Еспресо. Захід
Ексклюзив

"Я аж стрепнув від ляку" – ексклюзивний уривок книги "Яґґер, Яґґер"

9 грудня, 2021 четвер
13:44

У рамках проведення проєкту "8 шляхів до емпатії" львівського "Видавництва Старого Лева" й програми ЄС "Креативна Європа" планують видати вісім дитячих книг, в яких порушуються важливі й важкі для дітей теми. Новою, четвертою, книгою проєкту стане історія "Яґґер, Яґґер".

Це розповідь шведської письменниці Фріди Нільсон про хлопчика Бенґта, в якому багато дітей зможуть впізнати себе. Восьмирічний Бенґт має зайву вагу й зовсім не має друзів, він бореться з булінгом однолітків і зі знецінюванням батьками його проблем. Пригоди хлопчика розпочинаються, коли він зустрічає бродячого собаку, на ім'я Яґґер. 

"Еспресо.Захід" пропонує до прочитання ексклюзивний уривок книги про неймовірну дружбу хлопчика й собаки. 

***

З мене цабенів піт. Надворі було гаряче, трава на узбіччях пожухла, зі сосни осипалася глиця. Здавалося, ніби весь наш житловий квартал запхали в жерло печі.

Щойно я ступив на східці, що вели до під’їзду, за спиною пролунав окрик Астрід.

— Стій!

Я аж стерпнув від ляку. Лише вона вміла так лютувати.

— А це що таке? — рикнула вона, показуючи мізинцем на щось під ногами.

Горошина!

— Ти це забув!

— Та байдуже.

Але тепер уже всі троє напустили на себе машкару поліцейських чи хто там слідкує за порядками.

Дітлахи кинулися до під’їзду й перегородили мені шлях.

— Підбери! — звеліла Астрід.

— Ні, — відповів я.

— Підбери й віднеси у смітник! Не допущу, аби всяка бридота валялася під ногами.

— Ні! — уперся я на своєму.

— Та що ти завівся: ні, ні, ні... Тільки й чую твоє “ні”. На щось інше не здатний?

— Здатний…

Астрід зітхнула й сказала, що я виводжу її з рівноваги. Вона шарпнула мене за футболку й потягнула назад. Та в мені наче завівся потайний механізм, спонукаючи до різних, взаємозаперечних учинків: накивати п’ятами, зацідити Астрід під око або ж заревіти на всю околицю.

Урешті-решт, я її послухався і підібрав кляту горошину. І відніс у смітник.

Мене нудило, живіт звело судомою. Однак горошину треба викинути, інакше Астрід, Аллан і Ґустав не відчепляться. Тієї миті, коли я підняв покришку контейнера, вкинув досередини горошину і вона тихо чвакнула в помиях, за спиною почулося глузливе хихотіння. Двері сміттєвої повітки захряснулися. Стало темно, наче вночі.

Я намагався відчинити двері, але зовні хтось їх тримав. Я чув, як дітлахи приволокли якийсь важкий предмет. Щось дзенькнуло, і двері зов- сім перестали піддаватися натиску.

— Гарно розважитися! — крикнула Астрід, і діти втекли.

Я щосили гатив у двері: гуп, гуп, гуп.

— Поверніііііться! Виииииипустіть мене! — волав я.

Але зовні панувала тиша. Крізь щілинку я бачив, що двері підперли важкою зеленою лавкою.

Тоді я сів на підлогу й заплакав. Нараз здалося, ніби до мене підкрався щур, обнюхав мої ступні. Я щодуху замолотив ногами й зарепетував на все горло. І знову розридався.

Минуло кілька годин. Надворі несамовито шкварило сонце, але ж не всередині... Я трусився всім тілом. Задок закляк від холоду, мов бетон.

Нарешті хтось пошарпав клямку дверей.

— Що за неподобство! — обурився хтось.

Я зірвався на ноги. Назовні щось дзвякнуло. Крізь шпаринку я побачив стареньку пані Квіст із третього поверху.

— Пані Квіст, допоможіть мені! Це я, Бенґт!

— Хто? — перепитала старенька й лупнула своїм ціпком по лавці, і знову почувся дзенькіт.

— Ми з вами — сусіди! Заберіть лавку, щоб я зміг вийти! — репетував я.

Пані Квіст пирхнула.

— Сам її притягнув, то сам і забирай! — прокрехтіла вона й, цокаючи ціпком, понесла свій пакет зі сміттям додому.

— Та то не я притягнув лавку, як же ви не розумієте... — запхинькав я, але стара вже мене не чула.

ПЕС

Минуло ще кілька годин. Уже не тільки мій задок, а всеньке тіло заклякло, наче бетон. І мозок — теж. Думати я не міг, міг лише мерзнути. Щурі мене більше не лякали. Та їх тут і не було. Астрід якась схибнута, дурепа дурна! Аллан із Ґуставом не ліпші! Хай би кудись під землю запропастилися! Ні, хай би я кудись запропастився! Так ліпше! Тоді на Землі було б на одного потворного товстуна менше. І мама не засмучувалась би, що має сина, з яким ніхто не хоче дружити.

Раптом — я вже майже засинав — з-під дверей долинуло якесь шкряботіння. Нарешті хтось забере лавку! Я звівся на ноги й постукав. На

очі навернулися сльози — так мені стало себе

шкода.

— Відчиніть! — закричав я щосили. — Відчиніть, будь ласка!

— Я намагаюся, — відповів хтось захекано.

Не пані Квіст.

Не Астрід, не Аллан і не Ґустав.

Хтось чужий.

За мить двері відчинилися.

За порогом стояв пес, у брудній, геть вицвілій футболці з довгими рукавами, яка сягала йому майже до колін. На лапах — капці з газет.

— Що ти тут робиш? — поцікавився він.

Я з переляку нічого не відповів. Собаки бувають ще небезпечнішими за щурів. Не всі, звичайно. Мама читала в газеті про собак, які облизують своїх господарів одним змахом язика.

Пес поставив позад себе торбу на коліщатах. То була така картата торба, з якими зазвичай ходять до крамниці старі тітоньки. Пес закотив її у повітку і відчинив покришку контейнера. Першою надибав усередині маленьку горошину. Узяв її двома брудними кігтями й уважно роздивився. Від вигляду тієї горошини мене обійняв такий смуток, що я не міг стримати сліз, які текли ручаями, аж щоки змокріли, мов хлющ.

— Якщо хочеш побути сам... — заговорив пес.

— Не хочу я бути сам! — заперечив я плаксивим голосом. — Це що, всім мізки в голові попереверталися?

— Як це? — невдоволено хмикнув пес.

— То ж не я підпер двері лавкою! Легко здогадатися!

— Та ясно, — погодився пес, кладучи горошину в торбу. — Може, тобі хтось із друзів допоміг?

— Ха! — реготнув я. — Ха-ха-ха-ахаха!

— Що тут такого веселого?

— Нічого! Немає на світі веселощів! І друзів я не маю, ані однісінького!

— Хіба треба через це сердитися на мене?

Я знову опустився на долівку. Задок болів і терпнув, але я не зважав. Не міг змусити себе встати. Зовсім не мав сили.

— Хочу померти, — пробурмотів я.

— Що?!

— Хочу померти! Сам винен!

— Та ну! — пес наче не повірив, подумав, що я жартую.

— Ага, сам винен, що такий бридкий. Якби не був бридкий, вони б так зі мною не поводилися. Не сипали б кукурудзяні пластівці в поштову шпарину, не вимазували б глиною моє велосипедне сідло і... не замикали б мене у смітнику.

— Хто — вони?

— Астрід, Аллан і Ґустав.

Пес мовчав. Довго дивився на мене. А потім заходився далі нишпорити у сміттєвому контейнері, визбируючи їстівні покидьки. Знайшов макарони й смажену картоплю, які я викинув, і запхав їх до торби. Потім ще вигріб підгнилий огірок і два коричневі помідори.

— Любиш помідори? — запитав він.

Я похитав головою.

— Я теж не люблю, — сказав пес і відклав їх назад у контейнер.

Я спостерігав за його пошуками. Ніс у нього був завбільшки з кавове горня. Сухий і сірий. Вуха як вушка каструлі. Хутро брудного кольору. Почервонілі очі, хоч цілком такі собі гарні — жовті й круглі, мов автомобільні фари.

Здавалося, його цікавило лише сміття, а до мене було байдуже. Понишпоривши вдосталь, пес опустив покришку контейнера й промовив:

— Дивись, скажу тобі одну річ. Я все знаю про таких людей. Ну, таких, які знущаються і цькують інших.

— Справді?

Я обтер довгу шмарклю, яка звисала з носа, наче хробак.

Пес кивнув, а тоді розповів, що колись давно він мешкав у одній нічліжці. Нічліжка — то таке місце, де безхатьки можуть переночувати, з’їсти миску супу й помитися. Отож там мешкала ціла купа безхатьків, чоловіків та жінок, брудних, обідраних і беззубих. Та навіть попри це, вони вважали себе ліпшими за нього й лаяли його останніми словами. А один дядько на ім’я Гейккі горлав «СИДІТИ» і копняком відкидав його до стіни.

Пес просльозився від прикрих споминів. І також обтер шмарклі з носа.

— Туди я ніколи більше не повернуся! Але, знаєш, той Гейккі потім таки пошкодував.

— Направду?

— Так, — кивнув пес. — Пошкодував про всі свої вчинки.

— Тобто зрозумів, що був дурним і попросив вибачення? — запитав я.

Іноді мама переконувала мене, що одного дня Астрід, Аллан і Ґустав прийдуть до мене і скажуть: «Бенґте, тепер ми знаємо, як буває боляче від образ, пробач нам, будь ласка».

Пес зневажливо пирхнув.

— Пхе! Такому дурноголовому, як Гейккі подібне навіть на думку не спаде! Ні, він пошкодував інакше, — пес вибалушив очі, погляд став суперзагадковим.

Раптом від побачив на долівці пачку з-під морозива. Певно, вивалилася з контейнера, доки він у ньому нишпорив. Пес кинувся до пачки, відкрив кришечку. Там ще було трохи морозива. Хоча яке то вже морозиво! Воно розтануло й обернулося на юшку. Пес запопадливо вилизав усе до краплини. На рийці залишилися рештки рожевої пінки.

— Ти ніколи не їси звичайну їжу? — поцікавився я.

— Звичайну? Це ж яку? Горох і морозиво?

— Ну... так…

Пес витер рота рукавом футболки, зашнурував торбу, вийшов на сонце й подибав через подвір’я. Коліщата торби скрипіли за кожним кроком.

— Агов! — крикнув я.

Пес озирнувся.

— Ти ще не доказав свою історію!

— Яку ж?

— Та про того Гейккі! Чому він пошкодував? Що сталося?

Пес засміявся. Ніби сподівався, що я запитаю.

— Якщо підеш зі мною до мого дому, я тобі дещо покажу. Одну таємну річ.

Я наздогнав пса. Коли ми трохи відійшли, він потягнувся і сказав, що до його дому далеченько.

— Не біда... Здужаю. Одного разу я пройшов пішки весь шлях до маминої роботи та назад. А це шість кілометрів!

— А навіщо?

— Бо Астрід, Аллан і Ґустав відібрали в мене ключ від помешкання і закинули на балкон Ґрьонстедтам. А Ґрьонстедти на той час відпочивали в Анталії.

Пес фиркнув і похитав головою.

— Анталія... Живуть же люди!

Переклала книгу українською Наталя Іваничук, ілюстрації до історії створив Олександр Шатохін. 

  • Нагадаємо, в рамках проєкту "8 шляхів до емпатії" видали вже три дитячі книги. 

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.

Теги:
Читайте також:
  • Київ
  • Львів
  • Вінниця
  • Дніпро
  • Донецьк
  • Житомир
  • Запоріжжя
  • Івано-Франківськ
  • Кропивницкий
  • Луганськ
  • Луцьк
  • Миколаїв
  • Одеса
  • Полтава
  • Рівне
  • Суми
  • Сімферополь
  • Тернопіль
  • Ужгород
  • Харків
  • Херсон
  • Хмельницький
  • Черкаси
  • Чернівці
  • Чернигів
  • USD 39.06
    Купівля 39.06
    Продаж 39.53
  • EUR
    Купівля 42.22
    Продаж 42.96
  • Актуальне
  • Важливе
2024, п'ятниця
29 березня
09:12
енергетики
На Львівщині через негоду знеструмлено 65 населених пунктів
08:52
обстріл, ППО
На Франківщині ворог влучив в об'єкт критичної сфери
08:33
На Львівщині уночі лунали вибухи: перші подробиці атаки РФ
08:17
повістка
Суд оштрафував волинянина на 5 тис. грн за ухилення від військового обліку
08:00
погода
Погода на Львівщині та в інших західних областях України: прогноз синоптиків на сьогодні, 29 березня, і завтра
07:45
ракета Х-59
Над Буковиною під час тривоги сили ППО збили ворожі ракети
2024, четвер
28 березня
22:52
Бійці львівської ТрО підпалили ворожу БМП, яку окупанти залишили посеред дороги тікаючи
Бійці львівської ТрО підпалили ворожу БМП, яку окупанти залишили посеред дороги тікаючи
22:33
світлофор у Луцьку
У Львові для незрячих пішоходів зі світлофорів звучатиме шум потяга
22:14
Андрій Антонищак
Львів 29 березня попрощається з екснардепом та полковником Андрієм Антонищаком
21:56
Бійці 100-ї бригади з Волині показали, як знищують фортифікаційні споруди росіян
Бійці 100-ї бригади з Волині показали, як знищують фортифікаційні споруди росіян
21:38
Рівненщина ініціює включити поліську дудку-викрутку до списку культурної спадщини ЮНЕСКО
21:18
газова плита, газ
На Львівщині майже 400 абонентів залишаться без газу. Адрес
21:00
Львівські митники зупинили на кордоні Audi Q7 з технікою Apple на мільйон гривень
Львівські митники зупинили на кордоні Audi Q7 з технікою Apple на мільйон гривень
20:57
На Волині зникла 15-річна студентка, яка пішла з гуртожитку і не повернулася
20:39
новини Львівщини
На Хмельниччині судитимуть експосадовицю банку, яка привласнила 8 млн грн виплат родин загиблих військових
20:21
Забезпечити безпеку природи: у Львові затвердили нову екологічну програму
20:03
На Закарпатті співробітник патрульної поліції вчинив смертельну ДТП
19:45
новини Хмельницького
На Львівщині авто збило двох дітей на самокаті, одна дівчинка загинула
19:30
блокпост
На Волині демонтували 12 недіючих блокпостів
19:16
Доступні ліки
У Львові дорослі люди зможуть безплатно отримати ліки від спінальної м’язової атрофії
19:03
На Волині чоловіка підозрюють у сутенерстві і втягненні в проституцію жінок
18:58
ноутбук
Вилучене та конфісковане рішеннями суду майно на Рівненщині передали на потреби військових
18:44
лікарня швидкої допомоги
Перше медичне об'єднання Львова будуватиме фармзавод
18:30
трамвай у Львові
Львівелектротранс першим серед перевізників міста отримуватиме оплату за виконану роботу
18:14
новини Рівненсько області
На Рівненщині знайшли зниклого безвісти жителя Вараського району
18:05
У центрі Львова за понад 5 млн грн реставрують палац Бесядецьких
17:51
психічне здоров'я
Львів отримає €1,5 млн від Фландрії на будівництво центру психічного здоров’я
17:38
McDonald's
McDonald's запропонували відкрити ресторани на Закарпатті не лише в Ужгороді та Мукачеві
17:25
Новини Рівненщини
На Львівщині судитимуть наркозбувачку, яка щомісяця постачала у різні міста країни близько 20 кг наркотиків
17:18
домашнє насильство
Вимагав віддати пенсію: на Хмельниччині оголосили підозру чоловіку, який систематично кривдив свою бабусю
17:09
граната
Вимагав 250 тис. євро, погрожуючи вбивством близьких родичів: тернополянину повідомили про підозру
17:00
Огляд
Купила квартиру за 3,5 млн грн і заробила понад 1,8 млн грн: що задекларувала голова дитячого медичного центру Олена Козлова
16:59
Огляд
хмари
Погода Львів: прогноз синоптиків на сьогодні 28 березня, завтра, тиждень
16:59
Оновлено
виставка "Тут був мій дім"
Куди піти у Львові із 25 по 31 березня: Jam session у Дзизі та концерт Квартету Петра Балога
16:42
Воїни волинської ТрО на сході України знищили "буханку" росіян
Воїни волинської ТрО на сході України знищили "буханку" росіян
16:35
Бурштинська ТЕС
Під час обстрілу 22 березня постраждали всі блоки Бурштинської ТЕС, – ДТЕК
16:25
Львів
У Львові мешканці гуртожитку на Тичини зможуть приватизувати своє житло
16:12
новини Прикарпаття
В селі на Прикарпатті підтвердили факт забруднення води у річці Бистриця-Солотвинська
16:03
школяр
У Львові при школах створять піклувальні ради
15:50
У Львові попрощалися з Ігорем Юхновським – екснардепом і Героєм України
У Львові попрощалися з Ігорем Юхновським – екснардепом і Героєм України
Більше новин