Роковини теракту біля Луганського аеропорту: як збили Іл-76
9 років тому біля Луганського аеропорту російські окупанти збили український літак ІЛ-76. Унаслідок теракту загинуло 49 військових. Виконавцями злочину були найманці ПВК "Вагнер"
Серед загиблих був старший лейтенант зі Львова, заступник командира батареї - інструктор з ПДП Віталій Бахур 1989 року народження. Воїн був родом із села Зозулі, що на Золочівщині. Навчався в Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
Також на борту літака перебувало 40 десантників 25-ї окремої Дніпропетровської повітряно-десантної бригади та 9 членів екіпажу.
Як стався теракт
Літак Іл-76 25-ї військово-транспортної авіаційної бригади Повітряних сил ЗСУ летів у складі трьох літаків до аеропорту "Луганськ". Мав сідати другим, проте під час посадки був збитий із ПЗРК "Ігла". Прокуратура України того ж дня кваліфікувала подію саме як теракт. На той час загибель усіх 49 військових, які перебували на борту, стала найбільшою втратою з початку антитерористичної операції і найбільшою одночасною втратою Збройних Сил України за весь період незалежності.
Військові вилетіли з Дніпровського летовища 13 червня близько 23:00. Злітна смуга була без підсвітки через знеструмлений аеропорт, тому для орієнтування літаків, що сідали, бронетехніка та вантажівки українських десантників шикувалися вздовж смуги й підсвічували фарами. Перший борт Іл-76 успішно сів.
Другий Іл-76 під час заходу на посадку, перебуваючи на висоті близько 700 метрів, був атакований. Десантники, які перебували в аеропорту бачили, як була випущена зенітна ракета.
Друга ракета була випущена із землі. Вона вразила літак, який зайнявся у повітрі, впав на фюзеляж і вибухнув. Уже на землі почав також горіти та вибухати боєкомплект. Літак упав приблизно за 7 кілометрів від аеропорту.
Як писав у матеріалі військовий оглядач Михайло Жирохов, вранці на місце падіння Іл-76 вирушила група бійців 80-ї аеромобільної бригади, яка на той час контролювала аеропорт.
"У першу чергу ми шукали самописці. Їх там було два. Один був цілий, один – розламаний. Такі собі "глобуси". Кажуть, що кабіна льотчиків залишилася ціла, був такий вкид. Це брехня. Там нічого не залишилося. Колеса були, лахміття обшивки, залишки БМД. Хвіст в полі ще був. БМД – з алюмінієвого сплаву, вони в пожежі взагалі розплавилися. Позбирали останки хлопців, зібрали боєкомплект, що не розірвався, і підірвали його. А потім вже після нас туди приїхали сепари, фотографувалися там, викладали фото в інтернет, хвалилися своєю роботою. Нас вони боялися, ми по прибуттю зайняли кругову оборону, вони від нас трималися на відстані", - йшлось у матеріалі.
Після падіння літака командування ЗСУ через Червоний Хрест домовилося з командуванням бойовиків про вивезення загиблих десантників в обмін на можливість забрати тіла сепаратистів.
Винуватці трагедії
Відповідальність за збиття взяли на себе бойовики терористичної "Луганської народної республіки". Вони пояснили це тим, що був порушений наказ про закритий повітряний простір над Луганськом, виданий одним із самопроголошених чиновників "ЛНР".
На час розслідування обставин трагедії начальника Головного оперативного управління Генштабу, генерал-майора Олександра Шутова і ще декількох високопосадовців було усунуто від виконання обов'язків. За повідомленням тодішнього в.о. міністра оборони Михайла Коваля, одна з версій знищення в Луганську літака з 49 військовими на борту – зрада з боку диспетчерів польоту. Вони могли сприяти витоку інформації про переміщення.
За даними спецслужби, "злочинний наказ віддав безпосередньо командувач 58-ю армією ЗС РФ генерал-майор Євгеній Нікіфоров", якого в той час відправили у відрядження на Донбас для виконання військових завдань. У березні 2021 року Ігоря Плотницького було визнано винним у збитті українського літака, суд у Дніпрі заочно засудив його до довічного ув'язнення. Окрім нього, довічний термін отримали ватажки бойовиків Олександр Гурєєв і Андрій Патрушев.
27 січня 2022 року Дніпровський апеляційний суд підтвердив довічний вирок для колишнього Плотницького та ватажків угруповань "Заря" і "Вітязь" Патрушева та Гурєєва.
- Актуальне
- Важливе