У 2025 році Україна може вступити в ЄС за допомогою Польщі і країн-друзів – голова Сенату Польщі Томаш Гродзький

Насамперед я хотів би, пане Маршалку, подякувати  за  ухвалу Сенату Республіки Польща від 4 лютого щодо питання підтримки України.  Ухвалу прийняли одностайно, також подібну ухвалу прийняв Сейм. Для нас це підтвердження, що Україну та Польщу поєднують особливі відносини. Чи приймаючи цю ухвалу, ви відчували підтримку усього польського суспільства?

Рішуче "так". Як Ви знаєте, пане депутате, у Польщі  відбуваються різні дискусії, але в питанні загрози суверенітету, незалежності та цілісності території України польський народ об’єднаний, оскільки він, як мало хто знає, що означає втратити території, бути під ярмом загарбників, під ярмом  комунізму. І чудово розуміємо побоювання українського суспільства. Немає сумнівів, що увесь польський народ висловлює якнайвищу солідарність і якнайможливішу підтримку.

Останнім часом до України приїжджають президенти, прем’єри, міністри, високі представники парламенту, але делегація, яку Ви очолюєте, виняткова. Досі ми не приймали такого високого керівництва Палати парламенту.  З яким повідомленням ви приїхали до України? Які конкретні дії маєте намір запропонувати нашим парламентарям?

Ця справа досить просто. Як відомо, існує парламентарне об’єднання Литва – Україна - Польща, яке недавно я приймав з великою честю у нас в гостях, у Варшаві. Треба відверто сказати, що і з попереднім головою Верховної Ради, і з теперішнім нам вдалося налагодити не тільки формальний контакт, але й міцну дружбу та стосунки. Ми планували тристоронню зустріч у спокійний час, тут, у Києві, після Варшави. Але натомість, коли виник цей конфлікт, я зателефонував до пана Руслана Стефанчука і сказав, що, якщо потрібна підтримка, - ми приїдемо. Я повідомив, що делегація Сенату РП має приїхати до Києва з висловами підтримки та солідарності. І зголосилися майже усі. Також ми взяли віцемаршалка Борусевича, завдяки якому Польща – вільна, Україна – вільна. Бо він був одним з лідерів у 80-х роках, але також і віцемаршалка Пенка - з боку правлячої партії, віцемаршалка Камінського і знаменитих сенаторів.

Усі хотіли їхати, але ми мусіли залишити одну пані маршалкову на свого роду чергуванні. Це був вираз спонтанної підтримки. І ми приїхали сюди, щоб показати, що ми стіною стоїмо за демократичну, вільну Україну, якій ніхто не може диктувати, що вона повинна робити. Чи хоче вступати до НАТО, чи хоче вступати до Європейського Союзу. Якщо український народ так вирішить, то треба йому допомагати, а не перешкоджати. І, до речі, ми про це розмовляли, тому що в 2025 році Польща головуватиме в  Європейському Союзі.

За сприятливих умов, можливо, тоді б вдалося виконати серйозні дії, включно з приєднанням. Це вимагає багато складної організаційної роботи, як поза Україною, так і в Україні, щоб виконати критерії.

Читайте також: Гарантом безпеки для Європи є саме Україна, − ексдепутат Європарламенту Павел Коваль

Але з нашого рівня сенатської компетенції, ми задекларували певну допомогу щодо навчання органів самоврядування, парламентарного навчання, обміну посадовцями чи поза Сенатом на широкому полі: від економічної підтримки до озброєння, про прийняття (якщо б цей конфлікт не вирішився мирним шляхом) під опіку дітей до Польщі. А, з другого боку, ми надсилаємо до української армії різноманітну амуніцію. Тож обсяг дій величезний. Натомість щодо ролі Верхньої палати парламенту, то ми насамперед зосереджуємося на зусиллях так званої парламентської дипломатії, щоб  довести до деескалації цього конфлікту і повернутися до нормального життя.

Усупереч тому, що проголошує  російська пропаганда, кількість військових біля наших кордонів не зменшується, а лише зростає.  Отож повномасштабна агресія досі правдоподібна. Як Польща може нам допомогти: зброєю, прийманням біженців, економічно? Частково ви, пане Маршалку, вже про це говорили. А в який спосіб ще?

Недавно відбулася Рада Національної Безпеки у Польщі, де прийнято рішення, - досить пізно, - але якнайшвидше передати амуніцію, передусім різного калібру, в Україну. З другого боку, те, про що ви говорите, пане депутате. Я  б ще додав, що ми запропонували готовність приймати поранених до польських лікарень. До речі, серед делегації Сенату є сенатор Конєчни, який є лікарем та одночасно директором великої лікарні.

Ви також лікар…

Так, я теж лікар. Як волонтер,  ще працюю, таке бажання є. Але також сподіваюся, що після уроків Криму, коли реакція світу, скажімо так, могла б бути ліпша, скажімо  евфемістично, президент Байден, Європейський Союз показали залізну волю, єдність. Вони надіслали сигнал Путінові, щоб він опанував себе, опам’ятався та зупинив свої агресивні плани. Бо це коштуватиме йому занадто дорого. Польща, звичайно, є учасником усіх консультацій. Ми маємо свою роль, і, без сумніву, ми її зіграємо.

Росію протягом багатьох років живить ідея здобуття сухопутного з’єднання між Білорусcю  і Калінінградською областю. У засобах масової інформації, які контролюються Кремлем, дуже багато спекуляцій на цю тему. Чи Польща готується до агресії Росії на власній території? Чи така перспектива на сьогодні здається актуальною?

Йдеться про так званий "Сувалкський коридор". Але треба пам’ятати кілька фактів. Росія є великим сусідом. Були часи, коли це сусідство, здавалося, буде щоразу ліпше. Але агресивна політика президента Путіна це знівечила.

Читайте також: Старе прислів’я, яке Путін повинен пам’ятати: "Жоден план не витримає першого контакту з противником" - Радослав Сікорський

Натомість треба пам’ятати, що Польща - це член НАТО, а Стаття 5 Європейського Протоколу  Північноатлантичного договору говорить однозначно, що атака на одну країну означає атаку на цілий договір. Отож, з цього боку, тут  я б не побоювався, а радше спрямовував би зусилля усього вільного світу у напрямку, щоб Росія зрозуміла, що має достатню територію. Нехай турбується про неї, нехай залишать сусідів у спокої. Тому що ніхто їй не загрожує і ніхто не має агресивних планів щодо Росії. Це чиста пропаганда, фальшива дощенту. Отож треба переконати, як не Путіна, то російський народ, що ми хочемо бути приязними сусідами, але у момент, коли агресія скерована на нас, відповімо твердо.

Польща є для нас прикладом вдалої трансформації після занепаду комунізму, а також взірцем для наслідування. Стратегічною метою України є членство в Європейському Союзі і Північноатлантичному договорі. Чи можемо ми розраховувати на допомогу Польщі щодо реалізації цих цілей?

Впевнено – так! Я мав за честь проголосити це на зустрічі з делегацією Верховною Радою і під час короткого виступу на пленарному форумі. Не прямо, але однозначно я дав це зрозуміти. Це очевидно. Я пам’ятаю, як ми прагнули до НАТО і Європейського Союзу. Були сумніви, навіть референдум не пройшов однозначно, бо частина хотіла, частина не хотіла. Потрібно було докласти багато зусиль усередині країни,  щоб пристосуватися до стандартів Європейського Союзу, а також військових стандартів НАТО. Це все було виконано з величезною користю для моєї країни.

Якщо український народ хоче вступити до НАТО і до Європейського Союзу, то справжні друзі не тільки не мають вибору, але повинні використати усі свої впливи та вміння, щоб цей процес пройшов якнайшвидше, якнайспокійніше. Щоб через кілька років ми могли зустріти Україну у формальних структурах вільного світу. Український народ вирішив, що хоче бути у гроні цивілізованого вільного Заходу, - це вже відомо.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook–сторінку.