Велика різдвяна коляда відбудеться лише у грудні: громада Криворівні просить синод про повний перехід на новоюліанський календар

Про це в коментарі для "Еспресо.Захід" розповів отець, настоятель храму Іван Рибарук.

Священник зазначив, що громада вже подала прохання єпископові, щоб він клопотав у синоді про дозвіл перейти на новоюліанський календар, тобто святкування усіх свят за цим календарем.

"Рішення синоду про перехід немає. Є лише рішення синоду про вільне святкування 25 грудня як свята Різдва Христового в розумінні літургічному і богослужебному. Ми надіємося на те, що синод задовольнить наше прохання, тому анонсуємо йорданське богослужіння 6 січня з надією, що синод затвердить рішення нашої громади і підтримає наше прохання", – пояснив отець Іван.

Він каже, що парафіяни вже давно чекали на цю подію.

Читайте також: Чи готові львівські храми провести різдвяні богослужіння 25 грудня

"У нас люди не реагують, а давно вже хотіли цієї події. Ми не проголосували за, а дочекалися, коли нам офіційно дозволять святкувати так, як ми вже святкуємо багато років", – розповів він.

Зауважимо, у Криворівні 7 січня різдвяну службу вже не правитимуть. Відповідно, й відома всеукраїнська коляда цього року буде 25 грудня. 

"Звичайно, буде і на Йордан коляда, само собою. Але різдвяна всеукраїнська коляда буде лише 25 грудня", – підсумував отець.

Читайте також: Різдво у Львові: розклад святкових богослужінь у храмах РКЦ

Як розповідав він раніше в інтерв'ю "Курсу", має надію, що цього року коляда в Криворівні буде незмінною.

"Виникла проблема з колядниками, тому що багато хлопців на війні. Ті, які вели коляду, на війні. Річ у тому, що гуцульська коляда зараз є на порядку денному в ЮНЕСКО, її можуть ввести в список культурної спадщини світу. Тому тут втрачати не маємо права нічого. Ми колядуємо не тільки там, куди нас запросили, наші колядники колядують коло хати, де вже ніхто не жиє, аби там відновилося життя. Ось у чому справа. Коляда – це також війна, колядницьке братство – це також воїни, апостоли. Коли почалася війна у 2014-му році, першу коляду ми завершили славним гімном України. Не тільки колядуємо, ми нагадуємо, хто ми і звідки",  – розповів духівник.

• Нагадаємо, гуцульська коляда Верховинщини увійшла до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. Роком раніше стартував процес внесення її до відповідного міжнародного списку ЮНЕСКО. 
• Колядувати на Верховинщині починають після закінчення Різдвяної літургії. Тоді із церкви виходять чоловіки у кептарях і шикуються у ряд. У декого в руках – гуцульські топірці, трембіти, роги чи скрипки. Після цього починається святковий урочистий обхід довкола церкви. Навколо храму утворюється кільце. Коляда лунає по-різному: то стихає, то знову набирає сили. Потім із церкви виходить священник, який благословляє колядників.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку, телеграм-канал та твіттер.