Як українець став ректором Болонського університету: 531-ша річниця з дня смерті Юрія Дрогобича

"Еспресо.Захід" розповість про життя та діяльність Юрія Дрогобича – ректора найстарішого університету Європи, який першим серед українців написав друковану книгу. 

Народився в сім’ї солевара, але досягнув успіху в науці 

Юрій Дрогобич народився приблизно в 1450 році в місті Дрогобич, що тоді входило до складу Руського воєводства Королівства Польського. Його справжнє ім'я — Юрій Михайлович Котермак, він походив з сім'ї солевара. 

Маючи здібності до науки, після здобуття початкової освіти в місцеві церкві св. Юрія, він вступив у Яґеллонський (Краківський) університет, де вивчав філософію, астрономію, медицину та математику. У 1470 році отримав ступінь бакалавра, а через два роки — магістра.

Далі він продовжив навчання в Італії, у знаменитому Болонському університеті, який на той час був одним із провідних освітніх центрів Європи (та найстарішим університетом). У 1478 році Юрій став доктором філософії, а в 1482 році здобув найпрестижніший на той час науковий ступінь — доктора медицини Болонського університету. 

Наукова та викладацька діяльність

Юрій Дрогобич займався науковою та викладацькою діяльністю в Болоньї, де з 1481 по 1482 рік мав честь виконував обов’язки ректора університету — це було винятковим досягненням для вихідця зі Східної Європи. В історію університету він увійшов під іменем "Джорджо да Леополі", тобто Юрій зі Львова.

У той час ректора обирали на два роки серед викладачів університету. Тобто у той час Юрій Дрогобич був зосереджений на адміністративній діяльності закладу – готував з професорами розклад лекцій, заповнював вакансії, встановлював порядок оплати праці професорів, контролював їхню роботу, організовував диспути тощо. Але також він займався і науковою діяльність, викладав астрономію та медицину, проводив дослідження, складав астрологічні прогнози, що на той час було важливою частиною наукової діяльності.

У 1487 році Дрогобич повернувся до Кракова, де став професором Краківського університету. Тут він займався викладацькою діяльністю, працював лікарем і радником при дворі польського короля Казимира IV.

Загалом викладацька діяльність Юрія Дрогобича була спрямована на поширення гуманістичних ідей епохи Відродження. Тобто він активно розвивав наукове пізнання світу, популяризував раціональне мислення, заохочував студентів до критичного аналізу та використання доказової медицини й астрономії, а також сприяв поширенню європейських освітніх стандартів у Центрально-Східній Європі.

До речі, серед його студентів був майбутній видатний астроном Миколай Коперник, автор трактату "Про обертання небесних сфер", що поклав початок нового геліоцентричного погляду на будову Сонячної системи (Земля крутиться навколо Сонця, а не Сонце довкола Землі). 

Внесок у науку

Головною науковою працею Юрія Дрогобича є книга "Прогностична оцінка поточного 1483 року" (лат. Iudicium pronosticon Anni MCCCCLXXXIII), надрукована в Римі 7 лютого 1483 року. Це перша відома друкована книга, написана українцем. Вона містить астрономічні та метеорологічні прогнози, а також географічні й медичні спостереження.

Крім цього ця праця показує і суспільно-політичні погляди вченого. Адже у розділі "про становище Польщі" він наголошує, що Львів і Дрогобич належать не до Польщі, а до Русі, під якою розуміє "Руське Королівство" — колишні володіння галицько-волинського короля Данила. Така характеристика і розуміння карти Східної Європи свідчить про те, що за кордоном Юрій Дрогобич прагнув представляти себе як вихідця саме з Русі, під якою розумів насамперед Галичину.

Також у бібліотеках Парижа збереглися копії двох астрологічних трактатів Юрія Дрогобича, а в Баварській державній бібліотеці в Мюнхені – його прогноз на 1478 рік. Загалом у своїх працях Дрогобич використовував передові тодішні знання і висловив упевненість у здатності людського розуму пізнати закономірності світу. 

Помер Юрій Дрогобич 4 лютого 1494 року у м. Кракові, де й був похований.

Чому його досі пам’ятають

Для сучасників, Юрій Дрогобич став символом української науки та інтелектуального потенціалу. Він був тим, хто "прорубав" інтелектуальне вікно можливостей для вихідців із Східної Європи, адже став не лише першим українцем-ректором престижного європейського університету, але й загалом першим з теренів Східної Європи. Те саме стосується і публікування друкованої книги.  

Його внесок у розвиток астрономії, медицини та освіти був важливим для наукової думки епохи Відродження. А зараз його ім’я носять вулиці, навчальні заклади та університет у Дрогобичі, де також встановлено пам’ятник видатному вченому. Пам’ять про нього зберігається в українській культурі як про одного з перших учених світового рівня, що вийшли з українських земель.

Читайте також: Чому у світі не кажуть "пулюївські промені": 107 років тому помер галичанин Іван Пулюй