз він на Запорізькому напрямку", — каже Дмитро Івлєв.
Попри це громада активно підтримує Україну. За словами старости, зараз 11 старовірів із Білої Криниці служать у Збройних силах України, ще двоє жителів села загинули на війні.

Дмитро Івлєв, фото: Суспільне
Надія — на відкриття кордону
Місцеві пов'язують майбутнє села з відкриттям пункту пропуску на українсько-румунському кордоні.
Раніше між Білою Криницею та румунськими Климівцями працював піший перехід, який дозволяв підтримувати зв'язки між громадами старообрядців по обидва боки кордону. Після вступу Румунії до Європейського Союзу його закрили.
У громаді сподіваються, що відкриття нового пункту пропуску пожвавить економіку прикордонного села, допоможе розвивати туризм і створить нові можливості для місцевих жителів.
- Актуальне
- Важливе