Софії Андрухович вручили премію "Зустріч" під час Lviv Book Forum

Про подію розповідає "Еспресо.Захід".

Церемонія вручення премії відбулася у Пороховій вежі. І розпочалася вона із хвилини мовчання у пам'ять за загиблими сьогодні від російської агресії українцями у Грозі на Харківщині.

Після розмови про значення премії та згадки тих авторів, які отримали її раніше, а премія із 2019 року вручається вже втретє, відзначили дипломами ті твори, що увійшли до короткого списку "Зустрічі". Це "Бат-Амі" Олексія Нікітіна у видавництві "Фенікс" (2021), "Про вас" Іванни Стеф’юк у "Дискурсусі" (2022), "Сад відпливає" Іди Фінк у ВСЛ (2021) та "Ім’я батька" Анни Фрайліх у видавництві "Крок" (2021).

Тоді настав час "Амадоки", яка попри непростий шлях вибору, адже список сильних творів цьогоріч був чималий, все ж була визнана членами журі переможцем 2023 року. Зокрема, директор Музею єврейської пам’яті та Голокосту, член правління Ukrainian Jewish Encounter (Дніпро, Україна) Ігор Щупак називає Софію Андрухович унікальним явищем української літератури та дуже високо оцінив її роман.

"У такому творі, як "Амадока", як в озері відображаються ті події, які поєднуються через долі людей. І це не просто події розстріляного відродження, Голокосту і війни на Донбасі, а зараз ми вже це сприймаємо через призму сучасної війни, це не просто долі людей, тому що саме залюднювати історію треба, щоб розуміти, що відбувається і що буде відбуватися. Це не просто історична пам'ять і людська пам'ять, це те, що визначає наше сьогодення і майбутнє", – наголошує він.

Відзнака також чекала і на Видавництво Старого Лева, її отримала головна редакторка видавництва Мар’яна Савка, яка назвала нагороду дуже важливою для ВСЛ та зазначила, що засновники премії роблять надзвичайно вагому справу.

Читайте також: Куди піти на ювілейному Lviv Book Forum: презентації, зустрічі й розмови

Сама ж Софія Андрухович поділилася тим, як виникла сама ідея книжки та що спонукало до її втілення. Окрім того, авторка також висловила щиру подяку    

"Думаючи про цю велетенську честь і велетенську відповідальність, я поверталася у спогадах до моменту, з якого "Амадока" взагалі виникла, чи коли вона почала виникати. До неї мене насправді привела пані Наталя Федощак і Мар’яна Максим'як. Склалося так, що ці дві дуже особливі для мене жінки спричинилися до мого приїзду до міста Бучач. Це було коротке перебування в Бучачі, я була там вперше у своєму житті, але впродовж цього тижня якось уся моя свідомість перевернулася. Я познайомилася з ізраїльським письменником Агноном, який народився у Бучачі, нобелівським лауреатом, з його творчістю, з тим Бучачем, який відображений у його творчості. І крізь одні з тих численних дверей почала знайомитися із співжиттям єврейського і українського народів, із різними пластами і шарами української історії, багато фрагментів якої перетинаються у Бучачі", – розповіла під час вручення Софія Андрухович.

Варто нагадати, що "Зустріч" присуджується щороку за найвпливовіший твір художньої й документальної літератури (почергово), який сприяє українсько-єврейському порозумінню, допомагає зміцнити позиції України як багатоетнічного суспільства й втілює девіз "Наші історії неповні одна без одної".

У церемонії також взяли участь кураторка конгресів, комітетів і нових центрів Міжнародного ПЕН Ольга Муха, співзасновниця Yakaboo Publishing, редакторка, перекладачка та письменниця Оксана Форостина та директорка з комунікацій "Українсько-Єврейської Зустрічі" Наталія Федущак.

"Українці та євреї живуть на території сучасної України вже понад 2 тисячі років. Нарізно і спільно вони сплели полотно, яке назавжди увійшло в культуру, мову й історичну спадщину України, Ізраїлю та діаспори", – наголосила Наталія Федущак, яка власне й є ідейною натхненницею появи самої премії.