Рідні прапори, житло та фінансова допомога: як приймають українців у Данії

Про життя українців у Данії журналістка "Еспресо.Захід" поговорила із львів'янкою Оленою Ребезовою.

Данці дуже відкрито та щиро приймають вимушених гостей з України. Попри своє законодавство, яке забороняє використання прапорів інших держав, для українського стяга зробили виключення. Він майорить у всіх куточках дружньої країни. Певний час вечорами сяяли синьо-жовтим світлом і деякі будівлі у данських містах. Як, наприклад, культурний центр міста Ольборг, де зараз мешкає Олена з дітьми.

"Данці називають війну війною, вони справді дуже включаються у допомогу. У них є закон про прапор, який забороняє використовувати стяги інших держав на території Данії. І от вперше за багато десятиліть вони дозволили вивішувати прапор іншої держави, прапор України, всюди. І ми справді бачили їх всюди: на великих вокзалах, у вікнах будинків. Це теж підтримка, для мене це було важливо", – ділиться Олена.

Читайте також: В Італії понад усе ставлять права дітей, – львів’янка про життя у П’ємонті

Сім'я приїхала до Данії близько 5 місяців тому. На той момент робота Олени в Україні повністю зупинилась, оскільки вона працювала у центрі дитячого розвитку, проводила із дітками в ігровій формі різноманітні заняття. У той момент всім було геть не до занять, а саме приміщення центру перетворилося на житло для вимушених переселенців. Окрім відчуття безпеки, сім'я втратила засоби до життя. Ще й старша донька, Вероніка, дуже непросто реагувала на сигнали повітряної тривоги.

"Вероніка дуже сильно боялася сирен, – згадує львів’янка. – Вона кожного дня просила, мамо, попроси, хай не вмикають сирени. Її ставало все важче заспокоювати щоразу. Тоді я вирішила, що варто поїхати".

У новій країні родина оселилася в Ольбурзі. Спочатку їх поселили тимчасово, а згодом надали постійне житло. Всі українці після приїзду повинні податися на отримання документів про тимчасовий прихисток, які видають до 17 березня 2024 року. Усім саме до цієї дати – бо рівно 17 березня 2022 року Данія прийняла рішення про надання дворічного прихистку для своїх українських гостей.

"Поки людина очікує на документи, вона ні за що не платить і має, де жити. Коли вже документи є, оформлюють соціальну допомогу із безробіття. Зазвичай у Данії, щоб отримати цю допомогу, потрібно спочатку рік пропрацювати, а тоді вже після звільнення її можуть нараховувати. Але українцям у цьому питанні пішли на поступки та дали можливість отримувати її одразу. Країна нараховує виплати залежно від наявності дітей, кількості дітей та їх віку. З цієї суми також сплачуються податки, – пояснює Олена. – Після отримання статусу можна подаватися на соціальне житло, із соціальних виплат потрібно буде сплатити за нього 2400 крон. Це може бути однокімнатна квартира зовсім невелика, залежить від того, що має комуна. Наша комуна дає достатнє за розміром житло, але як і всюди у Данії, воно зовсім порожнє. Проте потім сама ж комуна і допомагає обставити те житло найнеобхіднішим. Стіл, ліжко, ще деякі меблі, постіль, подушки, посуд – це всім дається однакове, але нове, а меблі потрібно скрутити до купи самому".

Читайте також: Навчання під звуки повітряних тривог. Чи зможе Україна скористатися з досвіду Ізраїлю

Проте родині пощастило отримати безплатне помешкання на рік часу, тому фінансів, які вони отримують після сплати податків, достатньо аби нормально харчуватись та придбати все необхідне. Дуже помічним виявився також данський банк їжі. Це місце, де за невеликі гроші можна взяти доволі багато продуктів, зокрема овочів, хліба та молочки, інколи й цукерок для дітей. Такий банк є не у всіх містах, але мешканцям Ольборга він доступний.

Окрім того, школи та садки для українців теж безплатні. Зараз діти Олени відвідують данський садок. Попри складності з мовою, яку вона поки що розуміє мало, доньці він подобається, вона йде туди з радістю. Молодшому сину ж складніше, власне через питання мови, їм із нянею важко порозумітися. Але вони працюють над цим, намагаються допомогти йому, ставляться дуже дбайливо.

"Мені дуже сподобалося, що я можу приходити з ним стільки, скільки потрібно, щоб дитина була готова лишитися сама, довіряла няні, – говорить Олена Ребезова і додає про особливості місцевої освіти. – Для мене Данія дуже комфортна у тому плані, що дітей в принципі не вчать у звичному стилі, з ними займаються у грі. Діти не мусять йти готовими у перший клас, вчити віршики й робити прописи – власне це все вже починається тільки у школі. З дітьми займаються у грі, дітей не вчать цільово. Саме вчитися вони йдуть вже до школи".

Окремим пунктом життя у Данії стоїть робота. Без знання мови – це скоріш за все прибирання або кухня. Проте зарплати на цих роботах також на належному рівні, тут не роблять різниці між українцями та данцями, які теж працюють у цій сфері.

"У Данії немає поділу на вищу чи нижчу роботу. Всі однаково потрібні. Заробітна плата залежить більшою мірою від рівня відповідальності,  який має людина на різних посадах. Рівень зарплати дозволяє українцям, які працюють, нормально жити та оплачувати соціальне житло", – зазначає львів'янка.

Попри необхідність адаптовувати до нового місця себе та двох маленьких дітей, Олена не припиняє брати участь у заходах на підтримку України, ініціатива проведення яких належить не лише вимушеним українським гостям, але й самим данцям.

"Коли я тільки приїхала, перші мітинги на підтримку України проводили саме данці. Один з активістів, хлопець із Данії, просто бачив новини, тоді побачив нас і вирішив взятися за організацію. Це була хода на підтримку України, – розповідає вона. – Зараз вони відбуваються щосуботи. Нещодавно була зустріч та хода, присвячені пам’яті загиблих під час війни дітей. Також жахливим злочинам, вчиненим росіянами в Оленівці. Ми намагаємося щоразу ходити, показувати й говорити, нагадувати, щоб воно не відходило на інший план".

Попри данську стабільність та приязність Олена з дітьми все ж мріє про повернення додому, коли це буде можливо за їхніми сімейними обставинами.

"Я хочу повертати й відбудовувати Україну", – підсумовує вона.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.