День УНРади: як галичани створили власну державу в умовах війни

"Еспресо.Захід" розповість, як виникла УНРада, про її діяльність та в чому її історичне значення для українців.

Передумови створення Української Національної Ради

З розпадом Австро-Угорської імперії внаслідок Першої світової війни народи Центральної та Східної Європи, які входили в імперії Габсбургів, почали формувати власні національні держави. Українці Галичини, Буковини та Закарпаття також прагнули самостійності, бо їхні землі давно були під владою чужоземних держав.

Прагнення до створення незалежної держави активізувалося в умовах, коли політичні сили почали вимагати самовизначення згідно з планом президента США Вудро Вільсона (Чотирнадцять пунктів Вільсона), який був одним із головних діячів Паризької мирної конференції, що мала вирішити, яким буде світовий порядок після Першої світової. Адже за цими положеннями, народи Австро-Угорщини повинні були "отримати найширшу можливість автономного розвитку".

До того ж революційні настрої серед українського населення посилилися через національну дискримінацію, що мала місце під австро-польською адміністрацією краю. Галичина була стратегічно важливою територією, оскільки вона перебувала на межі великих імперій, які змагалися за вплив у цьому регіоні. Особливо вона мала значення для поляків, які прагнули відновити кордони Речі Посполитої. У таких умовах українські політичні діячі, інтелігенція та свідомі своєї приналежності галичани потребували єдиного органу, щоб протистояти польським зазіханням і боротися за самовизначення.

Виникнення УНРади

Фото: Народний дім у кінці 19 ст. - Вікіпедія

 18 жовтня 1918 року у Львові у приміщенні "Народного Дому" (зараз – вул. Театральна, 22) відбувся загальний український з'їзд за участю депутатів українських партій австрійського парламенту, духовенства, представників політичної та інтелігенції.

Під час цього з'їзду було погоджено про створення Української Національної Ради. Очолив УНРаду правник, доктор цивільного і церковного права Євген Петрушевич, який був видатним політичним діячем та депутатом австрійського парламенту. До Ради також увійшли представники різних політичних партій та соціальних груп, що забезпечувало широке представництво та різний спектр українських ідей.

УНРада перейняла на себе законодавчу ініціативу та від імені українців стала головним органом, який проголосив незалежність західноукраїнських земель та їх вихід зі складу Австро-Угорщини. Це було зроблено вже наступного дня – 19 жовтня 1918 року, коли Українська Національна Рада заявила про утворення нової Української держави, що охоплювала Східну Галичину, Буковину та Закарпаття. Цей крок був важливий, оскільки став моментальною відповіддю на подібні спроби поляків, які також хотіли контролювати Галичину.

А вже за місяць, 13 листопада 1918 року УНРада затвердила Конституційні основи новоствореної держави — "Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої австро-угорської монархії", тоді нова держава отримала назву "Західноукраїнська Народна Республіка". А УНРада стала парламентом цієї держави, до якого входило 150 депутатів.

Діяльність Української Національної Ради

Фото: Історична правда

Після проголошення ЗУНР УНРада взяла на себе функції законодавчого органу республіки. Вона керувала державними справами, обрала перший уряд ЗУНР – Державний секретаріат, і затвердила закони, що визначали функціонування нової держави.

Одним із найважливіших кроків стала робота з організації української війська – Української Галицької Армії (УГА), що мала захистити нову республіку від зовнішніх загроз, насамперед від польської агресії. Адже 1 листопада 1918 року, коли українцям вдалося миттєво взяти Львів, почалася війна з поляками як за місто, так і за весь захід України.

Згодом Українська Національна Рада також виступила за возз'єднання з Наддніпрянською Українською Народною Республікою (УНР), яке урочисто відбулося 22 січня 1919 року в Києві на Софійському майдані. Акт злуки між ЗУНР і УНР мав велике символічне значення і став важливою історичною подією, що підкреслювала прагнення українців об’єднати свої землі в єдину незалежну державу "від Сяну до Дону", як співається в українському гімні.

Проте УНРада стикнулася з низкою проблем, серед яких головною була війна з Польщею за контроль над Галичиною. Переважаючі польські війська почали швидко наступати на українську позицію, до того ж вони отримали чимало зброї й амуніції від країн Антанти (переможці Першої світової).  Тому українська армія, попри героїчний спротив, не змогла втримати Львів, і польські сили поступово зайняли значну частину території ЗУНР.

УНРада також намагалася дипломатичними засобами зупинити конфлікту, але міжнародне співтовариство, особливо країни Антанти, підтримували Польщу, в якій бачили прикордоння Європи перед Росією. Через це українська держава в Галичині не змогла отримати визнання на міжнародній арені. Внаслідок цього влітку 1919 року уряд ЗУНР був змушений піти в еміграцію, а більшість територій республіки опинилася під польським контролем.

Значення Української Національної Ради

Українська Національна Рада мала важливе значення для національно-визвольного руху українців. Її діяльність привела до створення незалежної Західноукраїнської Народної Республіки, що стала частиною загального процесу боротьби українців за державність. При складних умовах УНРада заклала основи державного будівництва, організувала армію, налагодила дипломатичні зв’язки та стала символом української державницької ідеї в Галичині та за її межами.

Вона також показала, що українці готові до самоврядування і мають чітке бачення національної самостійності. Діяльність УНРади відіграла важливу роль у формуванні української національної свідомості та спробах об'єднати всі українські землі в одну державу.

Попри поразку ЗУНР, діяльність Української Національної Ради мала великий вплив на українську історію та пам'ять українців. Її зусилля зі створення держави та об’єднанню українських земель залишаються яскравим символом боротьби за українську незалежність. Варто підкреслити, що 75 тисяч осіб, які воювали в Українській Галицькій армії, хоч і програли війну, та досвід проголошення своєї держави й боротьби за неї значно поглибив масову патріотичну українську орієнтацію в Галичині. Тому вже в період міжвоєнної епохи Галичина, попри польську окупацію, була центром українського націоналізму, де виникли славнозвісні ОУН та УПА. 

Читайте також: День УПА й календарна реформа: 14 жовтня – історична дата, чи її корені у святі Покрови